Медицинская социальная сеть
E-mail  
Пароль  
Регистрация  
Последние материалы:
Партнер проекта:

Alternative content

Get Adobe Flash player

Последние статьи о болезнях и симптомах:
Новая информация о клиниках:
Быстрые ссылки:
ТЕЛЗИР ЭНКАД МЕТАДИКТ ПЛАЦЕНТЫ ЭКСТРАКТ РАПТЕН ГЕЛЬ СТОДАЛЬ ТРАВОГЕН СТРЕПСИЛС С МЕНТОЛОМ И ЭВКАЛИПТОМ ТРИКАРДИН СЕРДЕЧНЫЕ КАПЛИ АЛЕРГОМАКС ЗЕЛОКСИМ ФОРТЕ ГАСТРИКУМЕЛЬ ВИЛЬПРАФЕН ЭСПЛАНТ СТИЛЛАТ ХЛОРОФИЛИПТ ГЕПАТРОМБИН Г ВИНОРЕЛЬБИН ЕБЕВЕ ОФТАЛЬМО-СЕПТОНЕКС УНИТИМОЛОЛ 0,5%
Глаксо Веллком С.А. БИОЛЕК, г. Харьков Салютас Фарма ГмбХ Биофарма, г. Киев Хемофарм АД, Сербия Лаборатория БУАРОН Интендис Мануфактуринг С.п.А., Италия Реккитт Бенкизер Хелскер интернешнл, Великобритания Тернопольская Фармацевтическая фабрика, г. Тернополь ЗДОРОВЬЕ, Фармацевтическая компания, г. Харьков Билим Фармасьютикалз А.С., Турция ХЕЕЛЬ, Биологише Хайльмиттель, ГмбХ Астеллас Фарма Юроп Б.В., Нидерланды Киевский витаминный завод, г. Киев Мепро Фармасютикалз Пвт. ЛтД., Индия Опытный завод ГНЦЛС, г. Харьков ЭБЕВЕ Фарма, Австрия АЙВЕКС Фармасьютикалз с.р.о. УНИМЕД ФАРМА, Словацкая Республика

Загальної назви у додатка немає.Містить 77 клінічних протоколів санаторно-курортного лікування

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 28.05.2009 № 364

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування

хронічних ревматичних хвороб серця у дітей

1. Шифр по МКХ-10:І 05-І 09

2. Назва захворювання:стан після гострої ревматичної лихоманки у неактивній фазі чи активній фазі не вище I ступеня активності, без вади серця або з помірною, компенсованою, ізольованою недостатністю мітрального чи аортального клапанів, недостатності кровообігу не вище I ступеня.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії ревматизму

(Т.Д. Джонс, 1944, переглянуті Американською асоціацією кардіологів і рекомендовані ВООЗ,1992)

Великі критерії:

-   кардит

-   поліартрит

-   мала хорея

-   кільцеподібна еритема

-   підшкірні ревматичні вузлики

Малі критерії:

а) клінічні:

- попередній ревматизм або ревматична хвороба серця

- артралгії

- лихоманка

б) параклінічні:

- швидкість зсідання еритроцитів;

- С-реактивний білок, лейкоцитоз.

Дані, що підтверджують стрептококову інфекцію:

- підвищення титрів антистрептококових антитіл.

Відсутність великих та малих критеріїв дозволяє підтвердити неактивну фазу ревматизму.

Основні клінічні критерії: анамнестичні відомості про ревматичну лихоманку, наявність шуму при аускультації.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- тітри антистрептолізіну-О, АСГ (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові:імунологічний аналіз крові.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія,

фонокардіографія.

Додаткові

ехокардіографія,

рентгенографія органів грудної клітки,

тетраполярна грудна реографія,

велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим:І-ІІ.

Дієта:10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі. Рекомендується дієта збагачена ω-3 поліненасиченими жирними кислотами

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або кисневі, або йодобромні, або перлинні, або ароматичні, або радонові, або лікувальні душі.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, кардіогемодинаміки, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Терапевтична дія: судинорозширювальна, метаболічна, імуностимулююча, протизапальна. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день молодшим школярам і хворим з вадою серця або два дні поспіль з відпочинком на третій день, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/дм 3призначаються хворим при відсутності вади серця для поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки, рухливості нервових процесів, при наявності залишкових проявів хореї, артралгіях, для підвищення імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур при температурі води 36-37° С, тривалість від 7-10 до 12-15 хв, процедури проводять через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, тонізуюча, гіпотензивна, метаболічна, протизапальна. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим із вадою серця і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, тонізуюча, судинорозширювальна. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим з вадою серця, до 10-12 — старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Терапевтична дія: протизапальна, метаболічна, гіпотензивна, седативна, імуностимулююча. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 10-12 процедур.

Перлинні ванни– повітряно-газові ванни - показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, трофічна, тонізуюча. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10 до 15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Хвойні ваннипризначаються хворим як із клапанними ураженнями серця, так і без вади серця для формування седативного лікувального ефекту при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: трофічна, седативна, судинорозширювальна. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам і при наявності ревматичної вади серця, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8-10 процедур дітям з вадою серця і молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Радонові ваннисприяють поліпшенню стану нейрогуморальних механізмів, справляють виражену протизапальну дію, впливають на формування сприятливих реакцій загального метаболізму, підвищення резистентності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, судинорозширювальна, регенераторна, імуностимулююча, протизапальна. Методика лікування передбачає концентрацію радону до 1,5 кБн/л, відпуск процедур при температурі води 36-37° С, тривалість процедур від 6-8 до 10 хв, відпускаються через день. Курс включає 8-10 процедур залежно від вікової реактивності і переносимості лікування.

Лікувальні душі.Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів вегетативної реактивності, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37°С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур. Процедури добре переносяться хворими і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плаванняв басейні або в морі призначають з метою поліпшення стану регуляторних процесів серцево-судинної системи, поліпшення процесів дихання, тканинного метаболізму, підвищення резистентності організму, стійкості психоемоційного тонусу. Терапевтична дія: вазоактивна, загартовуюча, загальнозміцнююча Методика лікування в басейні: температура води 23-27°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня, але хворим з недостатністю мітрального клапану — через день не більш 15 хв Курс лікування передбачає від 8 до 10-12 процедур.

Теплолікування:грязьові аплікації або озокерито-парафінові аплікації.

Пелоїдотерапія.Грязьові аплікації призначають для зменшення артралгічних проявів, формування сприятливих відповідних реакцій організму з перебудовами в стані кардіогемодинаміки, вегетативної регуляції серцевої діяльності, поліпшення стану імунної системи. Терапевтична дія теплолікування: анальгезуюча, трофічна, метаболічна, спазмолітична, протизапальна, іммуностимулююча. Методика лікування: грязьові аплікації на рефлексогенну комірцеву ділянку та проекцію тонзилогенних лімфовузлів або кінцівки (високі "чобітки", за показаннями "рукавички") при температурі грязі при 1-5-й процедурах 38° С і тривалості впливу до 10-15 хв Температуру грязьових аплікацій під час 6-10-ї процедур підвищують до 40° С, тривалість процедур - до 15 хв; при добрій переносимості лікування під контролем за станом гемодинаміки дітям старшого шкільного і підліткового віку, без вади серця після 8-ї процедури температуру грязі збільшують до 42°С. У процесі грязелікування після 5-ї процедури хворим з недостатністю мітрального клапану проводять тест оцінки адекватної реакції на лікування.

Озокерит нагрівають до температури 40-42°С ,парафін - 43-45°С, тривалість процедур 10-15 мін, через день, курс 8-10 процедур.

Гальваногрязелікуваннявикористовується при наявності хронічного тонзиліту, гаймориту, ріносинусіту, або у разі порушень вегетативного забезпечення серцевої діяльності зі зміною вегетативної реактивності організму та для поліпшення процесів регуляції серцевої діяльності. Методика лікування: відпуск грязьових аплікацій на проекцію підщелепних лімфовузлів або гайморових пазух, або комірцеву ділянку здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/см 2, при тих же температурно-часових параметрах, що і при грязелікуванні.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез комірцевої зони віджиму грязі або лікарських засобів (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або вітамін В 12) сприяє зниженню процесів збудження, поліпшенню гемодинаміки. Щільність струму 1-2 мА/см 2, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку дитини), або

електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє підвищенню активності системи наднирників, поліпшенню трофічних процесів, мікроциркуляції,. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см 2, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10-12 процедур (залежно від віку).

 

 

Додатково:

ультрафонофорез гідрокортизону на проекцію підщелепних лімфовузлів, імпульсний режим, по 4-8 хв, через день, №6-8;

мікрохвильові дії на проекцію мигдалин від апаратів «Луч»-3,4,5, «Ромашка», «Ранет» - оліготермічні і помірно термічні дози, по 5-7 хв з кожного боку, щодня №8-10;

магнітолазерна терапія;

лазерна терапія мигдалин гелій-неоновим лазером (20 мВт/см 2), 30 сек-1хв на одну мигдалину, щодня, №7-8;

- інгаляційна терапія: за наявності хронічних осередків інфекції носоглотки;

- галотерапія: комбінована або з перевагою наявності у аерозолі позитивних іонів калію (величина аерозольних чаток до 5 мк, щільність аерозолю до 5 мгм 3повітря, тривалість перебування в умовах аерозолю не більше 30 хвилин, через день або щоденно);

- електросон призначають при екстрасистолії, нервовій збудливості, емоційній нестійкості по очноямковий-потиличній методиці: тривалістю від 15 до 30-40 хв, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку), частотою 5-10-15 Гц при активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і гіпертензії, на частотах 20-40 Гц при активності парасимпатичного відділу і гіпотензії;

- ультрафіолетове опромінення слизової оболонки носа і зіву в слабо эрітемних дозах через тубус, щодня, №3-5;

- масаж комірцевої зони, або сегментарний;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (за показаннями).

Термінсанаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Крітерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на біль у суглобах та серці, поліпшення показників ревмопроб, даних інструментальних досліджень, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання :

1. Ревматизм в активній фазі вище I ступеня.

2. Серцева недостатність вище I стадії.

3. Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

4. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

5. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

6. Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

7. Інфекційний ендокардит, активність I-III ступеня, з ознаками недостатності кровообігу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з вродженими вадами серця

 

1. Шифр по МКХ-10:Q 21.0, Q 21.1

2.   Назва захворювання:дефект міжшлуночкової, міжпередсердної перегородки без оперативного втручання або не раніше, як через 6 місяців після оперативного втручання (рання реабілітація) в умовах місцевого санаторію або реабілітаційного відділення, та через 12 місяців в санаторіях на бальнеокліматичних курортах при відсутності ознак недостатності кровообігу.

3.   Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі

(при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові:

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти

- С-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ,

- імунологічний аналіз крові.

Обов 'язкові інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- фонокардіографія,

- ехокардіографія.

Консультації фахівців: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим:І-ІІ.

Дієта:10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні ванни, морські купання при температурі води не нижче 22°С.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна гімнастика (індивідуальна),

лікувальна дозована ходьба.

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або кисневі, або йодобромні, або ароматичні ванни, або 4-камерні ванни, або лікувальні душі (дощовий).

Хлоридні натрієві ванни призначають з концентрацією солей до 20 г/л з метою поліпшення відновлювальних процесів регуляції серцевої діяльності, стану кардіогемодинаміки й імунної реактивності. Застосування перлистих ванн на хлоридній натрієвій воді, кисневих, йодобромних, шавлієвих і хвойних спрямовано на поліпшення регуляторних механізмів, обмінних процесів, діяльності серцево-судинної системи. Методика лікування: температура води 37-36° С, тривалість процедур від 5-7 хв до 10-12 хв. Також призначають "сухі" вуглекислі або 4-камерні вуглекислі ванни, або інші камерні ванни. Курс лікування складається з 8 процедур, призначаються через день під контролем кардіолога.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Терапевтична дія: трофічна, метаболічна, тонізуюча, судинорозширювальна. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. На курс 8 процедур.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Терапевтична дія: протизапальна, метаболічна, гіпотензивна, седативна, імуностимулююча. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8 процедур.

Перлинні ванни– повітряно-газові ванни - показані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Терапевтична дія: судинорозширювальна, трофічна, тонізуюча. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10 до 15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур.

Хвойні ваннипризначаються хворим як із клапанними ураженнями серця, так і без вади серця для формування седативного лікувального ефекту при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Терапевтична дія: трофічна, седативна, судинорозширювальна. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам і при наявності ревматичної вади серця, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез комірцевої зони за Щербаком віджиму грязі або лікарських засобів (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або вітамін В 12) сприяє поліпшенню процесів гемодинаміки при невротичних реакціях. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур,

або електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин нікотинової кислоти або інше) сприяє підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

-   інгаляційна терапія застосовується при наявності супровідних захворювань верхніх дихальних шляхів.

Додатково:

електросон використовують з метою поліпшення серцевої діяльності при наявності одиничних екстрасистол. Може застосовуватися при емоційній нестійкості, неврозоподібних станах. Методика лікування: накласти електроди за очно-потиличною методикою, частота 10-20 Гц. Тривалість процедур від 10-15 до 20-30 хв, відпускаються через день або щодня з курсовим призначенням 8 процедур. Першу процедуру проводять "плацебо" (без увімкнення апарата);

галотерапія: застосування негативних аероіонів хлориду калію;

психокорекція (індивідуальна або групова);

ароматерапія;

фітотерапія (добір фітопрепаратів залежно від клінічних особливостей перебігу основної та супутньої патології).

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії якості лікування : поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних функціональних досліджень.

Протипоказання:

1. Ознаки недостатності кровообігу.

2. Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

3. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

4. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей у станах після перенесеного неревматичного міокардиту

1. Шифр по МКХ-10:І 40, І 41

2. Назва захворювання:стан після міокардиту через 12 місяців без ознак запального процесу при відсутності недостатності кровообігу.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії міокардитів

(Нью-Йоркська кардіологічна асоціація в модифікації Ю.Н. Новикова і співавт., 1984):

А. «Великі» ознаки:

1. Патологічні зміни ЕКГ (порушення ритму, провідності, ST-T і ін.)

2. Кардіомегалія за даними рентгенографії і ЕхоКГ.

Б. «Малі» ознаки:

1. Тахікардія.

2. Ослаблений І тон у верхівки.

3. Ритм галопу.

Відсутність великих та малих ознак ураження серця дозволяє підтвердити відсутність запального процесу.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- серомукоїд,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ

Додатково:

- активність ізоферментів ЛДГ 1/ЛДГ 2,

- імунограма (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів).

Обов'язкові інструментальні дослідження:

-        електрокардіографія,

- фонокардіографія.

Додаткові:

- ехокардіографія;

- рентгенографія органів грудної клітки;

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим:І-ІІ.

Дієта:10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика (групова).

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу, підвищення імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і хворим із вадою серця і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ваннипоказані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 — старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 10-12 процедур.

Хвойні ваннипризначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8-10 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі.Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає 8-10 процедур. Процедури добре переносяться хворими і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плаванняв басейні призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, дихання, геодинаміки, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 23-27°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Грязелікування.Грязьові аплікації призначають при наявності хронічного тонзиліту, а також для формування сприятливих відповідних реакцій організму з перебудовами в стані кардіогемодинаміки, вегетативної регуляції серцевої діяльності, поліпшення стану імунної системи. Методика лікування: грязьові аплікації на рефлексогенну комірцеву ділянку та проекцію підщелепних лімфовузлів при температурі грязі при №1-5-й процедурах 38° С і тривалості впливу до 10-15 хв Температуру грязьових аплікацій під час №6-10-ї процедур підвищують до 40° С, тривалість процедур - до 15 хв

Або призначають теплотерапію: озокерит нагрівають до температури 40-42°С ,парафін - 43-45°С, тривалість процедур 10-15 хв, через день, курс 8-10 процедур.

Або використовують гальваногрязелікування.Відпуск грязьових аплікацій здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/см 2, при тих же температурно-часових параметрах, що і при грязелікуванні.

Апаратна фізіотерапія:

Лікарський електрофорез:

електрофорез комірцевої зони за Щербаком віджиму грязі або лікарських засобів (5% розчин броміду натрію або вітамін В 12) сприяє поліпшенню процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку дитини);

або електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє поліпшенню трофічних процесів, підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

Додатково:

- інгаляційна терапія: при супутніх захворюваннях верхніх дихальних шляхів;

- електросон використовують при екстрасистолії, підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці: частотою 10-15 гц, тривалістю від 15 до 20-30 мін, через день або щодня, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- психокорекція, призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації.

Термін санаторно-курортного лікування:18-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на стомлюваність, на біль у серці, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання:

Міокардит при наявності запального процесу.

Серцева недостатність.

Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний

протокол санаторно-курортного лікування

вегетативних дисфункцій у дітей

 

1. Шифр за МКХ-10: G 90.9

2. Назва захворювання:вегетативна дисфункція.

Класифікація за В.Г. Майданником і співав., 1999:

- нейроциркуляторна дисфункція;

- вегето-судинна дисфункція;

- вегето-вісцеральна дисфункція.

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові:

глюкоза у крові;

АЛТ, АСТ;

імунограма.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія.

Додаткові:

кардіоінтервалографія,

реоенцефалографія,

холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

велоергометрія або степ-тест (проба Майстра),

Консультації спеціалістів: за показаннями невролога, офтальмолога, кардіолога.

4. Санаторно-курортне лікуванняпризначають залежно від форми нейровегетативних порушень.

Санаторний режим: I–II.

Дієта: 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна гімнастика (групова),

лікувальна дозована ходьба.

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або плавання.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: штучні ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності і наявності клапанних уражень у серці. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ваннипоказані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 — старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану нервової системи, кардіогемодинаміки, імунної реактивності, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10-12 процедур (залежно від віку дитини).

Хвойні ваннипризначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі.Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової системи, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8 до 10 процедур. Процедури добре переносяться і можуть застосовуватися в комплексному лікуванні з фізіотерапевтичними методами.

Лікувальне плаванняв басейні призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної системи, дихання, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 23-28-29°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

При вегетативної дисфункции із симпатикотонією обґрунтованим є застосування процедур, що мають седативну, гіпотензивну, спазмолітичну дію:

- гальванізація або діатермія синокаротидної зони, або

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину броміду натрію або 4%-го розчину сульфату магнію, або 2%-го розчину еуфіліну, або 1%-го розчину папаверину.

При вегетативній дисфункції з переважанням ваготонії призначають:

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину хлориду кальцію або 1%-го розчину нікотинової кислоти, або ефедрину, або 3–5% розчин хлориду кальцію, або 5% мезатону;

- дециметрохвильова терапія ділянки надниркових залоз (Th X-L IV) для активації функції кори надниркових залоз.

Додатково:

- перемінне магнітне поле на комірцеву ділянку оказує гальмуючий вплив на нервову систему, а також виражену гіпотензивну й антиаритмічну дію.

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. При вегетативної дисфункції з симпатикотонією призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 5-10-15 Гц, тривалістю від 15 до 20-30 мін, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку), при переважанні ваготонії – частотою 100 Гц, тривалістю до 20-30-40 хв

- масаж комірцевої зони, або сегментарний, масаж голови, або нижніх кінцівок;

- локальний вакуумний масаж застосовується для поліпшення вегетативної регуляції серцевої діяльності і підвищення функціональної здатності серцево-судинної і нервової систем, резистентності організму. Методика добре сприймається хворими дітьми в молодшому, старшому шкільному і підлітковому віці. Ефективне її використання в комплексі з призначенням мінеральних ванн. Методика лікування: вплив на комірцеву ділянку за лабільною методикою. З №1 по №3 процедуру частота надлишкового тиску 3кПа, час впливу до 3 хв, а на №4-6 процедури максимальний і мінімальний рівень негативного тиску становить 4 кПа при частоті пневмоімпульсів 6 імп./хв, тривалість - до 3 хв Після процедури №6 при доброму загальному самопочутті частоту пульсацій збільшують до 12 імп./хв, максимальний і мінімальний рівень негативного надлишкового тиску - до 5 кПа, час впливу - до 5 хв Відпуск процедур щоденний, курс лікування передбачає до 8-10 процедур дітям 7-10 років, до 10-12 процедур від 11 - до 16-річного віку.

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- ароматерапія;

- медикаментозна терапія: настійки аралії або женьшеню, або лимоннику китайського, або інше за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

 

Критерії якості лікування:поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування

артеріальної гіпертензії у дітей

1. Шифр за МКХ-10: І 10

До артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків відносять стани, котрі супроводжуються постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску протягом 3-6 міс.

2. Назва захворювання:первинна (ессенціальна) гіпертензія

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні:

-   головний біль з посиленням на кінець доби,

-   запаморочення, пов’язані зі зміною положення тіла,

-   біль у ділянці серця короткочасного характеру,

-   дратливість,

-   порушення зору,

-   серцебиття,

-   тахікардія або брадикардія,

-   швидка втомлюваність.

параклінічні:

- дані вимірювання артеріального тиску (підвищення згідно вікової норми),

- відсутність змін в лабораторних дослідженнях,

- порушення реполяризації міокарда (ЕКГ).

Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі (проба по Зимницькому, по Нечипоренко за показаннями).

Додаткові:

- ліпідограма (загальний холестерин, тригліцериди).

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- вимірювання артеріального тиску

- електрокардіографія,

Додаткові:

- реоенцефалографія,

- обстеження очного дна,

- ультразвукове дослідження нирок,

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

- кардіоінтервалографія,

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями невролога, офтальмолога, ендокринолога.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I–II

Дієта: 15 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). Харчування з обмеженням вживання кухонної солі до 4-6 г. (протокол наказу МОЗ України №362 від 19.07.2005 ).

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

-   ранкова гігієнічна гімнастика,

-   лікувальна гімнастика (групова),

-   лікувальна дозована ходьба.

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку, до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ваннипоказані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 — старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану кардіогемодинаміки, нервової системи, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10-12 процедур.

Хвойні ваннипризначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі.Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур.

Лікувальне плаванняв басейні або в морі призначають з метою поліпшення стану серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів тканинного метаболізму, дихання, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез на комірцеву зону 5%-го розчину броміду натрію або 4%-го розчину сульфату магнію, або 2%-го розчину еуфіліну, або 1%-го розчину папаверину, або 5% розчину новокаїну (струми апаратів „Ампліпульс”);

- низькочастотна магнітотерапія на комірцеву зону, інтенсивність 20-25 мТл, 15-20 хв, щодня. Курс №8-10 процедур.

Додатково:

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 5-10-15 Гц, тривалістю до 20-30 хв, через день, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- масаж комірцевої зони та масаж голови;

- ароматерапія;

- фітотерапія із седативним та гіпотензивним ефектом;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18–21–24 дні.

Критерії якості лікування:поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний

протокол  санаторно-курортного лікування

артеріальної гіпотензії у дітей

1. Шифр за МКХ-10: І 95

I95.0 Ідіопатична гіпотензія

I95.1 Ортостатична гіпотензія (пов'язана зі зміною пози, положення)

I95.2 Гіпотензія, спричинена лікарськими засобами

I95.8 Інші види гіпотензії

I95.9 Гіпотензія, не уточнена

До артеріальної гіпотензії у дітей і підлітків відносять стани, котрі супроводжуються постійним або періодичним зниженням артеріального тиску, що відмічаються протягом 3-6 міс.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні:

- інтенсивний і тривалий головний біль,

- часті запаморочення після сну, у разі тривалої перерви в прийомі їжі,

- емоційна лабільність,

- підвищена втомлюваність, сонливість,

- дизурія і дискомфорт в кишечнику,

- брадикардія.

параклінічні:

- дані вимірювання артеріального тиску (зниження згідно вікової норми),

- лабораторні показники в межах норми,

- ЕКГ: можливі порушення збудливості, реполяризації,

- ЕхоКГ: можливо зниження скоротливої здатності міокарда.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- вимірювання артеріального тиску,

- електрокардіографія,

Додаткові:

- реоенцефалографія

- холтерівське добове моніторування артеріального тиску,

- ехокардіографія,

- кардіоінтервалографія,

- велоергометрія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим: I–II

Дієта: 15 (раціон №5) та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану). Їжа багата білками і вітамінами.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна),

- лікувальна дозована ходьба.

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або лікувальні душі, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу. Методика лікування передбачає відпуск 8-10 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10-12 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ваннипоказані для поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), серцево-судинної системи (зміни в стані центральної і периферичної гемодинаміки). при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10-12 — старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану нервової системи, гемодинаміки, процесів обміну речовин. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 процедур.

Хвойні ваннипризначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Лікувальні душі.Дощовий душ застосовується з метою регуляції процесів центральної і вегетативної нервової систем, поліпшення стану гемодинаміки, підвищення резистентності організму. Методика лікування: температура води 35-36° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8 до 10-12 процедур.

Лікувальне плаванняв басейні призначають з метою поліпшення процесів тканинного метаболізму, стану судинної системи, стійкості психоемоційного тонусу, підвищення загальної резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез 5%-го розчину хлориду кальцію або 1%-го розчину кофеїну, або ефедрину, або 5% розчин хлориду кальцію, або 5% розчину мезатону на комірцеву зону;

- або електрофорез ділянки шийних симпатичних вузлів (5% розчин хлориду кальцію або 1% розчин кофеїну);

- або загальне ультрафіолетове опромінення в поступово зростаючих дозах (від 1 до 2 біодоз), на курс - 16-20 процедур.

- або дециметрохвильова терапія ділянки надниркових залоз (Th X-L IV) для стимуляції функції кори надниркових залоз.

Додатково:

- електросон використовують при підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості для поліпшення стану нервової системи дітям молодшого і старшого шкільного віку при адекватній переносимості електричного струму. Призначають по очноямковий-потиличній методиці частотою 20-40 Гц, тривалістю до 20-30 хв, через день або щодня, курс 8-10 процедур (залежно від віку);

- масаж голови, комірцевої зони;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- ароматерапія;

- медикаментозна терапія: настойки аралії або женьшеню, або лимоннику китайського, або інше за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 24 дні.

Критерії якості лікування:поліпшення загального самопочуття, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення даних інструментальних та функціональних досліджень, якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування

ревматичних уражень центральної нервової системи у дітей

1. Шифр по МКХ-10:І 02

2. Назва захворювання:

І02 ревматична хорея з залученням серця

І02 ревматична хорея без залучення серця, хорея Сіденхема

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії:

клінічні: - гіперкінези,

-  м’язова гіпотонія,

-  порушення статики і координації рухів,

-  вегетативна дисфункція

параклінічні:

-   швидкість зсідання еритроцитів;

-   С-реактивний білок, лейкоцитоз.

Дані, що підтверджують стрептококову інфекцію:

- підвищення титрів антистрептококових антитіл

Обов’язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- загальний білок та білкові фракції,

- сіалові кислоти,

- С-реактивний білок,

- титри антистрептолізіну-О, АСГ

(при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10-14 днів).

Додаткові:імунологічний аналіз крові.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

електрокардіографія,

фонокардіографія.

Додаткові:

ехоенцефалографія,

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування

Санаторний режим:І-ІІ.

Дієта:10 та за додатковими показаннями (залежно від загального клінічного стану).

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:  -ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна дозована ходьба,

- лікувальна гімнастика (групова, індивідуальна).

Водолікування:загальні хлоридні натрієві ванни або морські, або вуглекислі, або перлинні, або кисневі, або ароматичні, або радонові, або лікувальне плавання.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/дм 3призначають з метою поліпшення процесів вегетативної регуляції серцевої діяльності, стабілізації терморегуляторних механізмів, психоемоційного статусу, підвищення імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск 8 процедур через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день молодшим школярам, до 10 процедур дітям старшого шкільного і підліткового віку. Температура води у ванні повинна відповідати 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого.

Хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 40 г/дм 3призначаються для поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки, поліпшення рухливості нервових процесів, при наявності залишкових проявів хореї, артралгіях, для підвищення імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур при температурі води 36-37° С, тривалість від 7-10 до 12-15 хв, процедури проводять через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Вуглекислі ваннизастосовують з метою активного впливу на тканинний обмін, процеси мікроциркуляції, поліпшення стану центральної і периферичної гемодинаміки. Методика лікування: ванни готуються шляхом насичення води вуглекислим газом (не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3) зі спеціального апарата через шланг або ґратки у ванні. Відпускають процедури при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності. Курс включає до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку і до 10 ванн старшим школярам і підліткам.

Перлинні ваннипоказані для тонізуючого впливу на стан нервової і серцево-судинної систем, при психоемоційній лабільності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість від 10-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс становить 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10 процедур старшим школярам і підліткам.

Кисневі ваннизастосовуються при порушеннях у стані нервової системи (вегетативна лабільність, порушення терморегуляції, психоемоційні зрушення), при підвищеній стомлюваності, для поліпшення тканинного метаболізму й імунної реактивності. Методика лікування передбачає відпуск ванн на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 5-7 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8 ванн дітям молодшого шкільного віку до 10 - старшим школярам і підліткам.

Йодобромні ваннипризначають з метою поліпшення стану нервової системи, процесів обміну речовин, імунної реактивності. Методика лікування передбачає вміст йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм 3, брому — 25 мг/дм 3, солі— 10 мг/дм 3. Установлюється температура води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 процедур.

Хвойні ваннипризначаються для формування сприятливого лікувального ефекту в стані вегетативної нервової системи, при напруженні психоемоційного стану, для поліпшення обмінних процесів, підвищення резистентності організму. Методика лікування: відпуск процедур на хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12 хв молодшим школярам, від 7-10 хв до 15 хв старшим школярам. Курсовий вплив передбачає до 8 процедур дітям молодшого шкільного віку, до 10 процедур у старшому шкільному і підлітковому віці.

Радонові ваннисприяють поліпшенню стану нейрогуморальних механізмів, справляють виражену протизапальну дію, впливають на формування сприятливих реакцій загального метаболізму, підвищення резистентності. Методика лікування передбачає концентрацію радону до 20 мКи/дм 3, відпуск процедур при температурі води 36-37° С, тривалість процедур від 6-8 до 10 хв, відпускаються через день. Курс включає 8-10 процедур залежно від вікової реактивності і переносимості лікування.

Лікувальне плаванняв басейні призначають з метою поліпшення стану нервової, серцево-судинної систем, стійкості психоемоційного тонусу, поліпшення процесів дихання, тканинного метаболізму, підвищення резистентності організму. Методика лікування в басейні: температура води 28-29°С, тривалість плавання від 10 хв до 20-25 хв (старшим школярам і підліткам), проводять щодня. Курс лікування передбачає від 8 до 10-12 процедур.

Гальваногрязелікуваннявикористовується при наявності хронічного тонзиліту, гаймориту або у разі порушень вегетативного забезпечення зі зміною вегетативної реактивності організму, для поліпшення процесів регуляції серцевої діяльності. Методика лікування: відпуск грязьових аплікацій на проекцію підщелепних лімфовузлів або гайморових пазух, або комірцеву ділянку здійснюють при впливі струмом щільністю 0,04-0,06 мА/см 2, при тих же температурних параметрах 38-40°С, до 15 хв, через день, №8-10 процедур;

або теплотерапія: озокерит нагрівають до температури 40-42°С ,парафін - 43-45°С, тривалість процедур 10-15 мін, через день, курс 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез лікарських засобів за Вермелем (1% розчин аспірину, або 1% розчин нікотинової кислоти, або інше) сприяє поліпшенню трофічних процесів, мікроциркуляції, зменшенню запальних процесів, заспокійливому впливу, підвищенню активності системи наднирників. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см 2, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку),

електрофорез комірцевої зони за Щербаком віджиму грязі або лікарських засобів (5% розчин броміду натрію, або 5% розчин хлориду кальцію, або вітамін В 12) сприяє поліпшенню процесів гемодинаміки при невротичних реакціях. Щільність струму 0,03-0,05 мА/см 2, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом 8-10 процедур (залежно від віку дитини)

- електросон призначають, підвищеній нервовій збудливості, емоційній нестійкості по очноямковий-потиличній методиці: частотою 5-10-15 Гц, тривалістю від 15 до 20-30 мін, через день або щодня, курс 8-10-12 процедур (залежно від віку);

- масаж комірцевої зони;

- психокорекція призначається дітям з переважанням астеноневротичних скарг, неврозоподібним станом, утрудненням соціальної адаптації;

- медикаментозна терапія: біцилінопрофілактика (за показаннями).

Термінсанаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: поліпшення загального самопочуття, зникнення або зменшення скарг на біль у суглобах та серці, поліпшення даних інструментальних досліджень, показників ревмопроб, підвищення толерантності до фізичних навантажень, поліпшення якості життя.

Протипоказання:

1. Ревматизм в активній фазі вище I ступеня.

2. Серцева недостатність вище I стадії.

3.Органічні і стійкі функціональні порушення ритму серця і провідності з порушенням гемодинаміки.

4. Первинна артеріальна гіпертензія II стадії і вище.

5. Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія.

6. Пролапс мітрального (інших) клапану з ознаками клапанної недостатності.

7. Інфекційний ендокардит, активність I-III ступеня, з ознаками недостатності кровообігу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                           Р.О. Моісеєнко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009 №________

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ

САНАТОРНО – КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування вазомоторного риніту у дітей

1. Шифр по МКХ-10:J30

2. Назва захворювання:

         J 30   — вазомоторний і алергічний риніт

         J 30.1 — алергічний риніт, викликаний пилком рослин

         J 30.2 — інши сезонні алергічні риніти

         J 30.3 — інши алергічні риніти

         J 30.4 — алергічний риніт не уточнений

Класифікація

за формами: нейровегетативна форма, алергічна форма;

за перебігом: гострий епізодичний, сезонний, персистуючий алергічний риніт

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові дослідження:

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

загальний аналіз сечі.

Додатково:

біохімія крові (білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, глюкоза),

імунологічні дослідження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE),

бактеріологічний висів із носоглотки,

рентгенограма придаткових пазух носа.

Консультація фахівців:алерголога, оториноларинголога, фізіотерапевта.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режимІ—ІІІ.

Дієта:стіл № 15 або 5.

Руховий режим:лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба або теренкур.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Аероіонотерапія,тривалість 10-15 хвилин, кожен день, №10-12.

Спелеотерапія або галотерапіяІ режим, по 30-45 хвилин, кожен день, на курс 8—10 сеансів.

Інгаляціїмінеральної води лужної, йодобромної, дімедролу на курс до 8—10 сеансів.

Загальноукріплюючий масаж.

Бальнеотерапія

-Хлоридні натрієві, вуглекислі, сухі вуглекислі, азотні, штучні кисневі ванни. Тривалість 10-15 хвилин, на курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, Т води27-28 0С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс №8-10.

Апаратна фізіотерапія.

Гальванічний комірець кожен день або через день чергують з впливом на шийні симпатичні вузли, тривалістю процедури до 15 хвилин. На курс 8—10 сеансів, або використовують кальцій-електрофорез на вказані області.

Електросон-терапія за очно-потиличною методикою, частота 10—40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30—40 Гц; при симпатикотонії — 5-10 Гц), тривалість 20—40 хвилин. На курс 8—10 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія. Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90 % азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23° С. У сеанс 3—4 гипоксичних фази тривалістю до 10-15 хвилин з перервою до 10-15 хвилин, через день, №4-5 процедур у неділю. На курс 8—10 процедур.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування:18 -21-24 дні

Критерії якості лікування: відсутність або значне зменшення виділень з носа, вільне носове дихання, підвищення якості життя.

Протипоказання :гостра стадія процесу

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування хронічного риніту, фарингіту, риносинуїту, хронічних хвороб ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:J31, J32, J35 (виключено хронічний тонзиліт).

2. Назва захворювання:

         J 31.0 — хронічний риніт (катаральний, хронічний субатрофічний, атрофічний, гіперпластичний)

         J 31.2 — хронічний фарингіт (гіпертрофічний дифузний, гіпертрофічний локалізований, гранулезний боковий гіпертрофічний)

         J 32   — хронічний синусит (ексудативна та гіперпластична форма)

         J 35   — хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (аденоїди, вегетації аденоїдні)

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

бактеріальний висів із носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

передня та задня риноскопія при синуситах;

рентгенограма придаткових пазух носу.

Консультація спеціалістів:оториноларинголога, кардіолога (за показаннями).

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим І—ІІІ.

Дієта:дієта №15.

Руховий режим:лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, теренкур або дозована ходьба.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія.

Хлорідні натрієві, вуглекислі, азотні, хвойні, перлинні штучні кисневі ванни. Т води 36-37 0С, тривалість процедури 10-15 хвилин, через день. На курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, Т води27-28 0С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс №8-10.

Пелоїдотерапія та теплолікування:Грязьові аплікації на область проекції придаткових пазух патологічного вогнища. Температура грязі 38-40ºС, тривалість процедури поступово збільшують від 8—10 хвилин до 15 хвилин. На курс 8-10 процедур.

Теплолікування: озокеритові або парафінові коржики на область проекції патологічного процесу, Т 40-42 0С, тривалість 15-20 хв., на курс 8—10 процедур, щодня.

Пелоїдотерапія та теплолікування протипоказано хворим з аденоїдитом.

Спелеотерапія або галотерапіяІ режим, 30 хв., кожен день, на курс 8—10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія.

Гальваногрязелікування на область проекції патологічного процесу, щільність струму 0,03—0,05 мА/см 2, по 10—15 хвилин, через день, всього 8—10 процедур.

Лазерна терапія гелій-неоновим лазером, красний спектр опромінювання верхнє щелепних пазух, потужність 20 мВт/см 2, 30 сек–1хв., щодня, на курс №7-8.

Електрофорез ропи або 5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/см 2, тривалість 10-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8—10 сеансів.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 8—10 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30—40 Гц; при симпатикотонії — 10—20 Гц, тривалістю 20—40 хвилин). На курс 8—10 процедур.

Магнітотерапія. ПеМП-процедури на проекцію патологічного вогнища тривалістю 5-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8—10 процедур.

Додатково:рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія, небулайзерні інгаляції 1% діоксидину(5-10 хв., 2 рази на день, №6-8).

Фітотерапія,кожен день, №8-10-12 процедур (залежно від віку).

Аероіонотерапія,тривалість 10-15 хвилин, кожен день, №8-10-12 (залежно від віку).

Інгаляціїмінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлориду натрію. Тепло вологі інгаляції соку каланхое, відвару листя евкаліпта (10:200), щавлії (6:200), квітків ромашки (6:200), тривалість процедури 5-10 хв., щодня, курс №8-10.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Крітерії якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; поліпшення або нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання:гостра стадія процесу, стан після тонзілектомії до 12 місяців.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування хронічного тонзиліту у дітей

1. Шифр по МКХ-10:J35.

2. Назва захворювання:

         J 35 — хронічні хвороби ротоглоточних та носоглоточних мигдаликів (хронічний тонзиліт компенсований та некомпенсований)

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

бактеріальний висів із носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

передня та задня риноскопія при синуситах;

рентгенограма придаткових пазух носу;

електрокардіографія.

Консультація спеціалістів:оториноларинголога, кардіолога (за показаннями).

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим І—ІІІ.

Дієта:дієта №15.

Руховий режим:лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, теренкур або дозована ходьба.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія.

Хлорідні натрієві, вуглекислі, азотні, хвойні, перлинні штучні кисневі ванни. Т води 36-37 0С, тривалість процедури 10-15 хвилин, через день. На курс до 8-10 процедур.

Гідротерапія: дощовий, циркулярний душ, 1-1,5 атм., по 3-5 хвилин, кожен день або через день, на курс до 10 процедур, або вільне плавання у басейні, Т води27-28 0С, 10-15-20 хв., щодня або через день, курс №8-10.

Пелоїдотерапія та теплолікування:Грязьові аплікації на область проекції придаткових пазух патологічного вогнища. Температура грязі 38-40ºС, тривалість процедури поступово збільшують від 8—10 хвилин до 15 хвилин. На курс 8—10 процедур. Можливе призначення аплікацій на комірцеву зону при наявності хронічного тонзиліту разом з аплікаціями на проекцію підщелепних лімфовузлів. Процедури призначають через день або поспіль з перервою на третій день.

Теплолікування: озокеритові або парафінові коржики на область проекції патологічного процесу, Т 40-42 0С, тривалість 15-20 хв., на курс 8—10 процедур, щодня.

Пелоїдотерапія та теплолікування протипоказано хворим з аденоїдитом.

Спелеотерапія або галотерапіяІ режим, 30 хв., кожен день, на курс 8—10 сеансів.

Апаратна фізіотерапія.

Лазерна терапія гелій-неоновим лазером, красний спектр опромінювання верхнє-щелепних пазух, потужність 20 мВт/см 2, 30 сек–1хв., щодня, на курс №7-8.

Електрофорез ропи або 5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/см 2, тривалість 10-15 хвилин, щодня або через день, на курс 8—10 сеансів.

Ультрафонофорез при хронічному тонзиліті – з гіоксизоновою маззю або інтерферонами на безводному ланоліні, або гидрокортизону, спленину на область патологічного вогнища по 3—10 хвилин, через день, 8-10-12 процедур на курс.

Нормобарична гіпокситерапія, на курс 8—10 сеансів.

Електросон-терапія по очно-потиличній методиці, при частоті від 10 до 40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30-40 Гц; при симпатикотонії — 10-20 Гц, тривалістю 20-40 хвилин). На курс 8-10 процедур.

Додатково:рефлексотерапія (електро-, лазеропунктура), промивання носа методом переміщення.

При наявності ознак загострення запального процесу: електричне поле УВЧ, КУФ-опромінення слизової оболонки носоглотки, мікрохвильова ультразвукова терапія, небулайзерні інгаляції 1% діоксидину(5-10 хв., 2 рази на день, №6-8).

Фітотерапія,кожен день, №8-10-12 процедур (залежно від віку).

Аероіонотерапія,тривалість 10-15 хвилин, кожен день, №8-10-12 (залежно від віку).

Інгаляціїмінеральної води лужної, йодобромної, протизапальних фітозборів, 2% гідрокарбонат натрію, 3% хлориду натрію. Тепловологі інгаляції соку каланхое, відвару листя евкаліпта (10:200), щавлії (6:200), квітків ромашки (6:200), тривалість процедури 5-10 хв., щодня, курс №8-10.

Термін санаторно-курортного лікування :18-24 дні.

Крітерії якості лікування: покращення самопочуття, відсутність скарг; відсутність або значне зменшення виділень з носа; вільне носове дихання; поліпшення стану ротоглоточних мигдаликів; поліпшення або нормалізація лабораторних показників.

Протипоказання:гостра стадія процесу, стан після тонзілектомії до 12 місяців.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування хронічного бронхіту у дітей

1. Шифр по МКХ – 10: J 41, 42

2. Назва захворювання:рецидивуючий бронхіт, хронічний бронхіт, трахеобронхіт, неуточнений бронхіт.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов`язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі;

- загальний аналіз мокротиння.

Обов`язкові інструментальні та функціональні дослідження:

- спірографія

Додаткові лабораторні дослідження:

-   біохімічний аналіз крові: (протеїнограма, альбумін-глобуліновий коефіцієнт:  _________альбумін________ 

              альфа1 + альфа2 глобуліни,

-   гаптоглобін, сіалові кислоти, серомукоїд), сечовина, креатинін , білірубін, аминотрансферази, глюкоза

-   імунограма;

-   бактеріологічне дослідження мокротиння.

Додаткові інструментальні дослідження

-   електрокардіографія

-   рентгенологічне дослідження легень

-   УЗД серця

Інші інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням.

4. Санаторне-курортне лікування*

Задачі етапу:

1) запобігання подальшого погіршення бронхолегеневої функції;

2) зниження темпів прогресування дифузного порушення бронхів;

3) підвищення загальної та місцевої реактивності організму,

4) зниження частоти загострень захворювання та подовження ремісії;

5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієтаповинна бути збалансованою, достатньо вітамінізована. Доцільне включення сирих овочів та фруктів, соків. При хронічному бронхіті з підвищеним виділенням мокроти показана збагачена білком дієта, 30-40% жиру рослинного походження.

Санаторний режим: I-III.

Кліматотерапія: І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання. Аеротерапіяпри Т° не нижче 10° С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при Т° води 20-22° С за помірним режимом.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур або дозована ходьба.

Функціональна терапія: дихальна гімнастика, дренажне положення хворого, постуральний дренаж (вранці та ввечері хворий випиває 1 ст. ложку настою термопсису ( мати-та-мачухи, багульнику, липи, подорожнику) та 1-2 таб. мукалтину та через 20-30 хв виконує постуральний дренаж).

Масаж грудної клітини (вібраційний, класичний, сегментарний). Постуральний масаж протипоказано при виникненні задишки або бронхоспазму. Всі види масажу доцільно проводити після аерозольної терапії.

Аерозольна терапія: ультразвукові інгаляції з використанням бронхолітичних, антигістамінних, муколітичних препаратів ( мукосальвон, амброксол тощо).

Переважно антисептичний збір лікарських рослин, що стимулює відхаркування: листя подорожника, корінь солодки, листя шавлії, квіти бузина, бруньки сосни.

Переважно бронходилятуючий збір лікарських рослин: листя мати-та мачухи, трава душиці, корінь солодки, трава багульника.

При наявності бронхоспастичного синдрому необхідно використовувати бронходилятатори, які призначаються із врахуванням добових ритмів бронхіальної прохідності: стимулятори бета-адренорецепторів, метилксантини, холінолітики.

Апаратна фізіотерапія:

Індуктотерміягрудинної ділянки, слабкотеплова доза, по 10 хвилин, на курс 10 процедур.

Електрофорез лікарських речовин(хлористий кальцій, йодид калію, аскорбінової кислити тощо) на область грудної клітки, сила струму 0,05-0,1 мА/см², тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс №8-10 процедур.

Спелеотерапія,штучний „соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м ², тривалість процедури 15-30 хвилин, на курс №8-10 процедур, кожен день.

Нормобарична гіпокситерапія.Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90 % азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23° С, об’ємна швидкість подачі 0,72 м³ · час-¹. Процедури проводять кожен день, або через день, на курс №8-10 процедур.

Додаткові:

Ультразвукова терапія, лазеротерапія, рефлексотерапія, ароматерапія тощо.

Пелоїдотерапія. Аплікації пелоїда при Т 38-40°С, на задньобокову поверхність грудної клітки, тривалістю 15- 20 хвилин, на курс 8-10 процедур, через день, або два дня поспіль з перервою на 3 день.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки ззаду, Т – 45-50 °С, тривалість 15-30 хвилин, кожен день, на курс 8-10 процедур.

Бальнеотерапія.Хлоридні натрієві ванни, з концентрацією (20 г/л), при Т36-38 °С, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс 8-10 ванн через день.

Азотні або кисневі ванни, Т35-36°С, концентрація азоту 20-23 мг/л, кисню 30-40 мг/л. Тривалість 10-15 хвилин. Процедури проводять через день, або два дня поспіль з перервою на третій день. На курс 8-10 ванн

Йодобромні ванни, з вмістом іонів йоду не менше 10 мг/л, а іонів брому 25 мг/л Т 37-38 °С тривалістю 10-12 хв., через день, на курс 8-10 процедур.

Сірководневі ванни здійснюють протизапальну дію. Використовують сірководневу мінеральну воду, яка містить більш ніж 10 мг/л загального сірководню, тривалість процедури 10-12 хвилин, проводяться через день. На курс 8-10 ванн.

Термін санаторно – курортного лікування :18-24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення (або зникнення) кашлю, виділення мокротиння та порушень вентиляції легень. 

Протипоказання:хронічний обструктивний бронхіт у стані загострення, при наявності легенево-серцевої недостатності нижче II стадії.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей, хворих на муковісцидоз

1. Шифр по МКХ – 10. Е. 84.9

2. Класифікація МВ:

-   МВ з панкреатичною недостатністю,

-   МВ без панкреатичної недостатності в т.ч. первинно генітальна форма з вродженою білатеральною аплазією сім'явиносних протоків (далі - ВБАСП),

-   атипові форми МВ (до атипової форм МВ відносять випадки хронічного захворювання дихальної системи різної тяжкості з характерними для МВ проявами (або з єдиним клінічним симптомом МВ) у випадку нормальної екзокринної функції підшлункової залози та нормальним (< 40 мекв/л) чи межуючим з нормою рівнем хлоридів поту.

3. Діагностика на санаторно - курортному етапі

Обов`язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові;

-   загальний аналіз сечі.

Додаткові лабораторні дослідження:

-   біохімічне дослідження крові (серомукоїд, гаптоглобін, альфа2, гамаглобулін, трансамінази, білірубін);

-   біохімічний склад конденсату вологи видихуваного повітря (гистамін, серотонін, адреналін, норадреналін) – за показаннями.

Обов`язкові інструментальні дослідження:

-   спірографія.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань.

При необхідності одноразово проводиться рентгенологічне дослідження легень

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Задачі етапу:

-   підвищення загальної реактивності організму;

-   поліпшення функціонального стану бронхолегеневої системи;

-   поліпшення дренажної функції бронхів.

Дієта:

-   основним принципом дієтотерапії є підвищений калораж їжи на 10-50%;

-   дієта має бути збагачена сіллю (в старшому віці на 2-3 г), легкою до засвоєння, вітамінізованою, включати молочні продукти, 30-40% рослинного походження жирів, фруктозовмісні продукти;

-   обмежування кількість жирів і збільшення вживання тваринних білків;

-   достатній прийом рідини.

Санаторний режим: І-ІІІ

Кліматотерапія: І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігіенична гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика , звукова гімнастика, дозована ходьба або теренкур, спортивні ігри, малий теніс та інше.

Масаж: постуральний дренаж, масаж класичний, сегментарний, вібраційний, на точки акупунктури.

Апаратна фізіотерапія:

Теплі вологі інгаляції сольових (соляно-лужні розчини натрію гідрокарбонату – 2г, натрію хлориду – 1г, води дистильованої – 100 г), мінеральної лікувальної або столово-лікувальної води; ці речовини можна комбінувати з розчином фітопрепаратів, які готують перед застосуванням шляхом розведення в ізотонічному розчині, у співвідношенні 1 : 3, 1 – 2 рази на добу, впродовж 10 – 15 днів, інгаляції муколітиків (амброксол).

Електрофорез2-5% розчину CaCl 2на грудну клітину, на курс 8 -10 процедур, через день;

Галотерапія:I режим, тривалість процедур 15-30 хвилин, кожен день №10-15. Сприяє поліпшенню мукоціліарного кліренса.

Термін санаторно-курортного лікування:18 – 21 – 24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, зменшення або зникнення виділення мокротиння, та порушень вентиляції легень.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносимості фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей після перенесеної пневмонії

 

1. Шифр по МКХ – 10: J 12 – J 18.

2. Назва захворювання– пневмонія.

3. Діагностика на санаторно – курортному етапі

Критерії переходу до другого етапу реабілітації хворих на пневмонію: зменшення або зникнення клінічних симптомів захворювання; зникнення дихальної недостатності (або не вище 1 ступеня); нормалізація гемограми; рентгенологічна відсутність інфільтративних змін у легенях.

Обов`язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові;

-   загальний аналіз сечі.

Додатково:імунологічні та біохімічні дослідження крові (функціональні тести печінки, нирок, глікемія та інші, що надають яку-небудь специфічну інформацію).

Обов`язкові інструментальні дослідження:

-   спірографія;

-   електрокардіографія.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням.

4. Санаторно – курортне лікування*

Задачі етапу: при необхідності продовження протизапальної та муколітичної терапії, поліпшення або відновлення дренажної функції бронхолегеневої системи; зменшення змін, які виникли внаслідок попередньої антибактеріальної терапії (дисбіоз, зниження функціональної активності органів травлення), підвищення загальної та місцевої реактивності організму; нормалізація фізичного та емоційного потенціалу хворого.

Дієта: має бути з підвищеним калоражем їжі, можливо пощадливою, легкою до засвоєння, з доброю кулінарною обробкою, вітамінізована, містити тваринний білок, молочні продукти, 30–40 % жиру рослинного походження, фруктозовмісні продукти.

Санаторний режим: ІІ-ІІІ.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, дихальна гімнастика, дозована ходьба та біг, тренування на велоергометрі, прогулянки пішки, теренкур або дозована ходьба.

Масаж класичний та сегментарний, самомасаж , масаж точковий.

Теплолікування:

Пелоїдотерапіяаплікаційна: Т 38–40°С торф`яної або 38–40°С мулистої грязі, тривалість процедури 10–15 хвилин, на курс №8-10 процедур, які проводяться через день або два дні поспіль з перервою на третій день..

Парафино-озокеритові аплікаціїна грудну клетину: Т 45–50°С, 15-30 хвилин, кожен день, №8-10.

Галотерапія:I режим, тривалість процедури 30 хвилин кожен день №10-15.

Апаратна фізіотерапія.

Позиційна аерозольтерапія (репаративна):

а) екстрактів лікувальних пелоїдів (пелоїдин, гумізоль, сік алоє або сік каланхоє 1,0 мл + 3,0 мл розчину соди; сік подорожника 1 мл + 3 мл 0,5% розчину соди; лізоцим 100 мл у 20 мл фізіологічного розчину; 5% розчин аскорбінової кислоти; вітамінні суміші;

б) бронхолітична: магнія сульфат (1 мл 25 % розчину + 3,0 мл води); можливі інгаляції 0,5-1% розчину еуфіліну (частіше у вигляді йодованої мікстури); холінолітиків (атровент) 2-4 мл на інгаляцію;

в) мембраностабілізуюча: 0,1% розчин ліпіну, по 5 мл на 1 процедуру 1раз на день.

При затяжному перебігу пневмонії, у випадках збереження хрипів, кашлю: ультрафонофорез гідрокортизону на грудну клітину над проекцією вогнища (1 ампулу розчиняють у 0,2% розчині натрію гідрокарбонату), №8–10 процедур на курс.

-   За наявністю залишкових проявів електрофорез трипсину або хімотрипсину, 1-5% розчину калію, йоду, сульфату міді, хлоріду кальцію, алое, тривалістю 10-15 хв., кожен день або через день, №8-10.

-   При затяжному перебігу процесу СМВ–терапія на міжлопаточну область, 4-12 мВт, тривалістю 6-10 хв., через день, №6-8 процедур.

-   При затяжному перебігу процесу індуктотермія: 2 поля (1 – Th 4- Th 8, 2 – Th 9-L 1? Слабкотеплова доза, 8-10 хв. на поле, № 8-10 процедур.

Термін санаторно – курортного лікування:18 - 24 дні.

Критерії якості лікування: клінічні та лабораторні ознаки ремісії запального процесу, значне зменшення або відсутність виділення мокротиння та порушень вентиляції у легенях, зникнення рентгенологічних ознак запалення у легенях.

Протипоказання:пневмонія у стадії загострення, пневмосклероз та пневмоконіози, які супроводжуються легенево – серцевою недостатністю вище ІІ ступеню.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей хворих на бронхіальну астму

1. Шифр по МКХ – 10: J45, J45.0, J45.1, J45.8, J45.9, J46.

2. Назва захворювання:

J45Астма.

J45.0Астма з перевагою алергічного компонента.

J45.1Неалергічна астма.

J45.8Змішана астма.

J45.9Астма неуточнена.

J46Астматичний стан

Класифікація бронхіальної астми (Наказ МОЗУкраїни від 27.12.2005 № 767)

За формою:

- атопічна (екзогенна, J45.0), яка виникає під впливом неінфекційних інгаляційних алергенів (алергенів тваринного і рослинного походження, а також деяких простих хімічних сполук) у дітей з атопічною конституцією;

- інфекційно-алергійна (ендогенна, J45.1), при якій тригером початку і наступних загострень хвороби виступають антигени збудників гострих, рецидивних і хронічних інфекцій респіраторного тракту;

- змішана (J45.8), при якій розвиток і подальший перебіг захворювання відбувається як під дією інфекційних, так і неінфекційних факторів.

За перебігом захворювання:

- інтермітуючий (епізодичний) перебіг;

- персистуючий (постійний) перебіг.

За ступенем важкості перебігу захворювання (оцінюєтьсяперед початком лікування ):

Ступінь 1— інтермітуюча бронхіальна астма:

 короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень,

 короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів),

 нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць,

 нормальні значення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) між загостреннями,

 об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ 1) або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШВ) ³ 80 % від належної величини,

 добові коливання ПОШВ або ОФВ 1< 20 %.

Ступінь 2— легка персистуюча бронхіальна астма:

 симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день,

 загострення можуть порушувати активність і сон,

 нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць,

 ОФВ 1або ПОШВ ³ 80 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ 1— 20–30 %.

Ступінь 3— середньоважка персистуюча бронхіальна астма:

 симптоми виникають щоденно,

 загострення призводять до порушення активності і сну,

 нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень,

 необхідність у щоденному прийомі b2-агоністів короткої дії,

 ОФВ 1або ПОШВ в межах 60–80 % від належної величини,

 добові коливання ПОШВ або ОФВ 1> 30 %.

Ступінь 4— важка персистуюча бронхіальна астма:

постійна наявність денних симптомів,

часті загострення,

часті нічні симптоми,

обмеження фізичної активності, зумовлене астмою,

ОФВ 1або ПОШВ < 60 % від належної величини,

добові коливання ПОШВ або ОФВ 1> 30 %.

За періодом захворювання:

- період загострення;

- період ремісії.

За ускладненнями захворювання:

- легеневе серце (гостре, підгостре, хронічне);

- хронічна емфізема легень;

- пневмосклероз;

- сегментарний або полісегментарний ателектаз легень;

- інтерстиціальна, медіастинальна або підшкірна емфізема;

- спонтанний пневмоторакс;

-астматичний стан (J46) та асфіксичний синдром;

- неврологічні ускладнення (беталепсія – епізоди короткочасної втрати свідомості на висоті кашлю або приступу при важкій астмі; судомний синдром, гіпоксична кома);

- ендокринні розлади (затримка і відставання фізичного і статевого розвитку; при гормонозалежній астмі при тривалій системній терапії ГКС – синдром Іценка-Кушинга, трофічні порушення, міопатичний синдром, остеопороз, осалгії, стероїдний діабет тощо).

3. Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові;

-   загальний аналіз сечі;

-   біохімічний аналіз крові (альфа2 и гама-глобулини, сіалові кислоти, серомукоїд, фібриноген, гаптоглобін), показники які мають діагностичне значення.

Обов`язкові інструментальні дослідження:

-   спірографія;

-   електрокардіографія.

Додаткові лабораторні дослідження:

-   цитологія мокротиння;

-   алергологічне дослідження: алерготестування з побутовими, харчовими та пиловими алергенами;

-   визначення титрів антитіл до алергенів;

-   імунограма;

-   бактеріологічне дослідження мокроти;

-   бактеріологічний висів з носоглотки.

Додаткові інструментальні дослідження:

Пневмотахометрія, реопульмонографія, рентгенологічне дослідження легень та пазух носа тощо. Додаткові інструментальні дослідження проводяться залежно від супутніх захворювань та тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців:оториноларинголог, інші - за призначенням.

4. Санаторне-курортне лікування*

Задачі етапу: 1) покращення дренажної функції бронхів; 2) корекція дихальної недостатності; 3) десенсибілізація; 4)підвищення загальної та місцевої реактивності організму, 5) нормалізація фізичного та емоціонального потенціалу хворого.

Дієтаповинна бути збалансованою, з виключенням алергізуючих продуктів, достатньо вітамінізована. Стол №15 або 5 (при наявності супутніх захворювань).

Санаторний режим:I-III.

Кліматотерапія:I-II режим, сухий клімат морських берегів, гір. Аеротерапіяпри Т° не нижче 10° С. Сонячні ванни за слабким режимом. Морські ванни при Т° води 20-22° С за помірним режимом.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, теренкур або лікувальна ходьба.

Аерофітотерапія. Показано ефірні масла м’яти, лаванди, шавлії, фенхеля, піхти, евкаліпту тощо, тривалість процедури 10-15 хвилин, на курс 8-10 процедур.

Аерозольна терапія: з використанням бронхолітичних трав, мінеральних вод, при необхідності муколітичних препаратів, по 7-10 хвилин, температура 33-35 ° С, до 10 процедур на курс.

Спелеотерапія, штучний “соляний клімат”, концентрація хлориду натрію 12-16 мкг/м, тривалість процедури 15-30 хвилин, кожен день, на курс №10-15 процедур.

Масаж: класичний , сегментарний, вібраційний масаж.

Апаратна фізіотерапія:

Електрофорез лікарських речовин(5% сульфат магнія, 2% бромід натрію, 5% хлористий кальцій, 2% йодид калію тощо). Електроди розташовують поперечно в області грудної клітки або продольно за методикою Вермеля, тривалість процедури 10-15-20 хвилин, на курс 8-10 процедур.

Ультразвук на рефлексогенні зони, а також грудної клітки на курс 8-10 процедур, через день.

Електросонтерапія за очно-потиличною методикою, частотою 10—40 Гц (в залежності від вихідного вегетативного тонусу: при ваготонії — 30—40 Гц; при симпатикотонії — 5-10 Гц, тривалістю 20—40 хвилин). На курс 10 процедур.

Небулайзерні інгаляціїпрепаратів швидкої допомоги під час загострення (сальбутамол, іпратропіуму бромід, комбіновані препарати), тривалістю 5-10 хвилин.

Пелоїдотерапія. Аплікації грязі паравертебрально, з охопленням шийно-грудного вузла та області наднирків при температурі грязі 38-42 °С, через день, по 10-15 хвилин. На курс 8-10 процедур.

Озокерито-, парафінотерапія. Аплікації на ділянку грудної клітки, Т – 45-50 °С, тривалість 8-10 хвилин, кожен день, на курс 8-10 процедур.

Нормобарична гіпокситерапія.Гіпоксична суміш, яка застосовується для лікувальних впливів містить 10-12% кисню та 88-90% азоту. Її подають під тиском 1020 гПа. Температура суміші складає 18-23°С, об’ємна швидкість подачі 0,72 м³ · час-¹. У сеанс 3-4 гіпоксичних фази, 10-15 хвилин та також перерва, через день, на курс №8-10.

Бальнеотерапія. Вуглекислі ванни покращують бронхіальну прохідність. Концентрація СО 2в штучних ваннах не перевищує 1,2-1,4 г·л-¹. При використанні мінеральної води вміст диоксиду вуглецю повинен бути не менше 0,75 г·л-¹. Температуру поступово знижують у процесі курсу лікування з 32°С до 30 °С.

Йодобромні, штучні кисневі та азотні ванни, температурою води       37-36 °С, тривалістю 10-15 хвилин, через день 8-10 процедур.

Хлоридно-натрієві ванни. Температура води 37-38°С, тривалість 10-15 хвилин, через день №8-10 процедур.

Сульфідні ванни з концентрацією сірководню від 25 до 50 мг/л та температурою 37-36 °С, через день, по 10 хвилин, №8-10 процедур.

Використовують також “сухі” вуглекислі ванни : на тіло хворого впливають насиченою сумішшю атмосферного повітря та диоксиду вуглецю температурою 25-26°С.

Додатково: лазеротерапія, рефлексотерапія тощо, магнитотерапія низькочастотна, ультразвукова терапія, інтерференц-терапія.

Термін санаторно – курортного лікування18 -24 дня.

Критерії якості лікування: відсутність або зменшення скарг, клінічні та лабораторні ознаки ремісії, зникнення або зменшення приступів кашлю, ядухи, частоти та дози використання бронхолітиків, покращення або нормалізація функції зовнішнього дихання.

Протипоказання:бронхіальна астма у стані загострення.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 28.05.2009 № 364

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ дітей  з захворюваннями  кістково-м’язової системи та сполучної тканини

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з порушеннями постави

         1. Шифр по МКХ -10:

Набута деформація грудної клітки та ребер – М95.4

         2. Назва захворювання – порушення постави(ПП) –зміни фізіологічних вигинів хребта

         Класифікація

Види поставза Staffel

-   Нормальна постава

-   Плоска спина

-   Плоско-вигнута спина

-   Сутула спина

-   Кругла спина

-    Сколіотична постава .

Показання до санаторно-курортного лікування: всі види ПП.

Протипоказання: загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

-   Нормальна, або габітусна постава – деформації фізіологічних викривлень хребта більше 20°

-   Плоска спина – зменшення всіх фізіологічних вигинів

-   Плоско-вигнута спина – зменшення грудного кіфозу у поєднанні зі збільшенням поперекового лордозу

-   Сутула спина – збільшення грудного кіфозу

-   Кругла спина – збільшення всіх фізіологічних вигинів.

-   Сколіотична постава – нефіксоване викривлення хребта у фронтальній площині. (не супроводжується торсією, зникає у положенні лежачи)

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

    Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія – при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень , інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста

         4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м’язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

         Санаторний режим   - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - II-III  (ощадливо-тренувальний)

Лікувальна фізкультура(індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючи, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання

         Масаж -загальний гігієнічний, м’язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія та термотерапія -зональні аплікації у вигляді “напівкорсетів”, аплікацій на скорочені м’язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електростимуляція проводять симетричну контактну дію на паравертебральні м’язи при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону контрагованих м’язів щоденно курсом 10-12 процедур)

Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування : 18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення деформації, зміцнення м’язів, покращення фізичного розвитку дитини

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування сколіозу у дітей

 

         1. Шифр по МКХ -10:

Дитячий ідеопатичний сколіоз – М41.0 –М41.2

         2. Назва захворювання – ідеопатичний сколіоз, дитячий ідеопатичний сколіоз (ДІС) або диспластичний сколіоз – фіксоване бічне викривлення хребта, яке супроводжується торсією і на початку захворювання немає явних патологічних структуральних ознак; чинником захворювання є дисплазія міжхребцевих дисків; при прогредієнтному перебігу ДІС говорять про сколіозну хворобу

         Класифікація

Ступені ДІС:  1 ступінь – до 10° ,

2 ступінь – 10-30°

3 ступінь – 30-50 °,

4 ступінь – понад 50°

Типи  ДІС:   1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований.

Форми ДІС:     1. S-подібний (компенсований, декомпенсований),

2. C-подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною :   1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом:    1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1. компенсований, 2. декомпенсований

         Показання до санаторно-курортного лікування

1. ДІС на етапі консервативного лікування

2. ДІС після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання ДІС

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

         Основні клінічні критерії

Деформація хребта з’являється і прогресує у період “ростових поштовхів”

При сколіозі 1 ступеня  має місце помірна асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі – поперековий м’язовий валик (симптом Чакліна)

Сколіоз 2 ступеня характеризується виразною асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна

При сколіозі 3-4 ступеня деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

    Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія – при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень, інтеркурентних або супутніх захворюваннях (за призначеннями консультантів)

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях, наприклад при синдромальних сколіозах (ДСТ, синдром Марфана тощо) вдаються до консультацій генетика, кардіолога, окуліста

         4. Санаторно-курортне лікування*

     Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м’язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

- аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

- геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

-  таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - II- III ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (розвантаження хребта, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ДІС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ДІС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ДІС у хворих, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура(індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) комбінована кінезотерапія проводиться за призначенням ортопеда при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

д) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж -загальний гігієнічний, м’язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ван температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія та термотерапія -зональні аплікації у вигляді “напівкорсетів”, аплікацій на скорочені м’язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу.    

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз.

Електростимуляція - проводять контактну дію на паравертебральні м’язи з опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 24 сеансів.

Натомість електростимуляції можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на 1-1,5 см від поверхні ділятованих м’язів, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур) або ампліпульстерапію (СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на зону ділятованих м’язів щоденно курсом 10-12 процедур).

         Загальна терапія : психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування :  18-24 діб.

Критерії ефективності лікування:зменшення деформації або збереження стабільності деформації, зміцнення м’язів, покращення фізичного розвитку дитини.

Можливі побічні дії та ускладнення—ине. – 2-е изд., -М.: ГЭОТАР – МЕД, 2003. – 1248с.) відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування юнацького остеохондрозу голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве-Пертеса), коксартрозу

 

         1. Шифр по МХК-10:

Юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки (Легга-Кальве-Пертеса) - М91.1; коксартроз – М16

         2. Назва захворювання – юнацький остеохондроз голівки стегнової кістки остеохондропатія проксимального епіфізу стегнової кістки - асептичний некроз кісткової та хрящової тканини голівки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве Пертеса; ХЛКП); виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

Класифікація

Стадії ХЛКП :

1 стадія – асептичний некроз

2 стадія – несправжній склероз                     

3 стадія – фрагментація              

4 стадія – відновлення

5 стадія – наслідки, у т. ч. коксартроз

Види ХЛКП:

а) ураження передньої порції епіфізу

б) ураження передньо-медіальної порції епіфізу

в) ураження латеральної та задньо-латеральної порції епіфізу

г) тотальне ураження епіфізу

Форми ХЛКП: однобічна, двобічна

Фактори ризику виникнення коксартрозу:латеральна екструзія, метафізарні  кісти, горизонтальне розташування росткової зони, осифікація латеральної порції епіфізу.

Показання до санаторно-курортного лікування

        1.ХЛКП на етапі консервативного лікування

        2.ХЛКП після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

         Основні клінічні критерії

Діти кульгають, скаржаться на втомлюваність, нестійкий біль у стегні або в ділянці коліна, біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, поступово біль посилюється, з’являється вкорочення кінцівки ( у 1 стадії функціональне, відносне), котрактура у кульшовому суглобі (обмеження відведення та внутрішньої ротації), з часом (2 та 3 стадії) вкорочення кінцівки стає абсолютним, приєднується атрофія м’язів.

         Обов’язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

         4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - II- III  ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

         Тракційна терапія -манжеткове витягання або застосування розвантажувальних пристроїв проводять у 2-4 стадіях ХЛКП

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ХЛКП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “напівплавок” ( при двобічній хворобі – “плавок”) температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу.

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над кульшовим суглобом у 1-2 стадіях ХЛКП - з 0,5-1% розчином ацетилсаліцилової кислоти, 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, хондропротекторами , остеотропними препаратами (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/см 2, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії – електрофорез з препаратами кальцію, хондропротекторами, у 4 стадії – з хондропротекторами, вітамінами

Магнітотерапія – у всіх стадіях ХЛКП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу можна використовувати фонофорез з тими ж препаратами

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

У 1-2 стадіях ХЛКП використовують донатори окислювально-відновлювальних процесів, хондропротектори, інгібітори протеолізу, біогенні стимулятори, у 3-4 стадіях – хондропротектори, остеотропні препарати та препарати кальцію, у всіх стадіях - вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування:18 - 24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Протипоказання -перші 2 місяця після оперативного втручання

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування остеохондропатій

та остеонекрозів у дітей

 

         1. Шифр по МХК-10:

Хондропатії – М91-М92; Юнацький остеохондроз тазу –М91.0; Юнацький остеохондроз плечової кістки – М92.0; Юнацький остеохондроз променевої та ліктьової кісток – М92.1; Юнацький остеохондроз кисті – М92.2; Юнацький остеохондроз надколінка – М92.4; Юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток - М 92.5; Юнацький остеохондроз передплесни – М92.6; Юнацький остеохондроз плесни – М92.7; Остеонекроз - М87; Хвороба Шоєрмана-Мау – М42.0

         2. Назва захворювання – юнацький остеохондроз асептичний некроз кісткової та хрящової тканини - остеохондропатія (ОХП); ОХП виникає в результаті порушення локального кровопостачання на ґрунті вегетотрофічної дезадаптпції, що чинить інфаркт кісткової речовини з подальшою локальною реструктуризацією; ОХП найбільш часто спостерігається у дітей віком 7- 12 років.

         Класифікація

Види ОХП : 1. Остеохондропатія епіфізів:

              а) голівки стегнової кістки (хвороба Легг-Кальве-Пертеса)

              б) голівки 2 та 3 плесневих кісток (хвороба Келлера ІІ)

              в) грудиного кінця ключиці

              г) фаланг пальців кистей

            2. Остеохондропатія коротких губчатих кісток :

              а) човноподібної кістки передплесни (хвороба Келлера І)

              б) човноподібної кістки зап’ястка (хвороба Прайзера)

              в) півмісяцевої кістки (хвороба Кінбека)

              г) тіла хребця (хвороба Кальве)

              д) надколінника (хвороба Синдінга-Ларсена)

              е) таранної кістки (хвороба Діаца)

            3. Остеохондропатія апофізів

               а) великогомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шляттера)

               б) п’яткової кістки (хвороба Гаглунда-Шинца-Севера)

               в) хребців (хвороба Шоєрмана-Мау)

               г) V плеснової кістки (хвороба Ізеліна)

               д) тазових кісток (хвороба Соррела)

               е) ліктьової кістки (хвороба О’Коннора)

Стадії ОХП :  1

              5 стадія – наслідки стадія – асептичний некроз

              2 стадія – несправжній склероз                     

              3 стадія – фрагментація              

              4 стадія – відновлення

Форми ОХП:    однобічна, двобічна        

         Показання до санаторно-курортного лікування

        1.ОХП на етапі консервативного лікування

        2.ОХП після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання:перші 2 місяця після оперативного втручання

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Остеохондропатії епіфізів:

     Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (плечовий суглоб, плесно-фалангові суглоби тощо), біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації, обмеження обсягу рухів у “зацікавленому” суглобі.

Остеохондропатії апофізів та коротких губчатих кісток:

Діти скаржаться на нестійкий біль в ділянці ОХП (гребінь клубової кістки, надколінка, горбистість великогомілкової кістки, п’ятка тощо), кульгають при ураженні нижньої кінцівки; біль посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається локальна припухлість, болючість при пальпації.

Хвороба Шоєрмана-Мау

Визначається дорсалгія, яка посилюється після фізичних навантажень і вщухає вночі, при клінічному дослідженні визначається гіперкіфоз, болючість при пальпації та порушення рухливості грудного відділу хребта.

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія та сонографія проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворювань.

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

         4. Санаторно-курортне лікування*

  Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – покращення локомоторної функції, поліпшення трофічних процесів, крово- та лімфообігу

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - ІІ-ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

        Ортопедичний режим - хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження, з ортезами або без них, з корсетом або коректором постави (при хворобі Шоєрмана-Мау) - визначається ортопедом

      Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження. При хворобі Шоєрмана-Мау тракційну терапію (розвантаження хребта на похилій площині, комбіновану кінезотерапію на профілакторі Євменова) проводять за призначенням ортопеда.

         Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу призначається у всіх стадіях ОХП, бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації на ділянку ОХП температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють у всіх стадіях АН з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною ОХП у 1-2 стадіях - з 5% розчином новокаїну, вітамінами, ферментами, (щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/см2, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія; у 3 стадії – електрофорез з препаратами кальцію , у 4 стадії – з вітамінами

Магнітотерапія – у всіх стадіях ОХП здійснюють контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-20 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість лікарського електрофорезу при вертебральних ОХП (хвороба Шоєрмана-Мау) можна використовувати фонофорез з хондропротекторами, електростимуляцію м’язів спини, діадинамотерапію.

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

У всіх стадіях ОХП використовують остеотропні та хондропротекторні препарати, препарати кальцію та вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування :18 - 24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним остеомієлітом

1. Шифр по МХК-10:

Хронічний остеомієліт з норицею – М 86.3; Хронічний остеомієліт без нориці – М 84.4;  Первинно-хронічний остеомієліт – М 86.6

2. Назва захворювання – остеомієліт – запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Гострий гематогенний остеомієліт(ГГО) – гостре запалення кісткового мозку, кістки та окістя. Хронічний гематогенний остеомієліт(ХГО) – хронічне запалення кісткового мозку, кістки та окістя.

Класифікація

Форми ГГО

1. за клінічним перебігом - токсична (адинамічна), септико-піємічна, локальна

2. за топікою ураження – метаепіфізарний, метадіафізарний

Ускладнення ГГО:

патологічний перелом, дистензійний або деструктивний вивих стегна, дефект кістки, вкорочення кінцівки, несправжній суглоб, ХГО, остеоартроз

Форми ХГО

1.Вторинно-хронічний гематогенний остеомієліт (після перенесеного ГГО).

2. Первинно-хронічний гематогенний остеомієліт: абсцес Brodie, остеомієліт Garre, альбумінозний остеомієліт Ollier, антибіотичний остеомієліт, поліфокальний остеомієліт Probst,

пухлиноподібний остеомієліт

Фази ХГО:  1. ремісії, 2. загострення

Ускладнення ХГО: фіброзний або кістковий анкілоз, остеоартроз

Показання до санаторно-курортного лікування

1. стан після перенесеного ГГО ( не менш як 2 місяці після купування запального процесу), у тому числі післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкілоз

2. ХГО у стадії ремісії

Протипоказання:патологічний перелом, несправжній суглоб ,загострення ХГО

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Основні клінічні критерії

Вторинно-хронічний остеомієліт:

В анамнезі – перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Загальні симптоми: у фазі ремісії невиразні, у фазі загострення - підвищення температури тіла, інтоксикація Місцеві симптоми: у фазі ремісії може бути помірна інфільтрація параосальних тканин, незначний біль при пальпації кістки, її потовщення. При загостренні патологічного процесу визначається локальний біль при перкусії і пальпації, інфільтрація м’яких тканин, підвищення місцевої температури; невдовзі виникає параосальна флегмона або відкривається нориця, з якої виходить гній, а інколи й дрібні секвестри.

Первинно-хронічний остеомієліт:

Загальні симптоми: може бути періодичне підвищення температури тіла. Місцеві симптоми: помірне підвищення місцевої температури, інфільтрація параосальних тканин, біль при пальпації кістки, її потовщення; при загостренні патологічного процесу може спостерігатися флегмона м‛яких тканин і може відкритися нориця.

          Післяостеомієлітний дефект епіфізу, остеоартроз, фіброзний анкіл оз В анамнезі – перенесений гострий гематогенний остеомієліт. Скарги на швидку стомлюваність, кульгавість, вкорочення та деформацію кінцівки, обмеження рухів у суглобі. Місцеві симптоми: порушення вісі кінцівки на рівні суглобу, згинальна , привідна або згинально-привідна контрактура, обмеження рухів у суглобі

         Обов’язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові – у стадії ремісії може бути без особливостей; у стадії загострення ХГО виявляється збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зсув формули вліво (збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів)

Загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

Біохімічні та імунологічні дослідження, рентгенографія ураженої кінцівки, сонографія проводяться при загостренні патологічного процесу , виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями (при протеїнурії – консультація нефролога і т. ін.).

         4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – це підвищення загальної резистентності організму, консолідація протизапального ефекту, покращення крово- та лімфообігу, поліпшення трофічних процесів та локомоторної функції

         Санаторний режим   -1  (ощадливий)

         Кліматотерапія :

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - ІІ - ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (тутор, гіпсова шина, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж- загальний гігієнічний або сегментарний

         Тракційна терапія-манжеткове витягання, витягання за гіпсовий “чобіток” проводять при контрактурах у кульшовому суглобі, при деформуючому коксартрозі, фіброзному анкілозі

         Бальнеотерапія -

 у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “плавок”. “напівплавок”, “наколіннів”, “еполетів” температурою 38-40 0С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

      Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

      Магнітотерапія – проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

      Електрофорез лікарських речовин проводять з розчином антибіотиків при щільності постійного струму 0,03-0,06 мА/см2, тривалість процедури – 15 хвилин курсом 10 – 12 процедур

         Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур) або УВЧ-терапію (зонально діють протягом 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

Психотерапія, медикаментозне лікування (десенсибілізуюча, імуно- та вітамінотерапія).

Термін санаторно-курортного лікування:  18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, інфільтрації параосальних тканин, покращення локомоторної функції, відсутність загострення патологічного процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з переломами кісток з уповільненою консолідацією, наслідками травм опорно-рухового апарату

 

         1. Шифр по МХК-10:

Уповільнена консолідація перелому – М84.2; Післяпроцедурні ураження кістково-м’язової системи - М96

         2. Назва захворювання –– уповільнена консолідація перелому (УКП ) –затримка формування кісткової мозолі (строки загоєння перелому перевищують загальноприйняті для конкретної локалізації терміни консолідації в 1,5 – 2 рази)

         Класифікація

Стадії загоєння переломів:   

    1 стадія – фіброзна мозоля

      2 стадія – м’яка кісткова мозоля (від 7-10 доби після травми

      – до 1-1,5 місяців)                     

      3 стадія – дозрівання кісткових структур                     

За локалізацією переломів:

     а) епіфізеоліз

      б) остеоепіфізеоліз (метаепіфізеоліз)

      в) перелом метафізу

      г) перелом діафізу

      д) апофізеоліз

      є) множинні та поєднанні пошкодження

За характером зміщення відламків

       а) без зміщення

       б) зі зміщенням (за довжиною, за шириною, з кутовим, з ротаційним)

За характером порушення консолідації перелому:

        а) уповільнена консолідація

        б) несправжній суглоб

         Показання до санаторно-курортного лікування

        1. УКП

        2. Наслідки травм опорно-рухового апарату (контрактури), стани після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

- перші 2 місяці після перелому або оперативного втручання,

незрощення, несправжні суглоби

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

         Основні клінічні критерії

- обмеження опорно-рухової спроможності пошкодженої кінцівки

- больовий синдром (самостійний та провокований локальний біль)

         Обов’язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівцівів

Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія кінцівки та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – поліпшення крово- та лімфообігу, покращення трофічних процесів, остеогенезу, консолідації перелому та локомоторної функції

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - ІІ - ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (використання ортезів, хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж - загальний гігієнічний та сегментарний

         Бальнеотерапія-

у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37º С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу; бальнеотерапію доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації температурою 38-40 0С тривалістю 8 – 10 хвилин, на курс - 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

Електрофорез лікарських речовин (кальцій-фосфат електрофорез) - проводять, розташовуючи електроди поперечно над зоною УКП (анод - хлорид кальцію 5%, катод - фосфат натрію 5 %; щільність постійного струму - 0,03-0,06 мА/см2, тривалість процедури – 15-20 хвилин, на курс – 10-12 процедур); бажано щоб електрофорезу передувала пелоїдотерапія

Магнітотерапія – контактне опромінення ділянки УКП з величиною магнітної індукції 12 - 10 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість електрофорезу лікарських речовин можна локально використовувати діадинамотерапію (чергування струмів у короткому і довгому періодах по 2½ хв і двотактним струмом - 1 хв, через деобу, на курс - 10-11 процедур)

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (скануюче опромінення ділянки УКП низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням, тривалість процедури - 10-15 хвилин, на курс - 10-12 процедур)

         Загальна терапія

Використовують остеотропні препарати та препарати кальцію, вітамінотерапію.

Термін санаторно-курортного лікування: 18 - 24 діб.

Критерії ефективності лікування: зникнення болю, зникнення контрактур, покращення консолідації та локомоторної функції.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з вроджених вадами розвитку хребта

 

         1. Шифр по МКХ -10:

Вроджені кістково-м’язові деформації хребта та грудної клітки – Q67; Вроджена деформація хребта – Q67.5; Вроджені вади розвитку хребта та кісток грудної клітки – Q76; Синдром Кліппеля-Фейля - Q76.1; Вроджений сколіоз, зумовлений вадою розвитку кісток - Q76.3

         2. Назва захворювання – вроджені вади розвитку хребта (ВВРХ) – одиничні, множинні або змішані аномалії розвитку хребців та міжхребцевих суглобових утворень, що обумовлюють вроджені деформації хребта (ВДХ) , найчастіше - фіксоване бічне викривлення хребта – вроджений сколіоз (ВС)

         Класифікація

Види ВВРХ :

А. Онтогенетичні:

1 .аномалії тіл (щілини, дефекти, клиноподібні хребці, напівхребці, платіспонділія, брахіспонділія, мікроспонділія);

2.аномалії дужок (щілини, аномалії відростків, спондилоліз);

3.аномалії змішаного характеру (синдром Кліппеля-Фейля, недорозвинення відділів хребта)

Б. Філогенетичні:

1.черепно-шийні (асиміляція атланта, маніфестація атланта);

2.шийно-грудні (цервікалізація, дорзалізація);

3. попереково-крижові (люмбалізація, сакралізація); 4.крижово-куприкові (асиміляція)

Види ВВРХ: 1. нейтральні, 2. сколіозогенні, 3. кіфозогенні

Ступені ВС:1 ступінь – до 10 °,

2 ступінь – 10-30 °,

3 ступінь – 30-50 °,

4 ступінь – понад 50°

Типи  ВС:

1. верхньогрудний (шийно-грудний),

2. грудний,

3. грудо-поперековий,

4. поперековий,

5. комбінований

Форми ВС:1. S-подібний (компенсований, декомпенсований), 

2. C- подібний (може бути кіфосколіоз)

За стороною :  1. правобічний, 2. лівобічний

За перебігом:    1. прогресуючий, 2. стабільний

За кутами викривлень: 1.компенсований, 2. декомпенсований

         Показання до санаторно-курортного лікування

1.ВВРХ та ВС на етапі консервативного лікування

2.ВВРХ та ВС після хірургічного лікування (не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання:перші 2 місяця після оперативного втручання

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

        Основні клінічні критерії

           Синдром Кліппеля-Фейля:

          Коротка шия, низька лінія росту волосся, різке обмеження рухів головою на ґрунті брахіспондилії, зменшення кількості шийних хребців, їх зрощення. Вада розвитку за умов несиметричного зрощення хребців може ініціювати розвиток сколіозу

         Вроджений сколіоз:

       Деформація хребта визначається одразу після народження дитини, прогресує у період “ростових поштовхів” при наявності , як правило, активних бічних, задніх непарних напівхребців; при альтернуючих блокованих напівхребцях деформація не прогресує

       Сколіоз 1 ступеня - має місце асиметрія стояння надпліч, лопаток, трикутників талії, рельєфу спини, визначається одна дуга викривлення хребта, яка не зникає при нахилі та лежачи, при грудо-поперековому сколіозі - поперековий м’язовий валик (симптом Чакліна)

       Сколіоз 2 ступеня характеризується асиметрією надпліч, лопаток, трикутників талії, грудної клітки, визначаються 2-3 викривлення хребта, тест Адамса, симптом Чакліна,

       Сколіоз 3-4 ступеня – деформація тулуба маніфестована, виявляється як спереду, так і ззаду, реберний горб великий

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов’язкові консультації фахівців

    Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія хребта проводиться при погіршенні ортопедичного стану, ЕКГ та спірометрія – при розладах з боку серцево-судинної та дихальної систем, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях

         4. Санаторно-курортне лікування*

          Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м’язів, покращення загального розвитку дитини (розвиток та зміцнення серцево-судинної та дихальної систем)

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія  -   

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

         Руховий режим   - 11-111 ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

          Ортопедичний режим (розвантаження хребта, коригуючі гіпсові краватки, хода з корсетом або без нього, з підкаблучником або без нього, сидіння з підмисковою напівподушкою) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при 1-2 ступені ВС без тенденції прогресування

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині або на животі з підгрудником) призначається при ВС 2, 3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

в) повне розвантаження хребта (весь час діти лежать на спеціальних кушетках) призначається при 2 та 3 ступенях прогресуючого ВС у дітей, які користуються корсетом, готуються до оперативного втручання або знаходяться у ранньому післяопераційному періоді

Лікувальна фізкультура(індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та основних статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі, дихальні вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, коригуючі, динамічні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж - загальний гігієнічний, м’язів спини та живота або сегментарний курсами по 20 сеансів; ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

Бальнеотерапія -у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією.

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “напівкорсетів”, аплікацій на скорочені м,зи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 0 С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

Апаратна фізіотерапія

         Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

         Електростимуляція, ампліпульстерапія - проводять контактну дію на паравертебральні м’язи опуклої сторони при збільшенні сили струму від 6 до 20 мА щоденно протягом 10-15 хвилин курсом до 30 сеансів

         Магнітотерапія – проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

          Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

          Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують на опуклій стороні протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія

Психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування:  18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м’язів, покращення фізичного розвитку дитини

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з вродженими вадами розвитку кісток грудної клітки

 

         1. Шифр по МКХ -10:

Вроджені кістково-м’язові деформації хребта та грудної клітки – Q67;

Запала грудна клітка -Q67.6 ; Кильоподібна грудна клітка - Q67.7;

         2. Назва захворювання – запала грудна клітка (ЗГК), лійкоподібна грудна клітка – вроджена аномалія розвитку переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що обумовлює западання грудини та прилеглої частини ребер, кильоподібна грудна клітка (КГК) - вроджена деформація переднього відділу грудної клітки (грудини, ребер), що характеризується випнутою грудиною

         Класифікація

Ступені ЗГК: 

1 ступінь – западина не перевищує 2см, зміщення серця немає, об’єм лійки не більше 50 см3, ретростернальний індекс Гіжицької не менше 0,75

2 ступінь – западина 2-4 см, зміщення серця 2-3 см, об,єм лійки 50-100 см3, ретростернальний індекс 0,5-0,75

3 ступінь – западина більше 4 см, зміщення серця більше 3см, об’єм лійки понад 100см3, ретростернальний індекс  менше 0,5

Форми ЗГК:     1.лійкоподібна,  2. плоска

Види ЗГК:     1. симетрична, 2. асиметрична

Форми КГК:

1.кильоподібна грудина,

2. кильоподібна грудина з депресією ребер,

3. кильоподібна деформація верхньої частини грудини

Види КГК:     1. симетрична, 2. асиметрична

Показання до санаторно-курортного лікування

1.ЗГК та КГК на етапі консервативного лікування

2.ЗГК та КГК після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання:перші 2 місяця після оперативного лікування ЗГК або КГК

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

        Основні клінічні критерії

Запала грудна клітка:

           Деформація від народження характеризується западанням грудини та прилеглої частини ребер, у маленьких дітей може бути “пародоксальне вдихання” (під час вдихання западіння грудини та ребер збільшується). Дошкільнята та школярі відстають у фізичному розвитку, схильні до респіраторних захворювань; при фізичних навантаженнях відзначається підвищена стомлюваність, задишка, тахікардія. З часом при симетричній ЗГК збільшується грудний кіфоз, при асиметричній – з’являється сколіоз, кіфосколіоз. При ЗГК 3 ступеня може бути хронічна пневмонія

          Кильоподібна грудна клітка:

Визначається з 3-5 річного віку і характеризується випнутою грудиною. Функціональні порушення обумовлені зниженням рухливості грудної клітки, внаслідок чого змінюється вентиляція легенів і виникають респіраторні захворювання. Асиметрична КГК може бути чинником сколіозу

         Обов’язкові лабораторні дослідження

    Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

    При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів.

         Обов’язкові консультації фахівців

    Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

        Спірометрія та ЕКГ проводиться при виразних функціональних розладах, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях.

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при супутніх або інтеркурентних захворюваннях.

         4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – збереження стабільності деформації (профілактика прогресування патології), укріплення м’язів тулуба, покращення функції кардіо-респіраторної системи та загального розвитку дитини

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія -  загальна або за показаннями

         Руховий режим   - 11-111 ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

Ортопедичний режим (жорстка постіль, реклінатор) визначається ортопедом:

а) загальний активний призначається при ЗГК 1, 2 ступеня та КГК без тенденції до прогресування і без супутнього сколіозу

б) часткове розвантаження хребта (частину часу діти лежать на спині з реклінатором або на животі ) призначається при ЗГК 2, 3 ступеня, КГК у поєднанні зі сколіозом 2-3 ступеня з тенденцією до прогресування у фізично слабких дітей

Лікувальна фізкультура(індивідуальна або малогрупова):

а) виховання навичок правильного утримання тіла в просторі та правильного дихання на основі статико-динамічних навичок (хода, сидіння, стояння)

б) ранкова гігієнічна гімнастика (загальнозміцнюючі вправи)

в) спеціальні комплекси - статичні, динамічні, дихальні вправи (за принципом від простих до складних)

г) лікувальне плавання здійснюється при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж - загальний гігієнічний, м’язів тулуба та живота, дренуючий або сегментарний курсами по 20 сеансів; при асоціації ЗГК, КГК зі сколіозом ручний масаж можна чергувати з підводним, а також використовувати електромасажери

         Аерозольтерапія– спрямована на профілактику та лікування респіраторних захворювань та хронічної пневмонії

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ванн температурою 36-37 0 С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія та теплолікування

використовують при асоціаціях ЗГК, КГК зі сколіозом у вигляді зональних аплікації на скорочені м’язи з опуклої сторони (сторона викривлення) температурою 38-40 0С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром (здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз) або місцева УФ-ерітемотерапія ( 1 день – 1 біодоза на міжлопаткову ділянку, 2 день – 1 біодоза на верхню третину грудини, 3,4,5,6 день чергують вказані ділянки, збільшуючи щоденно біодозу на 50%)

Інші види апаратної фізіотерапії використовують при асоціаціях ЗГК, КГК з порушеннями респіраторної системи:

Ампліпульстерапія – СМС частотою 50-80 Гц амплітудою 50-100% ГМ по 5 хвилин на зону коренів легень або на рефлексогенні зони щоденно або через добу курсом 10-12 процедур

Магнітотерапія – проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію ( зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над коренями легень протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування:  18-24 діб.

Критерії ефективності лікування: зменшення або збереження стабільності деформації, зміцнення м’язів, покращення функції кардіореспіраторної системи і фізичного розвитку дитини

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

     

 

Клінічний  протокол

санаторно-курортного лікування дітей з вродженим вивихом стегна

1. Шифр по МХК-10:

Вроджений вивих стегна однобічний – Q65.0; Вроджений вивих стегна двобічний – Q65.1; Вроджений підвивих стегна однобічний – Q65.3; Вроджений підвивих стегна двобічний –Q65.4;

2. Назва захворювання – вроджений вивих стегна (ВВС) – аномалія розвитку кульшового суглобу (вертлюгової западини, голівки, шийки стегна, сумково-зв’язкового апарату), що супроводжується децентрацією голівки стегна у вертлюговій западині або повною дислокацією стегна

Класифікація

Види ВВС : 1. Вроджений тератологічний вивих стегна (формується на ранніх етапах ембріогенезу)

              2.Вроджений диспластичний вивих стегна (дисплазія первинна, дислокація відбувається після народження дитини)

Ступені ВВС: 

1 ступінь – дисплазія кульшового суглобу

               2 ступінь – підвивих стегна

               3 ступінь – ацетабулярний вивих

               4 ступінь – супраацетабулярний вивих

               5 ступінь – клубовий вивих

Форми ВВС:  однобічний ВВС, двобічний ВВС

         Показання до санаторно-курортного лікування

        1.ВВС на етапі консервативного лікування

        2.ВВС після хірургічного лікування ( не раніше ніж через 2 місяці після оперативного втручання)

Протипоказання

перші 2 місяця після оперативного втручання

         3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

        Основні клінічні критерії

Вроджений вивих (підвивих) стегна однобічнийз

вірогідні симптоми: порожній трикутник Scarpi, симптом Богданова – зникнення пульсації на a.dorsalis pedis при натисканні на a. femoralis у проекції головки стегна ( при 3, 4, та 5 ступені ВВС)

 імовірні симптоми: кульгавість, збільшення поперекового лордозу, нестійкість та вкорочення кінцівки, обмеження рухів у суглобі (обмеження відведення – симптом Joachimstahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg (перекіс тазової миски при стоянні на хворій нозі), розташування troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

        Вроджений вивих (підвивих) стегна двобічний:

вірогідні симптоми – ті ж, що й при однобічному ВВС

     2. імовірні симптоми – кульгавість (на зразок “качиної ходи”), збільшення поперекового лордозу, обмеження рухів у суглобах (обмеження відведення – симптом Joachistahl), збільшення зовнішньої ротації, симптом Dushen-Trendellenburg, розташування обох troch. major вище лінії Roser-Nelaton.

         Обов‛язкові лабораторні дослідження

Загальний аналіз крові , загальний аналіз сечі – без особливостей.

При відхиленні від норми загальний аналіз крові та сечі повторюють через 5-7 днів

         Обов‛язкові консультації фахівців

    Консультація ортопеда для визначення ортопедичного режиму

         Додаткові лабораторні та інструментальні дослідження

     Рентгенографія та сонографія ураженого суглобу проводяться при погіршенні ортопедичного стану, інші дослідження - при виникненні ускладнень або інтеркурентних захворюваннях

         Додаткові консультації фахівців

Додаткові консультації фахівців призначаються за показаннями при інтеркурентних захворюваннях

4.      Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються – покращення локомоторної функції, поліпшення крово- та лімфообігу, трофічних процесів

         Санаторний режим     - 1  (ощадливий)

         Кліматотерапія:

аеротерапія – ЕЕТ 20-23º С

геліотерапія – РЕЕТ 19-21º С

таласотерапія – при температурах більших 19º С

         Дієтотерапія Загальна або за показаннями

        Руховий режим   - ІІ-ІІІ ( ощадливий або ощадливо-тренувальний)

        Ортопедичний режим (хода на милицях з навантаженням кінцівки або без навантаження) визначається ортопедом

      Лікувальна фізкультура (індивідуальна або малогрупова), ранкова гігієнічна гімнастика, спеціальні комплекси вправ та механотерапія здійснюються строго індивідуально при поступовому розширенні обсягу рухів, підвищенні навантаження

         Масаж -  загальний гігієнічний або сегментарний

         Тракційна терапія -манжеткове витягання проводять при контрактурах у кульшовому суглобі

         Бальнеотерапія- у вигляді ропних, хлоридно-натрієвих ван температурою 36-37 0С, тривалість процедури 15-20 хвилин у режимі через добу, доцільно чергувати з пелоїдотерапією      

 Натомість бальнеотерапії можна використовувати гідротерапію у вигляді загальних ванн та в поєднанні з кінезотерапією

         Пелоїдотерапія

Зональні аплікації у вигляді “плавок”. “напівплавок” температурою 38-40 0С тривалістю 8 – 10 хвилин на курс 10- 12 процедур через добу    

         Апаратна фізіотерапія

         Фототерапія – загальне УФО інтегральним або селективним спектром здійснюють з ¼ біодози доводячи поступово до 3 біодоз

         Магнітотерапія – проводять контактне зональне опромінення з величиною магнітної індукції 10-30 мТл, тривалість процедури 10-15 хвилин щоденно курсом 10 – 12 процедур

         Ампліпульстерапія – СМС частотою 50-80 Гц по 5 хвилин на уражений суглоб щоденно курсом 10-12 процедур

         Натомість магнітотерапії можна використовувати магніто-лазерну терапію (зональне скануюче опромінення низькоінтенсивним інфрачервоним лазерним випромінюванням тривалістю процедури 10-15 хвилин курсом 10-12 процедур)

         Натомість ампліпульстерапії можна використовувати індуктотермію (індуктор фіксують над ураженим суглобом протягом 15 хвилин щоденно курсом 10-12 процедур)

         Загальна терапія: психотерапія та вітамінотерапія.

         Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 діб.

           Критерії ефективності лікування: зникнення контрактур, покращення локомоторної функції

            Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

  

Клінічний протокол

діагностики та санаторно-курортного лікування системного склерозу – системної склеродермії у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10: М 34

2. Назва захворювання: Системний склероз - склеродермія

Класифікація системної склеродермїї.

М 34.1 CR(E)T синдром

М 34.8 Системний склероз із: ушкодженням легенів (J 99.1 ), міопатією (G 73.7),

М 35.0 Сухий синдром (Шегрена) з: ураженням легенів (J99.1 ), міопатією (G 73.7)

Клінічні форми:

Типова форма (з характерним пошкодженням шкіри)

II. Атипові форми

з вогнищевим пошкодженням шкіри

переважно вісцеральна:

суглобова;

м`язова;

судинна;

Перебіг захворювання:

гострий;

під гострий;

хронічний

Стадії захворювання:

I початкова „периферичні прояви у вигляді синдрому Рейно, шкіряних змін, поліартралгій та артриту;

II генералізована з періферичними та полі системними проявами;

III термінальна з дистрофічними, склеротичними та судинно-некротичними змінами

Ступінь активності:

I мінімальна

II помірна

III висока

3. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов 'язкові лабораторні дослідження:

·   загальний аналіз крові

·   загальний аналіз сечі

·   показники ревматологічних досліджень (оксипролін та інші)

·   печінковий комплекс, білковій спектр крові

·   цукор крові

·   кал на я/гельминтів

Додаткові :імунограма, алергологічні дослідження.

Інструментальні дослідження:електрокардіографія, реовазографія

Консультації спеціалістів: за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Завдання:надати загальнозміцнюючу дію, зменшити інфільтрацію, затримати процес ущільнення, поліпшити кровопостачання в тканинах, нормалізувати і активізувати процеси відновлення, підвищити проникність клітинних елементів, поліпшити адаптаційно-трофічну функцію сполучної тканини.

Санаторній режим:загальний.

Дієта:15 (раціон № 5) або за показаннями, збагачена овочами, фруктами, натуральними соками, макро- та мікроелементами, відварами шипшини, вівса, напоїв з дріжджів.

Руховій режим:тренувальний, лікувальна фізкультура (індивідуальна), механотерапія.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнео-пелоїдотерапія.Курс лікування починається з вступних ропних або вуглекисло-ропних ванн (в останньому випадку конц. вуглекислоти 1 г/л), мінералізація 40 – 60 г/л, № 5 – 4, призначають їх 2 дні поспіль з днем перерви, Т 0С 36 – 37 0, 5 – 7 – 10 хв. Після 4 – 5 ванни призначають грязьові аплікації на вогнища склеродермії, можливо за типом „рейтузи” з захватом ділянок спини, живота та грудей, які призначають через день, Т 0С 39 – 40 0, поспіль збільшуючи тривалість процедури вод 10 до 30 хвилин, всього на курс 20 – 24 грязьові процедури дітям після 8 років, 15 – 20 процедур дітям до 8 років, чергуючи їх через день з ваннами, всього на курс до 15 – 20 ванн. При переважному пошкодженні верхніх кінцівок грязьові аплікації призначають на шійно-комірцеву ділянку та руки (короткі або високі рукавички).

Радонові ванни, концентрація радону 1,5 – 3,0 кБк/л, Т 0С 37 – 38 0, 8 – 12 хв, 2 дні поспіль з днем перерви, № 8 – 10.

Теплотерапія:, нафталанові, парафінові, озокеритові аплікації на область вогнищ ураження С), тривалість процедури 20 – 30 хв., № 8 – 10, через день.(температура 45—50  У 3-ій стадії теплові процедури протипоказані.

Масажм'яких тканин області вогнищ ураження з маслом обліпихи через 30 – 40 хвилин після бальнео-процедур, масаж кінцівок

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез лідази на ділянку вогнищ склеродермії (дітям 3 – 6 років – 16 – 32 од., 7 – 10 років 32 – 64 од, старше 10 років 64 одиниці, 10 – 12 процедур;

електрофорез ронідази на ділянки склеродермії, щільність струму 0,03 – 0,05 мА/см 2дітям 3 – 6 років , 0,05 – 0,07 мА/см 2дітям 7 – 10 років, 0,08 – 0,1 мА/см 2дітям 11 років та старше, 5 – 10 хвилин, № 15 – 20.

- ультразвук або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, або 1% гідрокортизону, з 3% пеніциламіном на осередок ураження інтенсивність впливу ультразвуку 0,2 – 0,4 – 0,8 Вт/см 2, 5 – 10 – 12 хвилин, через день або щоденно. На курс лікування 8 – 12 процедур, проводять 2—3 курси. Поєднують з йодо-бромними ваннами, через день;

- діадинамотерапія області ураження. Струм модульований довгими періодами, тривалість процедури 8 – 10 хв., щодня.

- магнітотерапію області ураження. На відстані 5 – 10 см індукція 20 мТл, тривалість процедури 10 – 20 хв., щодня. На курс лікування 15 процедур. Повторний курс через 1 – 2 міс;

- вакуум-фонофорез  лідази, ронідази, теоніколу з діметилсульфоксидом, гумізолю або пелоїдину на ділянку осередків ураження, або на рефлекторно-сигментарні зони (DXII-LI, або CV–СVII), інтенсивність впливу ультразвуку 0,2 – 0,4 – 0,8 Вт/см 2, зниженим тиском 20 – 40 кПа, тривалість процедури 5 – 10 – 12 хв., № 10-12.

Додатково:

- при необхідності медикаментозна терапія ( вітамінотерапія: віт. А, Є, В 1, В 2, В 6, кальцію пантотенат, кальцію пангомат, аскорбінова к-та, рутін, компламін у віковому дозуванні, курсами до 1 місяця, 2-3 курси на рік

-фітотерапія (жовчогінний чай);

Термін санаторно-курортного лікування: 21- 45 дні.

Критерії якості лікування : розм'якшення вогнищ ураження шкіри, збільшення обсягу рухів у суглобах, покращення трофіки м`язів, зменшення проявів симптому Рейно.

Протипоказання :II – III ст. активності процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009 №________

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ САНАТОРНО - КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування хронічного гастриту із нормальною, підвищеною, зниженою секрецією у стадії стійкої клініко-лабораторної ремісії у дітей

 

1. Шифр по МКХ – 10:К 29

2. Назва захворювання–Хронічний гастрит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії :тяжкість і дискомфорт у епігастральній ділянці після їжі, печія, відрижки, зригування, нудота, неприємний присмак у роті з ранку, біль в епігастральній ділянці після їжі (особливо після прийому гострої, грубої, смаженої, копченої їжі), закрепи або проноси, метеоризм, бурчання і переливання в животі, астено-невротичні розлади.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

копрограма.

Додаткові лабораторні дослідження:

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, АлАТ, АсАТ, ЩФ);

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна рН-метрія.

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням .

 

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– зменшення диспептичних явищ, поліпшення моторики шлунка, зменшення агресивності шлункового соку, зникнення астено-невротичного синдрому.

Дієта:1, 1б або 5 (раціон №1).

Санаторний режим:II-III.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована ходьба.

Рекомендації щодо зміну стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу, та жирну їжу,

не їсти на ніч,

уникати великих прийомів їжі,

боротьба з ожирінням,

уникати прийому лікарських засобів, що ушкоджують слизову шлунка (НПЗЗ, кортикостероїди, дігоксин, теофілін, резерпін, препарати заліза, калію).

Мінеральні води:при хронічних гастритах з підвищеною або зниженою секреторною функцією шлунку питні мінеральні води є провідним лікувальним чинником у курортній терапії. Вони поліпшують або нормалізують секреторну, моторну та евакуаторну функції шлунка і біліарної системи, стимулюють вихід панкреатичного соку, чинять протизапальну та імунокорегуючу дію на організм. Рекомендуються води середньої мінералізації з переваженням гідро карбонатного, сульфатного та кальцієвого іонів. При підвищеній секреторній функції шлунку мінеральну воду призначають у теплому вигляді (38°С) за 1-1,5 години перед вживанням їжі тричі на день. При зниженій кислотоутворюючій функції мінеральну воду Т 20-30 0С призначають за 20-30 хв. до їжі, тричі на день. Разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини. Воду слід пити повільно, невеликими ковтками. Це питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натриєві малої та середньої мінералізації (м.Миргород, Моршин, Одеса, Феодосія, Євпаторія та інши).

Хворим з нормальною секреторною функцією шлунка мінеральну воду призначають за 40 хв перед уживанням їжі, температурою 30-38°С. Курс питного бальнеолікування 4 тижня.

Бальнеотерапія:загальні ванни хлоридні натрієві або хвойні, перлинні, Т води 37-38 0С, 10-15 хвилин, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курс №8-10 процедур.

Грязьові аплікації або гальваногрязьта різні види електрофорезу препаратів грязі сприяють зникненню больового синдрому, диспептичних явищ, а також поліпшують функцію біліарної та гастродуоденальної систем, чинять імунокорегуючу дію.

Аплікації лікувальної грязізавтовшки 3-4см накладають на під ложкову та пілородуоденальну ділянку і сегментарно ззаду, при супровідній патології печінки і жовчного міхура – на ділянку правого підребер’я, температура грязі 38-40°С, через день, №8-10 процедур.

При гальваногрязелікуваннігрязьові коржики розташовують на ділянці епігастрію і сегментарно ззаду на ділянці спини. Поверх коржика накладають електроди (позитивний електрод – на ділянку епігастрію). Температура грязі 38°С, щільність струму у віці дитини – 3-6 років — 0,03-0,05 мА/см²; у віці дитини — 7 – 10 років — 0,05 – 0,07 мА/ см², у віці дитини —11 -14 років — 0,08 – 1,0 мА/ см², тривалість впливу 15-20 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіна чи пелоїдодистилятана епігастральну ділянку проводять за попередньою методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см² щоденно, тривалість впливу 15-20 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікаціїна епігастральну ділянку, Т 40-42 0С, тривалість процедур 15-30 хвилин, щодня або через день, №8-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:з усіх преформованих фізичних чинників віддається перевага електросну. Процедури проводять за допомогою апарата „Електросон-5”. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів з симпатикотонією —5 -12 Гц, з ваготонією —30 - 40 Гц, з ейтонією — 10 – 20 Гц, тривалість процедури 10 хв, на далі від 20 до 30 хв, двічі-тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування.

Застосовують синусоїдальні модульовані струми(СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують апарат „Ампліпульс-4”, змінний режим роботи, при цьому один електрод розташовують в епігастральній ділянці, інший – на ділянці спини на рівні D 7-D 8, глибина модуляцій 25-75%, частота модуляцій 100 Гц, I і IV рід роботи (дві частоти модуляцій від 60–100 і 150 Гц) по 2-3 хв кожен, тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

По мірі стихання патологічного процесу збільшують різницю і беруть 150 та 30 Гц. При випрямленому режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3-7 роки — 0,033–0,077 мА/см², 8–10 років — 0,088–0,1 мА/см², 11-14 років — 0,12–0,15 мА/см². При перемінному режимі СМС – щільність струму залежно від віку дитини: 3–7 років — 0,045–0,12 мА /см², 8–10 років — 0,1–0,15 мА/см², 11–14 років — 0,16–0,2 мА/см². 

З методів лікарняного електрофорезузастосовують 2-5% броміду натрію на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років —0,03–0,05 мА/см², 7–10 років — 0,08–0,1 мА/см², тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Показники якості лікування:зникнення клінічних ознак захворювання, а саме тяжкості і дискомфорту у епігастральній ділянці, відрижки, зригування, нудоти, неприємного присмаку у роті, болю в епігастральній ділянці після їжі, явищ кишкової диспепсії, астено-невротичного синдрому; поліпшення або зникнення лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Протипоказання:санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення хронічного гастриту.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з виразковоїю хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії стійкої ремісії в санаторіях гастроентерологічного профілю.

Шифр по МКХ – 10:

К 25 – виразка шлунка

К 26 – виразка дванадцятипалої кишки

2. Назва захворювання– виразкова хвороба (пептична виразка).

Виразкова хвороба (ВХ) – поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами “агресії” та “захисту” слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів (інфекція H.pylori, кислотна агресія).

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії:в періоду ремісії скарги практично відсутні та пальпація пілородуоденальної зони безболісна. В анамнезі - печія, відриг кислим, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність, порушення апетиту, зниження ваги тіла, пальпаторна болісність в епігастральній ділянці.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові,

загальний аналіз сечі,

Додаткові лабораторні дослідження:

загальний білок та білкові фракції крові,

аналіз калу на приховану кров,

аналіз калу на яйця глистів, найпростіші;

копрограма.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження:

інтрагастральна рН-метрія (при необхідності дворазово),

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням.

4. Санаторне-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються- зникнення диспепсичних явищ, поліпшення моторики шлунка та дванадцятипалої кишки, поліпшення самопочуття.

Дієта:№1а, 1б, 1в, та 1 послідовно, їжа повинна бути дрібною, механічно та хімічно щадної щодо шлунка та дванадцятипалої кишки з обмеженням вуглеводів та відносним збільшенням білків.

Санаторний режим:ІІ – ІІІ.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Рекомендації по зміні стилю життя:

встановити режим харчування,

не вживати гостру, грубу та жирну їжу,

не приймати лікарських засобів, що ушкоджують слизову гастродуоденальної зони, а саме:

1.   НПЗЗ (аспірин, індометацин і ін.);

2.   кортикостероїди;

3.   антибактеріальні засоби;

4.   дігоксин;

5.   теофілін;

6.   резерпін;

7.   препарати заліза, калію.

Мінеральні води:питні мінеральні води при виразковій хворобі призначаються з метою зниження та поліпшення моторно-евакуаторної функції шлунка, стимуляції репаративних і трофічних процесів, підвищення імунологічної реактивності організму та нормалізації функціонального стану інших органів травлення, які неминуче залучаються до патологічного процесу при зазначеному захворюванні. Мінеральні води призначають виходячи із стану кислотоутворюючої функції шлунка. При підвищеній кислотності застосовують середньо- та високо мінералізовані води хлорідно-гідрокарбонатні-натрієві (Шаянська), хлоридні-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні магнієво-кальцієві (Сойми, Рай-Оленівська, Кримська, Березівські мінводи та ін.), гідрокарбонатні натрієві (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалявська). Воду призначають за 1 годину перед вживанням їжі у теплому вигляді тричі на день. При нормальній кислотності призначають ті ж самі води за 30-40 хв перед вживанням їжі. При знижених кислотоутворюючій і секреторній функціях шлунка показані мало- та середномінералізовані гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, хлоридні натрієві води (Миргородська, Куяльницька, Бердянська, Одеська №2, Бронничанка ,Мелітопольська, Планета, Кримська, Новомосковська, Сойми та ін.). Воду призначають за 30 хв. до їжі тричі на день. Разова доза 5мл/кг маси тіла дитини. Курс 4 тижня.

Пелоїдотерапія та бальнеолікування:грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії. Грязьові коржики накладаються на епігастральну ділянку і сегментарно ззаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40°С, через день, чергуючи з ваннами(хвойними, морськими, мінеральними). На курс 8-10 грязьових процедур та бальнеопроцедур. Т води у ванні 37-38 0С . 10-15 хв., через день.

Значно краще переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязьзастосовують температурою 38°С на епігастральну ділянку та сегментарно ззаду, щільність струму 0,03–0,05 мА/см 2, впродовж 15-20 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдіну чи пелоідодистилятуна епігастральну ділянку проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см 2щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Парафіноозокеритові аплікаціїна епігастральну ділянку, Т 45 0С, 15-20 хв. щодня, №6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

електросон: розташування електродів очно-завушне або завушно-лобне. Частота імпульсів 5-10 або 20–30 Гц, тривалість процедури від 20 до 30 хв, двічі – тричі на тиждень, 8-10 процедур на курс лікування;

Застосовують синусоїдальні модульовані струми(СМС), що володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічними ефектами. Застосовують апарат «Ампліпульс-4», змінний режим роботи, при цьому один електрод розташовують в епігастральній ділянці, інший –на ділянці спини на рівні Th VI-Th VIII, глибина модуляцій 25-75%, частота модуляцій 100 Гц, І і ІV рід роботи по 2-3 хв кожен (дві частоти модуляцій від 60–100 і 150 Гц), тривалість процедури 6-8 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

З методів лікарняного електрофорезузастосовують 5% бромід натрію на комірцеву зону, щільність струму 0,03–0,05 мА/см², тривалість впливу до 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 днів.

Критерії якості лікуванні :відсутність клінічних, лабораторних та інструментальних ознак захворювання.

Протипоказання :санаторно-курортне лікування не показано хворим у фазі загострення виразкової хвороби.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування хронічного гастродуоденіта у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:К 29.9

2. Назва захворювання– хронічний гастродуоденіт.

Хронічний гастродуоденіт (ХГД) – хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозового апарату шлунка і дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та регенераторні зміни) з різними секреторними і моторними порушеннями.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: нудота, відчуття важкості та переповнення у надчеревній ділянці, нестійкий стілець, його послаблення, здуття живота.

Обов’язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

Додаткові лабораторні дослідження:

аналіз крові біохімічний – загальний білок та білкові фракції крові,

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини,

Додаткові інструментальні дослідження

рН-метрія (при необхідності дворазово).

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– поліпшення або відновлення функціонального стану гастродуоденальної системи.

Дієта:№2, №15.

  Санаторний режим:ІІ – ІІІ.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води:Показані питні мінеральні води хлоридно-сульфатні, хлоридно-натриєві, гідрокарбонатно-натрієві, хлоридні магнієво-калієво-натриєві, сульфатно-хлоридні мінеральні води малої та середньої мінералізації (методика в залежності від секреції шлунку, разова доза 5 мл/кг маси тіла дитини).

Бальнеотерапія: перлинні, хвойні, кисневі ванни, родонові, Т води 36-37 0С, 5-10 хв., щодня або через день, №8-10.

Теплолікування:

Пелоїдотерапія– аплікації грязі на епігастралну зону Т 38-400С, через день, №8-10.

Парафіноозокеритові аплікації на епігастральну зону Т 45-50 0С, 15-20 хв., щодня або через день, №6-10.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

застосовують електрофорез 5% броміду натрію (-) на комірцеву зону, щільність струму в залежності від віку дитини: 3 -6 років —0,03–0,05 мА/м 2, 7–10 років — 0,08–0,1 мА/см 2, експозиція 10-15 хв, щодня 10-12 процедур;

кислотостимулюючим, секретостимулюючим та трофічним ефектами володіють синусоїдальні модульовані струми(СМС). Застосовують апарат “Ампліпульс 4”. Локалізація електродів - епігастральна ділянка, І та IІІ роди робіт по 3 хв кожний, частоту модуляції 50 Гц, глибину модуляції 25-75%. Тривалість імпульсу 5 сек. Через день або щодня, 8-10 процедур на курс лікування.

доброго ефекту щодо стимуляції кислотоутворення надають хвилі дециметрового діапазону(ДМХ). Процедури проводять на апараті “Ромашка”. Опромінювач (100 мм) розташовують на ділянку епігастрія, потужність 8-12 Вт, експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.

елкетросонтерапія– розташування електродів очно-завушне, частота 5-10 Гц, сила струму до легкої вібрації, 20-60 хв, через день, або щоденно, курс 8-10 процедур.

Психокорекція.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Критерії якості лікування:відсутність або зменшення клінічних явищ, часткова чи повна нормалізація кислотоутворюючої та секреторної функції шлунка.

Протипоказання:Санаторно-курортне лікування не показано хворим із загостренням патологічного процесу. При наявності поліпоза шлунка застосування пелоїдо- те фізіотерапії не показано.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

  санаторно-курортного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:К 82.8, К 83.4

2. Назва захворювання:

-дискінезія жовчного міхура та міхурової протоки,

- спазм сфінктера Одді.

Класифікація дисфункціональних розладів біліарного тракту (Римські критерії ІІІ, 2006 р):   

1. Дисфункція жовчного міхура

2. Дисфункція сфинктера Одді:

- дисфункція сфінктера Одді біліарного типу

- дисфункція сфінктера Одді панкреатичного типу

3. Діагностика

Діагностичні критерії дисфункцій жовчного міхура (ЖМ) та сфінктера Одді (СО):

Повинні включати епізоди болю у правому верхньому квадранті живота або/й надчеревній ділянці  та відповідати слідуючим критеріям:

Епізоди тривають 30 хвилин і більш;

Поточні ознаки, що спостерігаються в різних інтервалах (не щодня);

Біль, що не зменшується після дефекації;

Біль, що не зменшується в разі змін положення тіла;

Біль, що не зменшується після приймання протисекреторних засобів;

Заперечення іншої причини, котра б пояснювала б симптоми.

Додаткові критерії

Біль може супроводжуватись 1 або кількома ознаками, а саме:

Біль, пов'язаний з нудотою і блюванням.

Біль ірадиює в спину й/або праву підлопаткову ділянку

Біль будить серед сну, вночі.

Діагностичні критерії дисфункції ЖМ

Критерії дисфункцій ЖМ та СО;

Наявність ЖМ;

Нормальні показники ферментів печінки, кон’югованого білірубіну і амілази/ліпази.

Клінічні критерії: при гіперкінетичних розладах: короткочасні, гострі болі у правому підребер’ї нападоподібного характеру без ірадиації або з ірадіацією під лопатку, у ділянку серця, іноді в ліву половину живота (при залученні протокової системи підшлункової залози); при гіпокінетичних розладах: болі тупого, ниючого характеру, відчуття тиску, розпирання; загальними для різних форм дисфункцій є поганий апетит, відриг, нудота, здуття живота, гіркота у роті, нестійкі випорожнення.

Обов'язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

копрограма.

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини (при необхідності.)

Додаткові лабораторні дослідження

Біохімічний аналіз крові (загальний білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

Амілаза крові

Цукор крові

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням .

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– поліпшення або нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерного апарату біліарноі системи. Зважаючи на це, дієтахворих на дискінезію жовчного міхура та жовчовивідних шляхів повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження (дієта № 5п).

Санаторний режим:ІІ – ІІІ

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба

Мінеральні води:Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в'язкість, поліпшується відтік жовчі. Поряд з цим відбувається поліпшення та нормалізація функціонального стану жовчного міхура та сфінктерів біліарного тракту. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишковику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Мінеральні води призначаються з врахуванням типу дискінетичних порушень. Так, за умов гіперкінетичних розладів рекомендовано води малої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, хлору ,натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки № 4, 20, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Славянська, Миргородська, Планета). При цьому для посилення антіспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим при Т 40-45°С. Час прийому води - за 30-60 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка невеликими ковтками, 3 рази на день, (5мл/кг).

При гіпокінетичних розладах більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки № 17, Славяновська, Смірновська, Феодосійська, джерело № 1 та 6 курорту Моршин). За умов вираженої гіпотонії мінеральні води можна призначати Т 18-20 0С за 30-90 хв до їжі, 3 рази на день, (5мл/кг маси тіла).

Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано беззондові тюбажи з прийманням мінеральної води малої мінералізації (з грілкою на правому підребер’ї 45-60 хвилин).

Пелоїдотерапія:Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення, що засновано на їх протизапальному, антіспастичному, трофічному ефектах. Грязьові аплікації застосовують в першу чергу при гіперкенетичних розладах, аплікації накладують на ділянку правого підребер’я та сегментарно позаду продовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40°С, через день. На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітігованого грязелікування (електрофорез грязі та препаратів грязі).

Електрофорез грязі:грязьові коржики товщиною 2-3 см та температурою 38°С розташовують на ділянку правого підребер’я, щільність струму 0,03–0,05 мА/см², продовж 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез пелоїдину чи пелоїдодистилятуна ділянку правого підребер’я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,03-0,05 мА/см 2щоденно, тривалість впливу 15 хв, з обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

Водолікування.Процедури грязелікування чергують з ваннами (хлоридно-натрієвими, хвойними, вуглекислими, вуглекисло-сірководневими, через день, на курс 8-10 ванн). Також можна застосовувати душ дощовий по 3-5 хвилин, на курс 8-10 процедур).

Додатково:

Апаратна фізіотерапія

Синусоїдальні модульовані струми (СМС) володіють анальгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. За умов гіпокінетичних розладів застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер’я, ІІ та ІІІ роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 70 до 100%, частотою 30 Гц, кожен день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону (ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки та можуть бути використані при наявності гіперкінетичних розладів. Подовжній опромінювач розташовують на ділянку правого підребер’я, зазор 3-4 см, потужність 6-9 Вт, експозиція 10-15 хвилин, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез: електрофорез 2-3% сульфату магнію за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/см 2, тривалість впливу до 15-20 хв, через день, на курс 10-12 процедур, які надають жовчогінної та спазмолітичної дії.

Позитивного ефекту надає лікарняний електрофорез хлористого кальцію, розчину брому (5%) на коміркову зону, на курс 7-10 процедур.

Електросон терапія при гіперкінетичних розладах – частота 10 Гц, сила струму до легкої вібрації .20-30 хв., через день або 2 дні підряд з перервою на 3 день, курс №8-10. Методика розташування електродів очно-завушна.

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування :18-21-24 дні.

Критерії якості лікування :зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відриту, гіркоти у роті) та поліпшення лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання :не існує

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з хронічним холециститом

1. Шифр по МКХ-10:К 81

Хронічний холецистит - К 81.1

2. Назва захворювання– Хронічний холецистит

3. Діагностика

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: болі у правому підребір’ї, під лопаткою, нудота, відриг, гіркота у роті, зниження апетиту, розлади стулу (частіше закрепи), втомлюваність, розлади сну. При супутній гіперкінетичній дискінезії - біль короткочасний з іррадіацією в праву лопатку; при супутній гіпокінетичній дискінезії – біль ниючий або розпираючий у правому підребер’ї, підсилюється при порушенні дієти, фізичному перевантаженні, стресі. У періоді ремісії скарги та клініко-параклінічні прояви відсутні.

Обов’язкові клінічні дослідження:

 клінічний огляд з оцінкою симптомів Ортнера-Грекова, Кера, Мерфі.

Обов’язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі

печінковий комплекс (білірубін та його фракції, АсАТ, АлАТ, ЩФ, ГГТП, загальний білок та білкові фракції, холестерин крові)

амілаза крові

копрограма

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини

Додаткові лабораторні дослідження

бактеріологічне, цитологічне та біохімічне дослідження дуоденального вмісту (при необхідності дворазово);

кал на яйця глистів, цисти лямблій, ентеробіоз;

Додаткові інструментальні дослідження

фракційне дуоденальне зондування (при необхідності до і після лікування)

Консультації фахівців проводяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– поліпшення або нормалізація функціонального стану сфінктерного апарату біліарноі системи, печінки, підшлункової залози, зменшення запального процесу у жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах, поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, нормалізація функцій вегетативної нервової системи.

Зважаючи на це, дієтахворих на хронічний безкам’яний холецистит повинна бути дрібною, з обмеженням тваринних жирів та відносним збільшенням жирів рослинного походження, білків рослинного та тваринного походження ( дієта № 5п).

Санаторний режим:І – ІІ

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба

Мінеральні води:Внутрішнє вживання мінеральних вод посилює жовчоутворення та жовчовиділення, результатом чого є поліпшення фізико-хімічних властивостей жовчі, зменшується її в’язкість, поліпшується відтік жовчі, а поряд з цим відбувається усунення продуктів запалення – лейкоцитів, слизу, зменшується вміст продуктів перекісного окислення ліпідів у жовчі та дуоденальному вмісті. Ці зміни поліпшують функціональний стан печінки, підшлункової залози, кишечнику, сприяють поліпшенню місцевого та загального імунітету. Показані води малої та середньої мінералізації, що містять вуглекислоту, аніони гідрокарбонату, сульфату, катіони магнію, натрію, калію, кальцію, а також води з мінералізацією до 2 г/л, що містять органічні речовини.

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпертонічно-гіперкінетичним типом рекомендовані води малої мінералізації з переважанням іонів гідрокарбонату, сульфату, хлору, натрію, магнію, містяться органічні речовини (Боржомі, Єсентуки №4, 20, Свалявська, Моршинська №1, 6, Нафтуся, Березовські мінеральні води, Планета, скв.№13 м.Євпаторія).

При супутній дискінезії біліарного тракту за гіпотонічно-гіпокінетичним типом більш показані води середньої мінералізації з переважанням іонів сульфату, гідрокарбонату, магнію, натрію (Єсентуки №17, Слав’яновська, Смірновська, Феодосійська, джерело №1 та 6 курорту Моршин).

Для посилення антиспастичного ефекту мінеральну воду призначають хворим у гарячому виді температури 40-45°С. Час прийому води – за 30-90 хв до їжі залежно від стану кислотоутворюючої функції шлунка, 3 рази на день від 6 до 8 років — 100 мл, від 9 до 12 років — 150 мл, 13 років та старше 200 мл на день.. Для посилення жовчовиділення 1 раз на тиждень рекомендовано внутрішній дренаж без зонду (беззондові тюбажи).

Теплолікування.

Пелоїтерапія:Грязелікування є одним з найбільш ефективних курортних чинників у фазі стійкої та нестійкої ремісії, загасаючого загострення. Грязьові аплікаціїзастосовують на ділянку правого підребер’я та сегментарно позаду впродовж 10-15 хв при температурі грязі 38-40°С, через день, чергуючи його з ваннами (морськими, мінеральними, хвойними, радоновими, вуглекислими). На курс 8-10 процедур. При супутніх захворюваннях гастродуоденальної системи (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба) грязьові аплікації можна накладати із захватом епігастральної ділянки.

Значно легше переносяться методи мітигованого грязелікування (гальваногрязь, електрофорез препаратів грязі).

Гальваногрязьзастосовують температурою 38° С на ділянку правого підребер’я впродовж 10-15 хвилин, через день (на курс 8-10 процедур).

Електрофорез пелоїдіна чи пелоідодистилятана ділянку правого підребер’я проводять за поперечною методикою при щільності струму 0,02-0,04 мА/см² щоденно, тривалість впливу 10-15 хв, с обох полюсів, 8-10 процедур на курс лікування.

У фазі ремісії захворювання застосовують аплікації озокеритуна праве підребер’я (T 45-46°С).

Додаткові:

Апаратна фізіотерапія:

Синусоїдальні модульовані струми(СМС) володіють аналгезуючим, протизапальним та трофічним ефектами. Застосовують змінний режим роботи, при поперечному розташуванні електродів на ділянку правого підребер’я, ІІ та ІІІ роди робіт, по 3 хв кожний, глибина модуляції от 25 до 100%, частотою 100 - 50 Гц, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону(ДМХ) зменшують літогенні властивості жовчі, надають спазмолітичного ефекту, поліпшують функціональний стан печінки. Подовжній випромінювач від апарату «Волна-2», «Ромашка», «Ранет» розташовують на ділянку правого підребер’я, зазор 3-4 см, потужність 6-10 Вт, експозиція 8-10-15 хвилин в залежності від віку дитини, через день, на курс 8-10 процедур.

Магнітотерапія.Положення хворого – сидячи. Циліндричні індуктори встановлюють контактно, поперек, один попереду на ділянку печінки, другий - позаду в межах сегментів D 7-D 11, величина магнітної індукції 27 мТл, 8-10 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Лікарняний електрофорез:електрофорез 2-3% сульфату магнію, 2% розчин папаверину гідрохлориду за поперечною методикою, щільність струму 0,02-0,05 мА/см 2тривалість впливу до 15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Фітотерапія: трава звіробою, квіти безсмертника, ромашки, календули, листя м’яти.

Термін санаторно-курортного лікування :18-21-24 дні.

Критерії якості лікування :зменшення або зникнення клінічних (болю, нудоти, відригу, гіркоти у роті, болючості у ділянці жовчного міхура), лабораторних та інструментальних ознак захворювання (повна ремісія).

Протипоказання: Санаторно-курортне лікування не показано хворим при частих загостреннях патологічного процесу та в періоді загострення.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування хронічного панкреатиту у дітей

1. Шифр по МКХ-10:К 86.1

2. Назва захворювання– Хронічний панкреатит.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Основні клінічні критерії: біль у лівому підребер’ї та епігастрії, іноді оперізуючого характеру, часто після прийому жирної, гострої їжі, зниження апетиту, схильність до закрепів або нестійкий стілець втомлюваність.

Обов’язкові клінічні обстеження:

клінічний огляд;

наявність симптомів Мейо-Робсона, Гротта.

Обов’язкові лабораторні дослідження

аналіз крові клінічний,

загальний аналіз сечі,

копрограма;

Обов'язкові інструментальні дослідження

УЗД органів черевної порожнини;

електрокардіографія.

Додаткові лабораторні дослідження

протеїнограма;

фекальна еластаза-1;

глюкоза крові та сечі, тест толерантності до глюкози.

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням .

4. Санаторно-курортне лікування

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– зменшення чи ліквідація запального процесу, відновлення зовнішньо- та внутришньосекреторної функції підшлункової залози.

Дієта:4 або 5 або 9 (раціон № 1 або № 3), тобто обмеження тваринних жирів та вуглеводів, відносне збільшення білків.

Санаторний режим:ІІ – ІІІ

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова).

Мінеральні води:Показані мінеральні води малої та середньої мінералізації гідрокарбонатного та сульфатного складу. Вони володіють спазмолітичною, десенсибілізуючою, протизапальною, імунокорегуючою дією, стимулюють виділення панкреатичного соку, збільшують вміст бікарбонатів, сприяють відновленню вмісту ферментів у секреті ПЗ.

Призначають 1-2 рази на день, збільшуючи разову дозу за умов доброї переносності до 3 разів на день за 60-40 хв до їжі (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія: перлинні, йодо-бромні, мінеральні, хвойні, вуглекислі ванни.

Грязелікування.

Пелоїдотерапіяпризначається тільки у стадії стійкої ремісії. Грязьові аплікації накладають на ліву верхню ділянку живота та сегментарно позаду, температурою 37-38°С, експозицією 10 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Гальваногрязьолікуваннязастосовують при щільності струму 0,02-0,05 мА/см 2, температурою 37-38°С, експозицією 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія:

Позитивним ефектом володіють синусоїдальні модульовані струми(СМС), що надають знеболюючого ефекту, поліпшують показники амілази та ліпази крові, панкреатичного секрету. Застосовують апарати серії «Ампліпульс». Локалізація електродів - епігастральна ділянка та ділянка нижньогрудного відділу хребта, I та IV роди робіт по 3 хв кожний, частота модуляції 100 Гц, глибина модуляції 25-30 %, через день, 8-10 процедур на курс лікування.

Хвилі дециметрового діапазону(ДМХ) застосовують у фазі стійкої ремісії, за умов зовнішньо- та внутришньосекреторної недостатності ПЗ. Процедури проводять від апарату “Ромашка”. Подовжений опромінювач розташовують на ділянку проекції підшлункової залози, контактно, потужність дітям 6–9 років 6–9 Вт, дітям від 10 років — 9–11 Вт., експозиція 8-10 хвилин, через день, або щоденно, на курс 8-10 процедур.

Електрофорез3-5% сульфату магнію показано у випадках супутньої патології біліарної системи. Прокладки обох електродів змочують розчином сульфату магнію, анод розташовують попереду. Тривалість процедури 10-15 хв, через день, №8-10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Критерії якості лікування :зникнення диспепсичних явищ, болю та болісності у ділянці лівого підребер’я, поліпшення самопочуття, нормалізація або поліпшення фекальної еластази, показників копрологічного дослідження.

Протипоказання :курортне лікування не показано хворим у стадії загострення хронічного панкреатиту, холангіту .

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з хронічним вірусним гепатитом В та хронічним вірусним гепатитом С при відсутності активності запального процесу в печінці

1. Шифр по МКХ – 10:

Хронічний вірусний гепатит В - В18.1

Хронічний вірусний гепатит С В18.2

2.   Назва захворювання

- хронічний вірусний гепатит В

- хронічний вірусний гепатит С.

Хронічний вірусний гепатит В – це запальне захворювання печінки, яке викликане вірусом гепатиту В, триває 6 місяців або більше, характеризується прогресуючим перебігом, розвитком фіброзу та здатністю сформувати цироз, або може бути асоційованим з цирозом.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту В

(Наказ МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.)

1. Анамнестичні критерії: наявність в анамнезі факторів розвитку хронічного вірусного гепатиту В: інфузійна терапія, гемотрансфузії, хірургічні втручання, стоматологічні маніпуляціії, гемодіаліз, татуювання, наркоманія, контакти з хворими гепатитом В або вірусоносієм.

2. Клінічні критерії: астеновегетативний, диспептичний синдроми, прояви яких залежать від фази інфекційного процесу, тривалості захворювання, ступеня активності патологічного процесу; больовий абдомінальний синдром, як правило, при супутній патології органів травлення (хронічні захворювання гастродуоденальної зони, хронічний холецистит)

Хронічний вірусний гепатит С – це хронічне захворювання викликане вірусом гепатиту С, яке формується через 6 місяців після перенесенного гострого гепатиту С, протікає безсимптомно з періодичним підвищенням рівня трансаміназ в крові.

Критерії діагностики хронічного вірусного гепатиту С

(Наказ МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.)

1. Фаза реактивації:

- Наявність в анамнезі факторів ризику розвитку хронічного вірусного гепатиту С (гемотрансфузії, травми з кровотечею, наркоманія, перинатальний шлях, хірургічні операції, статеві контакти, татуювання та інші).

- В клінічній картині захворювання переважає синдром хронічної неспецифічної інтоксикації, (підвищена втома, дратівливість, емоційна лабільність, зниження пам’яті), в генезі якої провідна роль належить ендотоксикозу і вегетативним розладам, рідше прояви диспептичного синдрому (зниження апетиту, періодична гіркота в роті або нудота) та больовий абдомінальний синдроми характерні для хворих з супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту і об’єктивні ознаки: помірна гепатомегалія, пальмарна ерітема у хворих з низькою та помірною активністю запального процесу; жовтяниця, малі печінкові ознаки, гепато- спленомегалія, носові кровотечі при високій активності процесу в період загострення хвороби.

2. Латентна фаза хронічного гепатиту С відповідає тривалій персистенції HCV з низьким рівнем реплікативної активності:

- астеновегетативний, диспептичний синдроми; та больовий синдром при наявності супутніх хвороб органів травлення;

- помірна гепатомегалія, іноді малі печінкові знаки.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: астеновегетативні розлади, артралгії, міалгії, диспепсичні явища, шкірна сверблячка.

Обов’язкові лабораторні дослідження

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

печінковий комплекс (загальний білірубін та його фракції, загальний білок та білкові фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП, бета-ліпопротеіди, холестерин крові)

амілаза крові;

копрограма;

аналіз калу на приховану кров.

Обов’язкові інструментальні дослідження.

Електрокардіографія;

УЗД органів черевної порожнини.

Додаткові дослідженняпроводяться за показаннями залежно від особливостей перебігу захворювання і тяжкості супутніх захворювань.

Консультації фахівцівповодяться за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:І – ІІ.

Дієта:№5 (раціон №2), дрібне харчування.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, групова лікувальна фізкультура, дозована лікувальна ходьба.

Мінеральні води:призначають питні мінеральні води малої та середньої мінералізації із вмістом гідрокарбонатів, сульфатів, хлору, магнію.

Гідрокарбонатні води поліпшують вуглеводний та білковий обмін, чинять протизапальну дію. Враховуючи, що гідрокарбонати знижують рівень кислотоутворення у шлунку, вони показані при сполученій патології печінки та гастродуоденальної системи.

Сульфатні води, крім виразного посилення холерезу та холекінетичного ефекту, сприяють поліпшенню фізико-хімічних властивостей жовчі. Сірчанокислі солі магнію та натрію справляють сприятливий вплив на функціональний стан печінки, передусім за рахунок відновлення функції гепатоцитів, підвищують окисно-відновні процеси, посилюють обмін речовин.

Мінеральну воду слід пити у теплому вигляді температурою 40-45°С у кількості від 50-100 до 200 мл на прийом, тричі на добу, перед вживанням їжі. При підвищеному кислоутворенні мінеральна вода призначається за 90-60 хв перед вживанням їжі, іноді й за 40 хв після вживання їжі на висоті травлення. При зниженій кислотоутворювальній функції шлунку воду призначають за 30 хв перед вживанням їжі (разова доза 3-5 мл/кг маси тіла).

Бальнеотерапія:у комплексі відновлювального лікування йодобромні, мінеральні ванни чинять сприятливу дію на регуляторні механізми, які зумовлюють поліпшення функціонального стану органів травлення. Т води 36-37°С, процедури призначають протягом 10-15 хвилин, через день, №8-10 на курс.

Апаратна фізіотерапія:

Електросон:струми низької частоти сприяють поліпшенню перебігу захворювання, позитивним зрушенням при низці обмінних порушень нейрогуморальної регуляції за рахунок впливу на підкорково-стовбурову ділянку мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію стовбура мозку. Розташування електродів повинно бути очно-завушним або завушно-лобним. Частота імпульсів 5-10 Гц при переважній симпатикотонії, 30-40 Гц при переважній ваготонії, тривалість 1 процедури 6-10 хв, надалі – від 15 до 30 хв, двічі – тричі на тиждень, 8-10 процедур (в залежності від віку) на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Критерії якості лікування :відчуття важкості в правому підребер’ї, поліпшення самопочуття, нормалізація розмірів печінки, поліпшення лабораторних показників.

Протипоказання:

- хронічний гепатит С у стадії активності.

- хронічний гепатит В у стадії активності.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з синдромом подразненого кишечника

1.  Шифр по МКХ-10:К 58

2. Назва захворювання:синдром подразненого кишечника.

Синдром подразненого кишечника (СПК) – функціональний кишечний розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом.

3. Діагностика на санаторному етапі

Діагностичні критерії базуються на основі Наказу МОЗ України №471 від 10.08.2007 р.

Клінічні: крітерії

Хронічні та/або рецидивуючі функціональні розлади дистальних відділів кишечника тривалістю не менш 12 тижнів протягом останніх 12 місяців, що проявляється болем та/або дискомфортом у животі, що проходять після дефекації, і супроводжуються змінами частоти і консистенції стільця, що поєднуються протягом 25% часу захворювання не менш ніж із двома симптомами порушення функції кишечника:

-зміною частоти стільця,

-консистенції калу,

-акту дефекації (імперативні позови, тенезми, потреба у додаткових зусиллях при дефекації, почуття неповного випорожнення кишечника після неї),

-виділенням слизу з калом,

-метеоризмом.

На користь захворювання СПК говорять мінливість скарг, посилення клінічних проявів під дією стресу, наявність зв'язку з функціональними розладами шлунку, жовчовивідних шляхів, дізурією, вегетосудинною дистонією. СПК також може розвиватися вторинно, при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту: хворобах шлунку, жовчовидільної системи, підшлункової залози.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);

загальний аналіз сечі;

копрограма;

аналіз калу на дисбактеріоз або бактеріологічне обстеження калу;

Додаткові лабораторні дослідження (по показанням):

печінковий комплекс (загальний білірубін крові та його фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, ГГТП);

аналіз калу на приховану кров.

Додаткові інструментальні дослідження (по показанням):

УЗД органів черевної порожнини і малого тазу

ректороманоскопія

електрокардіографія

Консультація фахівців за призначенням:гінеколога, уролога, невропатолога.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– це поліпшення або відновлення функції товстої кишки на тлі зникнення запального процесу в ній, корекція порушень мікрофлори товстої кишки та імунологічної реактивності організму хворих.

Зважаючи на це, дієтахворих на ХК повинна бути диференційована залежно від характеру дискінезії товстої кишки, переважання бродильних або гнилісних процесів у кишечнику. Тому, при ХК з переважанням проносів рекомендується дієта № 4 (згодом 4б та 4в), які забезпечують максимальне обмеження механічних та хімічних подразників, а також містить продукти, що гальмують перистальтику кишечнику (харчування дрібне, 5-6 разів на добу). При ХК з переважанням закрепів застосовується дієта № 3, яка передбачає необхідну кількість харчових волокон та послаблюючих речовин, що забезпечують достатній обсяг стулу для його просування.

Санаторний режим:ІІ – ІІІ

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Мінеральні води:Внутрішнє вживання мінеральних вод сприяє нормалізації моторики та вмісту мікрофлори товстої кишки, стимулює репаративні процеси слизової оболонки, сприяє поліпшенню основних функцій шлунку, печінки, підшлункової залози, а також рефлекторні зв’язки між різними органами і системами травлення, спричиняє відновлення місцевого імунітету та імунологічної реактивності організму.

Хворим на ХК із діареєю призначають маломінералізовані води різного хімічного складу (гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні) у періоди ремісії (Березовська, Гута, Келечинська, Лужанська №1, Миргородська, Нафтуся, Євпаторійська, Планета, Одеська №1, Поляна Закарпатська, Рай-Оленівська, Шаян). Мінеральна вода призначається двічі на добу, окрім ранкового прийому, Т 45 0C). При добрій переносності число прийомів збільшується до трьох разів на добу. Час приймання мінеральної води залежить від стану кислотоутворюючої функції шлунку. Зокрема, за необхідності пригнічення підвищеної кислотоутворюючої і секреторної функцій шлунку при гіперхлоргідрії мінеральна вода призначається за 1-1,5 год. перед їдою, а за необхідності стимулювання зниженої кислотоутворюючої і секреторної функції шлунку при гіпохлоргідрії – за 30 хв перед їдою. Внаслідок такого застосування внутрішнє приймання більш теплої води сприятиме усуненню спазмів кишечника й зменшенню його підвищеної перистальтики (разова доза 5 мл/кг маси тіла).

В лікуванні хворих на ХК із закрепами застосовують мало-, середньо- і високомінералізовані мінеральні води, які містять сульфатні й хлоридні іони, а також води з вмістом натрію і магнію, дія яких спрямована на стимулювання рухової функції кишечника (Єсентуки № 17, Одеська № 2, Моршинська ропа у розведенні 7,0 г/л та 14 г/л, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Свалява, Слав’янівська, Смирновська, Феодосійська, Яворницька). Час прийому мінеральних вод визначається залежно від вихідного рівня кислотоутворення в шлунку. Воду призначають кімнатної температури, тричі на добу.

Пелоїдо- та бальнеотерапія:Застосування лікувальних грязей температурою Т 38-40° С на ділянку проекції товстої кишки і симетрично позаду на поперек впродовж 10-15 хвилин поліпшує біохімічні процеси, підвищує активність кишкових ферментів, імунологічну реактивність організму, нормалізує вітаміноутворення і біоценоз, впливає на моторну функцію кишечника, чинить протизапальну дію. Грязелікування проводять через день, чергуючи його з ваннами хлоридними натрієвими, хвойними, морськими, мінеральними, Т води у ванні 36-37 0С, протягом 10-15 хвилин, через день, на курс лікування 8-10 процедур.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпомоторним типом- призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта №3 або №4в. Мінеральні води малої та середньої мінералізації кімнатної температури тричі на добу, час приймання визначається залежно від початкового рівня кислотоутворюючої функції шлунку.

Водолікування:

прохолодні сидячі ванни, 20-21°С, 1-3 хв., щодня, № 5-6;

прохолодний циркулярний душ або холодні компреси на живіт.

Додатково:

Апаратна фізіотерапія.

З методів апаратної фізіотерапії застосовується стимулююча фізіотерапія, направлена на підвищення тонусу м'язів і рухової активності товстої кішки. З цією метою проводяться тонізуючі місцеві дії (гальванізація, електрофорез з кальцієм або прозеріном, електростимуляція ДДТ або СМТ, дарсонвалізація, ультрафонотерапія):

електрофорез 5% кальцію хлориду (+) або 0,1% прозеріна (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, № 8-10;

гальванізація ділянки живота, щільність струму в залежності від віку дитини: 3-6 років —0,03–0,05 мА/см 2, 7 – 10 років — 0,08–0,1 мА/см 2, інтерферентний електрод розташовують на рефлексогенні зони, 10-15 хв., щодня, № 8-10;

ДДТ на ділянку живота. Послідовність струмів і час їх дії: ритм синкопа 2-3 хв., КП 2-3 хв. Сила струму по відчуттю безболісної вібрації, щодня, №8-10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, ІІ рід роботи, частота модуляцій 30 Гц, глибина модуляцій 100%, тривалість посилок 2-3 сек, 5-10 хв., щодня, № 8-10;

дарсонвалізація або ультратонотерапія на ділянку живота. Електрод грибоподібний, потужність середня 4-5 Вт, 5-10 хв., щодня, № 6-8.

Лікування ХК з порушенням моторики за гіпермоторним типом- призначається пощадливий або тонізуючий руховий режим, ранкова гігієнічна та лікувальна гімнастика, дієта №3 або №4 в. Маломінералізовані води призначаються в періоди ремісії тричі на добу, теплими.

При гіпермоторній дискінезії показані фізіолікувальні процедури, що надають спазмолітичну, знеболюючу судинорозширювальну і седативну дію. З них використовуються локальні теплові дії (парафін, озокерит, місцеві ванни), електрофорез спазмолітичних препаратів і ампліпульстерапія на ділянку живота.

Водолікування:

гарячі сидячі ванни (40-41 0С), 15-20 хв., щодня, №10;

гарячі компреси на живіт.

Теплолікування:

парафіноозокерітові аплікації на ділянку живота, 40-42 0С, 15-20 хв., щодня, № 10;

Апаратна фізіотерапія.

електрофорез 2% новокаїну (+), 5% сульфату магнію (+) або 1% папаверіна гидрохлоріда (+) на ділянку живота, 10-15 хв., щодня, № 10;

СМТ на ділянку живота, режим змінний, 2 рід роботи, частота модуляцій 100 Гц, глибина модуляцій 50%, тривалість посилок 2-3 сек, не більш 10 хв., щодня, № 10;

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення чи значне зменшення клінічних проявів хвороби (болю, диспептичних явищ, поліпшення самопочуття), відновлення мікрофлори кишечника.

Протипоказання:санаторно-курортне лікування не показане хворим на хронічний коліт у фазі вираженого загострення процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

        

Клінічний  протокол

санаторно-курортного лікування у дітей станів після оперативних втручань на органах травної системи, перитонеальних спайок

 

Шифр МКХ-10:

К66.0 – перитонеальні спайки; N73.6 - тазові спайки очеревини;

N99.4 – тазові перитонеальні спайки післяопераційні.

Назва захворювання:стан після оперативних втручань на органах травної системи, перитонеальні та тазові післяопераційні спайки

Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: біль у животі, почуття дискомфорту, порушення моторно-евакуаторної функції кишечнику, диспепсичні явища, порушення апетиту; загальна слабкість.

Обов’язкові лабораторні дослідження

·   Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

·   Загальний аналіз сечі

·   Біохімічне дослідження крові (печінковий комплекс, білкові фракції)

Обов’язкові інструментальні дослідження

·   УЗД органів черевної порожнини й малого тазу

·   Електрокардіографія

·   Езофагогастродуоденофіброскопія (при необхідності)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівцівпроводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Санаторній режим : ІІ-ІІІ

Таласотерапія – при температурах більших 19°С Кліматотерапія:

Аеротерапія – ЕЕТ 20-23°С

Геліотерапія – РЕЕТ 19-21°С

Дієтотерапія:№ 3, № 4 «в», дрібне харчування.

Мінеральні води:порушення функції кишечнику потребують використання сульфатних, хлорид них або гідрокарбонатних вод середньої або високої мінералізації у кількості 200-250 мл тричі на день за 40-60 хв до їжи.

Бальнеотерапія:(самостійно або у комплексі з фізіотерапією)ванни – мінеральні, хвойні, валеріанові та інші (за показаннями), експозиція 10-15 хв, температура 34-37°С, 8-10 на курс.

Руховий режим:ощадливий (№ 1), ощадливо-тренуючий (№ 2), тренуючий (№ 3), ранкова гімнастика, теренкур; лікувальна гімнастика ефективна в поєднанні з тепловою процедурою (після озокериту, парафіну, пелоїдотерапії).

Пелоїдотерапія:

грязьові аплікаціїна передню черевну стінку 38-40° С, 15-20 хв, через день;

озокеритотерапія:кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55°С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур;

парафінотерапія:кюветно-аплікаційним методом на праву здухвинну ділянку або передню черевну стінку, температурою 50-55°С, тривалістю 15-30 хв, через день, курсом 10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

·   Електрофорез лікарських речовин(калію йодиду 1-5%, лідази) безпосередньо на післяопераційний рубець з розміщенням аноду у правій поперековій ділянці, катоду – на передній черевній стінці. Щільність струму від 0,02 до 0,05 мА/см 2, експозицією 15-20 хв, загальним курсом 7-10 процедур.

·   Локальна абдомінальна декомпресія:впливу локального негативного тиску піддається кругова зона, обмежена зверху реберними дугами, знизу – верхньою частиною стегон. У камері створюється тиск у переривчастому режимі: дітям 4-7 років до 5-7 кПа, дітям 7-14 років – 8-9 кПа, експозиція – 10 хв, загальним курсом 10 процедур.

Додатково:

Масаж, самомасаж;

Лазеротерапія;

Гідрокінезотерапія, гідромассаж.

Термін санаторно-курортного лікування :18-24 дні.

Критерії якості лікування :поліпшення загального стану, зменшення або зникнення явищ дискомфорту та болю у череві, нормалізація моторно-евакуаторної функції кишечнику, покращення показників клінічних та пара- клінічних досліджень.

Протипоказання :наявність запального процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                             Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009 №________

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ  САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ  ДІТЕЙ  З ЗАХВОРЮВАННЯМИ  НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ПОРУШЕННЯМИ ПСИХІКИ

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування мігрені у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:G 43

2.Назва захворювання –Мігрень G 43

G 43.0 Мігрень без аури (звичайна мігрень)

G 43.1 Мігрень з аурою (класична мігрень)

G 43.2 Мігренозний стан

G 43.3 Мігрень з ускладненнями

G 43.8 Інша мігрень : офтальмоплегічна, ретінальна мігрень.

G 43.9 Мігрень, не уточнена

Показання для санаторно-курортного лікування:Різні форми мігрені без частих нападів.

3. Діагностика на санаторному етапі

Лабораторні дослідження:

Обов'язкові:загальні аналізи крові та сечі, цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов'язкові: реоенцефалографія, або ТКДГ, електроенцефалографія

Консультації:невролога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються:нормалізація тонусу симпатичної нервової системи, у першу чергу її надсегментарних відділів, покращення церебрального кровообігу та нормалізація артеріального тиску, антиоксидантний ефект, седативний вплив. Фізичні фактори використовуються переважно у позаприступному періоді мігрені.

Санаторний режим: І- ІІ.

Дієта:№ 15;

Кліматотерапія: І- ІІ режим, аеротерапія, повітряні ванни, сонячні ванни тільки в зоні розсіяної радіації;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (групова, малогрупова або індивідуальна);

Психотерапія;

Бальнеотерапія: хлоридні натрієві, йодобромні, кисневі, вуглекислі, солоно-хвойні, перлинні ванни

Гідротерапія: лікувальні душінизького та середнього тиску;

Апаратна фізіотерапія: преформовані фізичні фактори використовують для надання седативного впливу й нормалізації функціонального стану центральних відділів вегетативної нервової системи:

● транскраніальна електроаналгезія низькочастотна (100 імп с -1) або високочастотна (1000 імп с -1). Сила струму – до відчуття поколювання та безболісної вібрації під електродами, 10-15 хв, курс лікування 8 процедур, через день;

● електросон або електрофорез брому з 2-5 % розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу – 15-30 хв Курс лікування – 8-10 процедур щодня або через день;

● діадинамічні струми на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів. Електроди діаметром 3 см, ДН, 3-5 хв, сила струму – до відчуття помірної вібрації (3-5 мА), зліва й справа. Потім малими локальними електродами діють на ділянку скроневих артерій – КП, 3-5 хв, сила струму – до відчуття помірної вібрації. Курс лікування 8-10 процедур;

● СМТ на ділянку проекції верхніх шийних симпатичних вузлів або паравертебрально на ділянку проекції шийних-верхньогрудних сегментів хребта (С 42). Режим перемінний, род роботи І, частота 150 Гц, глибина модуляції – 75%; род роботи ІІІ, частота – 70 Гц, глибина модуляції – 75%, тривалість посилань 2-3 с, сила струму – до відчуття помірної вібрації по 3-5 хв кожним родом роботи. Дію проводять почергово зліва й справа;

● дарсонвалізацію волосистої частини голови й комірної зони. Тривалість дії – 5-8 хв Курс лікування – 8-10 процедур, щоденно або через день;

● ультратонотерапію шийно-комірної зони. Положення перемикача – 6-8. Курс лікування – 8-10 процедур щоденно або через день;

● дециметровохвильова або сантиметрохвильова терапія на комірну зону. Контактно або з повітряним зазором, потужність слабкотеплова, тривалість дії – 7-10 хв, курс лікування – 8-10 процедур, щоденно;

● грязьові аплікації на комірну зону. Температура грязі – 38-40 оС. Тривалість дії – 15 хв, курс лікування – 8-10 процедур щоденно або через день;

● електрофорез 10 % ацетилсаліцилової кислоти у водному розчині 25-50% диметилсульфоксиду за методиками загальної дії;

● аерофітотерапія ефірними маслами ромашки, меліси за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

● голкорефлексотерапія;

● масаж комірцевої зони 10 хв, 10 процедур на курс лікування.

Термін санаторно-курортного лікування:24-36 днів.

Критерії якості лікування: зменшення частоти мігренозних нападів й їхньої інтенсивності, нормалізація церебрального кровообігу та АТ, зменшення вегетативних та емоційних порушень.

Протипоказання :загальні протипоказання, що виключають напрямок хворих у санаторії.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з травмами спинного мозку

1. Шифр по МКХ-10:

Травми спинного мозку (шийний відділ - S14, грудний відділ - S24, рівень живота, нижньої частини спини і тазу – S34)

2.Назва захворювання -травми спинного мозку

Класифікація хребтово-спинномозкової травми

(А.Ю. Макаров, О.А. Амеліна, 1992):

I. Гострий (тривалістю від декількох днів до 3-4 місяців) період:

  1. Відкрита:

  1.1. проникаюча

  1.2. непроникаюча

  2. Закрита:

  2.1. з ушкодженням хребта

  2.1.1. стабільні переломи

  2.1.2. нестабільні переломи

  2.2. без ушкодження хребта:

       А. За клінічною формою:

  1. Струс спинного мозку

  2. Забій спинного мозку:

  2.1. легкого ступеня

  2.2. середнього ступеня

  2.3. важкого ступеня

  3. Стискання спинного мозку

        Б. За локалізацією поразок:

   1. Спинного мозку:

   1.1. шийного відділу

   1.2. грудного відділу

   1.3. шийно-грудного відділу

   1.4. попереково-крижового відділу

   2. Корінців кінського хвоста:

   2.1. Із прогресуючими морфологічними змінами:

   2.1.1. прогресуюча посттравматична мієлопатія:

   2.1.1.1.сирингомієлічний синдром

   2.1.1.2. синдром бічного аміотрофічного склерозу

   2.1.1.3. синдром спастичної нижньої параплегії

   2.1.1.4. синдром дисциркуляторної мієлопатії

2.1.1.5. гостре порушення спинномозкового кровообігу в нижньому артеріальному басейні (рідко)

    2.1.2. спинальний арахноїдит

    2.1.3. дегенеративно-дистрофічний процес

    2.1.3.1. деформація тіл хребців

    2.1.3.2. остеохондроз у ділянці уражених сегментів зі стійким

                 корінцевим болючим синдромом 

    2.1.3.3. деформуючий спондильоз

II. Проміжний (відновний) (тривалість до 1-2 років)

III. Пізній (може тривати необмежено довго):

   1. Без компресії спинного мозку:

   1.1. із зворотними морфологічними й функціональними зрушеннями

   1.2. с необоротними спинальними й корінцевими морфологічними 

         змінами

   2. З компресією спинного мозку:

   2.1. с необоротними спинальними й корінцевими морфологічними

         змінами

Показання для санаторно-курортного лікування:

Наслідки травм спинного мозку, кінського хвоста з легкими тетра- або парапарезами, без значного обмеження самообслуговування й самостійного пересування й грубих порушень функції тазових органів, з порушенням рухової функції легкого та середнього ступеня важкості, не раніше, ніж через 6 місяців, після гострого періоду.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії:анамнез захворювання, основні клінічні прояви залежать від рівня ураження спинного мозку (шийний, грудний, поперековий) і полягають у розвитку спастичних або в’ялопаралітичних парезів верхніх або нижніх кінцівок, у порушенні діяльності внутрішніх органів, трофічних порушеннях у суглобах і шкірі, а також у помірних порушеннях функцій тазових органів.

Лабораторні дослідження:

Обов’язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов’язкові: електроміографія, реовазографія верхніх або нижніх кінцівок.

Консультації:невропатолога, лікаря ЛФК, психотерапевта та фізіотерапевта за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються:стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики (рухових і сенсомоторних порушень), покращення емоційного стану, імуномодулюючий й антиоксидантный ефект.

Санаторний режим:І-ІІ;

Дієта:№ 15;

Кліматотерапія: І- ІІ режим з обмеженням сонячних ванн;

Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія:загальні хлоридні-натрієви, сульфідні, радонові ванни, душінизького й середнього тиску, гідрокінезітерапіяв басейні.

Пелоїдотерапія: грязьові аплікаціїна уражені відділи хребта та кінцівки, краще у вигляді „трусів” або „штанів”;

Озокеритовіабо парафінові аплікації.  

Масаж:є біологічним чинником стимулювання відновних процесів і має велике значення в даної категорії хворих. Показаний загальний і сегментарний масаж з диференційованим впливом на спастичні й в’ялопаралітичні м'язи.

Апаратна фізіотерапія:преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку ураження спинного мозку, а також безпосередньо на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. При порушеннях функцій тазових органів - місцеві впливи на їх проекцію.

Для дії на ділянку проекції ураження спинного мозку застосовують :

● індуктотермію в слабкотепловій дозі (IV-VI щабель), 8-10 хв, щодня або через день на курс 8-10 процедур;

● дециметрові хвилі на зону проекції вогнища поразки спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 10-15 хв, щодня або через день, 8-10 процедур на курс;

● змінне магнітне поле синусоїдальної форми, безпосередньо на зону проекції спинного мозку, циліндричні або прямокутні індуктори, безперервний режим, інтенсивність 25 мТл, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

Для дії на уражені кінцівки:

При в'ялих паралічах або парезах кінцівокнайбільш ефективною є електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами, режим І, рід роботи ІІ, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції – 50-75-100 %, тривалість п-п 2-3 с, сила струму – до вираженого скорочення м’язів, 10-15 хв, щодня, 10 процедур на курс лікування.

Окрім того, може бути застосований електрофорез 0,1% прозерину, або 4-2-камерні гідрогальванічні ванни.

Окрім того, може бути застосований електрофорез дибазолу або прозерину вздовж хребта й кінцівок, а також диференційований масаж кінцівок, або кріодія на спастичні м'язи.

Термін санаторно-курортного лікування24-36 днів.

Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових та тазових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з розсіяним множинним склерозом

 

1. Шифр по МКХ-10:G 35

2.Назва захворювання –Розсіяний множинний склероз

Класифікація розсіяного множинного склерозу (О.А.Хондкаріан, І.А.Завалішин, 1987):

1. Клінічні форми:

     1.1. Множинний склероз :

        - БДВ

        - Стовбура головного мозку

        - Спинного мозку

        - Дисемінований

        - Генералізований

2. Характер перебігу (Американська академія неврології, 2001):

2.1. Рецидивуючий, затухаючий

2.2. Первинно прогресуючий

2.3. Вторинно прогресуючий

2.4. Прогресивно-рецидивуючий

3.Стадії

3.1. загострення (єкзацербація)

3.2. ремісія:

3.2.1. коротка

     - повна

    - часткова

3.2.2 тривала

- повна

- часткова

- хронічне прогресування

- стабілізація

- дебют РС

- псевдозагострення (декомпенсація)

4. Ступінь важкості, визначають за бальною оцінкою функціональних систем по Куртске (Expanded Diselility Status Scale, EDSS, 1983) від нуля балів (норма) до 5 – 6 балів (максимальна ступінь ураження) по наступних функціональних системах організму:

          I – пірамідна (рухова) система

          II – мозочок

          III – стовбурні функції

          IV – чуттєва функція

          V – функція тазових органів

          VI – функція зору

          VII – церебральні функції

         VIII – інші функції

5. Варіанти розвитку:

1. Дитячий розсіяний склероз

2. Розсіяний склероз із пізнім дебютом

Класичними клінічними критеріями діагностики розсіяного склерозу є наступні [Shumacher G. et al., 1965]:

1) наявність об’єктивних даних про вогнищеве ураження нервової системи;

2) ознаки якнайменше двох окремо розташованих патологічних вогнищ, виявлені на підставі даних неврологічного огляду або анамнезу;

3) неврологічні симптоми, які свідчать про переважне ураження білої речовини головного та (або) спинного мозку, тобто нервових волокон;

4) відповідність клінічних симптомів одній з наступних вимог: а) два епізоди погіршення або більше, розділені періодом не менше 2 міс та тривалістю не менше 24 годин; б) повільне поступове прогресування процесу на протязі якнайменш 6 міс.

5) початок захворювання у віці від 10 до 50 років включно;

6) відсутність інших причин, котрими можна пояснити неврологічні порушення.

МРТ дослідження головного та спинного мозку, особливо у режимі Т 2– Т 1з магневістом, дозволяє виявити вогнища ураження у 90 % випадків розсіяного склерозу та диференціювати ступінь «зрілості» вогнищ де мієлінізації. Проте виявлення на МРТ багатовогнищевого ураження білої речовини головного мозку само по собі не є достатньою підставою для діагностики розсіяного склерозу і лише може підтвердити діагноз розсіяного склерозу, який припускається на підставі даних анамнезу та клінічної картини. Крім того, діагностичне значення має вивчення зорових викликаних потенціалів, яке дозволяє об’яктивізувати ступінь ураження зорових нервів.

Розрізняють 3 ступеня надійності розпізнавання РС по Мак-Альпіну (2000):

достовірний РС – прогресуюча нижня параплегія, поєднання пірамідних та мозочкових розладів ураження зорового нерву, наявність ремісій;

вірогідний РС – багато вогнищевий початок з гарною ремісією та «мерехтінням» тієї ж симптоматики без ознак рецидиву і прогресування впродовж року та більш;

сумнівний РС – прогресуюча нижня параплегія, відсутність віражених ремісій

Показання для санаторно-курортного лікування: нерізко виражені форми без значних порушень рухових, тазових та когнитивних функцій при можливості самообслуговування.

3. Діагностика на санаторному етапі*

Лабораторні дослідження:

Обов’язкові: загальний аналіз крові та сечі.

Додаткові: аналіз крові на цукор, імунний статус.

Інструментальні дослідження:

Обов’язкові: обстеження очного дна, поля зору на колір, віброчутливість.

Консультації:невропатолога, офтальмолога, фізіотерапевта за призначенням.

 

4. Санаторно-курортне лікування*

 

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються:стимуляція механізмів саногенеза захворювання й поліпшення клінічної симптоматики - відновлення рухових і сенсомоторних порушень, поліпшення координації рухів, покращення емоційного стану й когнітивних процесів, імуномодулюючий й антиоксидантний ефекти.

 

Санаторний режим:І-ІІ;

 Дієта:№ 15;

 

Кліматотерапія: І- ІІ режим з обмеженням сонячних ванн;

  Руховий режим: лікувальна фізкультура (малогрупова або індивідуальна);

Бальнеотерапія:загальні ваннирадонові, сірководневі, кисневі, перлинні, хлоридні натрієві, рапні, хвойні, прісні.

Гідрокінезотерапія: душінизького й середнього тиску.

Пелоїдотерапія:

 - при рухових порушеннях (нерізко виражений спастичний парез) на спастичні м'язи можливе застосування грязьових аплікаційза мітігірованими методиками (Т 38-40˚С, 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс)

Теплолікування: озокеритові, парафінові аплікації.

Апаратна фізіотерапія. Преформовані фізичні фактори використовують комплексно для дії безпосередньо на ділянку головного або спинного мозку у залежності від клінічної форми захворювання, а також на паретичні кінцівки для відновлення рухових функцій. Симптоматична терапія з урахуванням клінічних проявів.

 

 

 

Для дії на область проекції головного й спинного мозку застосовують:

індуктотермію індуктором – кабелем у вигляді поздовжньої петлі вздовж хзребта, або індуктором-диском на комірну зону або на попереково-крижову ділянку D 10-L 3(зону проекції наднирників). Доза слабкотеплова (IV-VI ступінь), 10-15 хв, щодня або через день, на курс 8-10 процедур;

дециметрові хвилі на зону проекції головного або спинного мозку контактно або з повітряним зазором, слабкотеплова потужність, 8-10 хв, через день, 8-10 процедур на курс;

ультрафонофорез гідрокортизона з 10 % гідрокортизонової мазі паравертебрально у ділянці D 10-L 3. Інтенсивність 0,2-0,4 Вт\см2, режим безперервний, 8-10 хв, 8-10 процедур щоденно або через день;

УФО (ДУФ) хребта по полям: шийний, грудной та попереково-крижовий відділи послідовно, починаючи з 2 біодоз та збільшуючи на 1 біодозу при кожному наступному опромінюванні. Кожне поле опромінюють 3-4 раз, всього 8-10 процедур;

 парафінові (50-55 оС), озокеритові (48-52 оС), грязьові (40-42 оС) аплікації на шийно-комірну зону або ділянку хребта, 10-15 хв, 8-10 процедур, через день.

 При астено-невротичних і вегето-судинних порушеннях:

● електросон або електрофорез брому з 2-5 % розчину натрію (калію) броміду методом електросну. Частота імпульсів індивідуально підібрана. Тривалість впливу – 30-60 хв Курс лікування – 8-10 процедур щодня або через день;

● ІНФІТА-терапія за седативною схемою.

● аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЕД-01, тривалість процедури 8-10 хв, курс лікування 8-10 процедур, щодня.

 

При порушенні функцій руху:

для зниження м’язового тонусу в кінцівках при спастичних парезах та паралічах:

 ● електростимуляція м’язів-антагоністів спастичним синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, род роботи ІІ, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції – 50-75-100 %, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму – до вираженого скорочення м’язів, 10-15 хв, щодня, 8-10 процедур на курс лікування;

● грязьові (40-42 оС), парафінові або озокеритові (48-50 оС) аплікації на спастични м’язи або у вигляді „рукавичок”, „шкарпеток”, 10-15 хв, через день, 8-10 процедур на курс лікування;

● місцеві теплові хлоридні натрієві, морські, хвойні, прісні ванни для паретичних кінцівок температурою 37-38 оС, 10-15 хв, через день;

● диференційований масаж паретичних кінцівок, 10-15 хв

при в'ялих паралічах або парезах кінцівок:

 ● електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами, режим перемінний, род роботи ІІ, частота модуляції 50-100 Гц, глибина модуляції – 50-75-100 %, тривалість посилання-паузи 2-3 с, сила струму – до вираженого скорочення м’язів, 10-15 хв, щодня, 10-12 процедур на курс лікування;

● електрофорез прозерину з 0,1 % розчину, галантаміну з 0,1 % розчину на паретичні кінцівки, сила струму 10-15 мА, тривалість процедури 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день;

● 2-4-камерні гідрогальванічні ванни, сила струму до 10-15 мА, тривалість дії 10-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування, щоденно або через день.

 

Термін санаторно-курортного лікування:24-36 днів.

 Критерії якості лікування: поліпшення загального стану та рухових функцій.

Протипоказання:Різко виражені форми зі значними порушеннями рухових функцій при неможливості самообслуговування, загальні протипоказання досанаторно-курортного лікування .

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування неврастеній у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:F 48.0

2. Назва захворювання та показання для санаторно-курортного лікування:Неврастенія (гіпер-, гіпостенічна форма та подразнювальної слабкості). Неврозоподібні, астеноневротичні стани. Психоорганічний синдром. Специфічні розлади розвитку шкільних навичок, затримка психомовного розвитку, логоневроз, порушення сну.

Класифікація (А.М.Свядощ, 1982):

Форми:

1. Гіперстенічна

2. Перехідна (подразнювальної слабкості)

3. Гіпостенічна

 

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії:наявність слабкості, підвищеної втомлюваності, зниженої толерантності до фізичного або розумового навантаження, порушень сну, розладів у емоційно-вольовій сфері, вегетативних розладів.

 

Лабораторні дослідження:

Обов’язкові:загальні аналізи крові та сечі.

Додаткові:цукор крові.

Інструментальні дослідження:

Обов’язкові:електрокардіографія.

Додаткові:ультразвукове дослідження щитоподібної залози.

Консультації: невропатолога, психотерапевта, фізіотерапевта.

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються: зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Санаторний режим:І-ІІІ.

  Дієта:№ 15.

  Кліматотерапія:І-ІІ режим.

  Руховий режим:лікувальна фізкультура (групова), ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки.

 Фізіолікування:природні й преформовані фізичні фактори використовують диференційовано з метою нормалізації співвідношення збудливо-гальмівних процесів у ЦНС, покращення центральної регуляції вегетативних функцій, надання загальнозміцнюючої дії на організм, зменшення виразності основної клінічної симптоматики: вегетативних розладів, порушень сну.

Бальнеотерапія:

При гіпостенічнійформі неврастенії:

- ванни:

-   кисневі: концентрація кисню 30-40 мг.л-1, Т 35-36о С, тривалість 10-15 хвилин, процедури проводять з перервою на 3-й день, курс 8-10 ванн;

-   перлинні: концентрація повітря 50 мг.л, Т води 35-36о С, тривалість 10-15 хвилин, через день, курс 8-10 ванн;

-   душі: дощовий;

При гіперстенічнійформі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

- ванни:

-   хвойні: 50-70 г. хвойного екстракту на 200 л прісної води, Т води 35-37 оС, тривалість процедури 12-15 хвил., через день або з перервою на 3-й день, курс лікування 8-10 ванн;

-   йодобромні ванни: мінеральна вода Т 35-37 оС з вмістом іонів йоду не менш ніж 10 мг.л-1, іонів брому – 25 мг.л-1, тривалість процедури                      10-15 хвил., через день, курс лікування 8-10 ванн;

-    азотні ванни: концентрація азоту 20-23 мг.л-1 Т води 36-37 оС, тривалість процедури 10-15 хвил., з перервою на третій день, курс лікування 8-10 ванн.

Апаратна фізіотерапія:

При гіпостенічнійформі неврастенії:

-    електрофорез 5 % розчину літію йодиду, хлориду, саліцілату, ацетату, сульфату; або 5 мг кавінтону, розчиненого у 1 мл 50 % розчину димексиду (з аноду); або 1-2 % розчину кофеїну (з катоду), або 2-5 % розчину теофілліну на підлуженій (рН 8,5-8,7) воді (з катоду) або 2-5 % розчину еуфіліну (з будь-якого полюсу) ендоназально або трансорбітально за Бургіньйоном;

-   неселективна хромотерапія з використанням джерел видимого випромінювання SAD, освітленість поверхні обличчя 5000-10000 лк з відстані 50-70 см або лампи АСГТ-01 Штучне Сонце або сенсорних кімнат з джерелами білого та червоного кольорів або іншими сполученнями;

-   аерофітотерапія тонізуючими препаратами (ефірними маслами гвоздики, жасміну, ірису, лаванди, полини, розмарину, смородини, чорного перцю, шавлії) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЭД-01, тривалість процедури 8-12 хвил., щоденно, курс лікування 8-10 процедур.

Лікувальний масаж: тривалість масажу однієї зони не більше 10-15 хв., загального – не більше 30 хвил., щоденно, курс лікування – 10-12 процедур;

При гіперстенічнійформі неврастенії та формі подразнювальної слабкості:

-   електросонтерапія: частота імпульсів 5-20 Гц, тривалість процедури 20-40 хвилин, щоденно або через день, курс лікування 8-10 процедур;

-   трансорбітальна гальванізація за Бургіньйоном: сила струму 4-5 мА, тривалість процедури 10-15 хвил., через день, курс лікування 8-10 процедур;

-   електрофорез седативних препаратів: 2-5 % розчину натрію (калію) броміду (з катоду) або 2-5 % розчину кальцію сульфату або магнію сульфату (з аноду);

-   аерофітотерапія седативними препаратами (ефірними маслами валеріани, помаранча, лимону, резеди, троянди, ромашки, сантоліну, цикламену) за допомогою апарату для аерофітотерапії АГЭД-01, тривалість процедури 8-12 хвил., щоденно, курс лікування 8-10 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування:24-36 днів.

Критерії якості лікування:зменшення або зникнення розладів сну, вегетативних порушень, підвищення витривалості до фізичного й розумового навантаження, нормалізація психоемоційного стану або зменшення розладів у емоційно-вольовій сфері.

Протипоказання:загальні протипоказання, що виключають направлення хворих у санаторії.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з мононейропатією

1. Шифр по МКХ-10: G 51

2. Назва захворювання– ураження лицевого нерва (VII черепного нерва).

Класифікація:

G 51.0 – параліч Белла

G 51.1 – запалення ганглія колінця

G 51.2 – синдром Мелькерсона-Розенталя

G 51.8 – інші ураження лицевого нерва

За ступенем ураження (з урахуванням виразності клінічних симптомів та данних електрозбудливості):

1) легкий;

2) середньої тяжкості;

3) тяжкий.

По періоду захворювання:

1) гострий період (до 14 днів);

2) підгострий період (до 1 місяця);

3) відновний період (до 3 місяців)

4) хронічна форма захворювання (остаточні явища пареза м’язів, контрактури та патологічні сінкінезії).

3. Діагностика на санаторному етапі

- Основні клінічні критерії: порушення симетрії обличчя, перекос обличчя у здоровий бік, симптом Бела, прозопарез.

 

Обов’язкові лабораторні дослідження

-   Загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

-   Реакція Васермана (RW),

-   Цукор крові.

-   Загальний аналіз сечі

-   Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, ліпідограма, коагулограма)

Обов’язкові інструментальні дослідження

-   реоенцефалограма (РЕГ) або транскраніальна доплерографія головного мозку (ТКДГ)

-   електронейроміографія (ЕНМГ)

-   КГ, МРТ, ЕхоЕг (за показаннями)

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців:консультація офтальмолога (очне дно), отоларінголога

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– відновлення функції нерва та симетрії обличчя.

Дієта:вільна.

Санаторний режим:ІV

 Кліматотерапія:загальна

Руховий режим: ранкова гігієнична гімнастика, лікувальна гімнастика мімічних м язів активно-пасивна, активна перед дзеркалом, артикуляційна гімнастика (з урахуванням тяжкості процесу, ступеню втрати функції уражених м язів, наявності ускладнень).

Пелоїдотерапія:Грязьові аплікації на комірцеву зону та уражену половину обличчя в слаботепловій дозі: температура грязі 38-40 оС, тривалість сеансу 20 хвилин. На курс лікування 10 - 12 - 15 процедур, які проводяться через добу або 5 днів в тиждень.

При наявністі контрактур грязь накладають на комірцеву зону та здорову половину обличчя в слаботепловій дозі, тривалість процедури 20 - 30 хвилин, курс лікування 10 - 12 процедур щоденно або через добу. Можливе використання озокеритових або парафінових аплікацій при температурі 45 - 50° за тією ж методикою.

 

Бальнеотерапія:

         1) При наявністі під час електродіагностики кількісних змін зі зниженням електрозбудливості або часткової реакції переродження типу А або Б використовують сірководневі мінеральні води. Призначують загальні мінеральні ванни та орошення обличчя та шиї (при одночасному призначенні орошення проводиться перед загальною ванною за 40-60 хвилин). Лікувальний вплив проводиться з урахуванням віку хворого, тривалості захворювання та здійснюється у трьох режимах.

2) Режим слабкої дії – концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 0,5 – 1 атм, температура води 38 – 39 оС, тривалість процедури 8-10 хвилин, курс лікування 12 – 14 процедур.

3) Режим помірної дії – концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1 – 1,5 атм, температура води 38 – 39 оС, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 12 – 15 процедур.

4) Режим інтенсивної дії – концентрація сірководню 150 мг/л, тиск струї 1,5 – 2 атм, температура води 39 – 40 оС, тривалість процедури 12-15 хвилин, курс лікування 15 – 20 процедур.

При призначенні тільки орошень вони проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й. Після процедури орошення проводяться укутування ураженої половини обличчя язкою з махрового рушника.пов

-   Загальні мінеральні ванни хлорідно-натрієві слабкої концентрації 20 - 30 г/л, температурою 35 - 36° С, тривалість 12 – 15 хвилин. Курс лікування – 10 -12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

-   Загальні мінеральні ванни йодо-бромні концентрацією 50мг/л натрію йодіду, 125 мг/л калію броміду, температурою 35 - 37°, тривалість 8 – 15 хвилин. Курс лікування – 10 -12 ванн через добу або 2 дні підряд з перервою на 3 добу.

Апаратна фізіотерапія:

-   При наявності контрактур м язів обличчя або схільності до них на проєкційну зону спазмованих м язів як хворої сторони, так і здорової (де також може бути спазмованість м язів) назначають ультрафонофорез 5% мазі трилону Б. Методика контактно-лабільна. Режим імпульсний. Інтенсивність звукового потоку 0,2 – 0,4 Вт/см2. Тривалість процедури – 10 хвилин. Курс лікування 10 - 15 процедур щоденно.

-   Електрофорез лідази та нікотинової кислоти полумаскою Бергоньє: лідазу, розведену у буферному розчині, вводять з аноду, який розташовують на ураженій половині обличчя; 1% розчин нікотинової кислоти – з катоду, який розташовують на потилиці. Щільність струму – 0,01 мА/см2, тривалість сеансу – 15-20 хвилин. На курс лікування 10 процедур щоденно або через добу.

-   Електростимуляція ствола та гілок нерва з використанням СМТ. Перед проведенням електростимуляції необхідно провести електродиагностику (у випадках виявлення кількісних змін зі зростанням електрозбудливості електростимуляцію проводити не слід). Використовуються ІІ (ПП) і ІІІ (ПН) роди роботи. Методика однополюсна. Вплив проводиться на мімічні м язи ураженої половини обличчя. Тривалість процедури залежить від кількості стимулюємих точок і може коливатися від 5 до 30 хвлин. При легкій ступені ураження тривалість процедури є більшою, при тяжкій – значно коротше. Стимуляція мёяза проводиться 1-2 хвилини з відпочинком 2-3 хвилини. За одну процедуру проводиться 2-3 послідовних зміни. Курс лікування – 15-20 процедур щоденно з попереднім (за 30 хвилин) введенням стимуляторів медіаторного ряду.

Лікування постневритичних контрактур мімічних м язів:

-   Ампліпульстерапія та ультразвукова терапія через добу.

-   При ампліпульстерапії електроди розміром 2,5 на 2,5 см розміщують: перший на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, другий – на 2 см вище першого. Режим перемінний. Рід роботи І (ПМ), частота 150Гц, глубина модуляцій 50%, 3-5 хвилин, потім ІV (ПЧ), частота 70Гц, глубина модуляцій 75%, 3-5 хвилин. Сила струму – до появлення відчуття помірної вібрації (10-12 мА). Вплив по черзі зліва та справа. Курс лікування 8 -10 процедур, через добу.

-   Ультразвукова терапія проводиться випромінювачем площиною 4 см 2на 2 см позаду від кута нижньої щелепи, по черзі справа та зліва. Інтенсивність 0,2 Вт/ см2, режим постійний, тривалість на поле по 5 хвилин. Курс лікування 8 – 10 процедур, через добу.

Спочатку на область проєкції верхніх шийних симпатичних вузлів здійснюється ампліпульстерапія, на слідуючу добу на ці зони діють ультразвуком. Курс лікування 16 – 20 процедур.

-   ДМХ: випромінювач діаметром 10 см фіксують без зазору на шкірі ураженої половини обличчя. У доклінічному періоді контрактури використовують щадящу методику впливу: потужність 6 – 8 Вт, тривалість 7 – 10 хвилин. У ранньому та пізньому клінічному періоді контрактури – потужність 10 – 15 Вт, тривалість 10 – 15 хвилин. Під час процедури у зоні впливу пацієнт відчуває помірне тепло. Курс лікування 10 -20 процедур, щоденно.

Термін санаторно-курортного лікування:24 дні.

 Критерії якості лікування:поліпшення порушених функцій нерву (зменшення парезу, згладжування асиметрії обличчя), покращення електропроводності нерву.

Протипоказання: гострий період захворювання, наявність контрактур та синкінезій є протипоказом до електротерапії.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з ураженнями

нервових  корінців та сплетінь

1. Шифр по МКХ-10: G 54 - G 59

2. Назва захворювання– мононейропатії, тунельні синдроми.

Класифікація:

G 54.0 – Ураження плечового сплетіння (інфраторакальний синдром)

G 54.1 - Ураження попереково-крижового сплетіння

G 54.2 - Ураження шийних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G 54.3 - Ураження грудних корінців, не класифіковані в інших рубриках

G 54.4 - Ураження попереково-крижових корінців, не класифіковані в інших рубриках

G 54.5 – Невралгічна аміотрофія

G 54.8 – Інші ураження нервових корінців та сплетінь

G 55 – Стискання нервових корінців та сплетінь при хворобах, класифікованих в інших рубриках (при новоутвореннях, ураженнях міжхребцевих дисків, при спонддильозі, дорсопатіях та інших хворобах, класифікованих в інших рубриках)

G 56 Мононевропатії верхньої кінцівки:

G 56.0 Синдром каналу зап'ястка

G 56.1 Інші ураження серединного нерва

G 56.2 Ураження ліктьового нерва

G 56.3 Ураження променевого нерва

G 57 Мононевропатії нижньої кінцівки:

G 57.0 Ураження сідничного нерва

G 57.1 Парестетична мералгія (синдром бічного шкірного нерва стегна)

G 57.2 Ураження стегнового нерва

G 57.3 Ураження бічного підколінного нерва (параліч малогомілкового нерва)

G 57.4 Ураження серединного підколінного нерва

G 57.5 Синдром заплеснового каналу

G 57.6 Ураження підошовного нерва (метатарзалгія Мортона)

G 57.8 Інші мононевропатії нижньої кінцівки (міжпальцьова неврома нижньої кінцівки)

G 57.9 Мононевропатія нижньої кінцівки, неуточнена

G 58 Інші мононевропатії:

G 58.0 Міжреберна невропатія

G 58.7 Множинний мононеврит

G 58.8 Інші уточнені невропатії

G 58.9 Мононевропатія, неуточнена

G 59 – Мононевропатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (діабетична мононевропатія, травматичні та інші)

Мононейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований підхід до діагностики та лікування, у з’вязку з чим вищеперелічені захворювання об’єднані у єдиний протокол.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: порушення чи випадіння функції нерву (нижче рівня ураження) – сенсорні та моторні дефекти: в’ялий парез чи параліч м’язів, які інервуються ураженим нервом, гіпорефлексія, вегетативно-трофічні порушення та порушення чутливості у зонах інервації; при тунельних невропатіях – локальна болючість, яка відповідає місцю компресії нервового стовбура, чуттєві та вегетативні порушення у зоні інервації.

Розрізняють такі ступені ураження нерву за Н. Seddon, 1943 (з урахуванням динамічного клінічного спостереження):

1)   нейрапраксія – переважне ураження мієлінової оболонки, не призводяще до гібелі аксону. Найчастіше має місце при компресії нерва чи при травмі легкого ступеню.

Прояви: зниження вібраційної, пропріоцептивної, іноді – тактильної чутливості (больова чутливість страждає значно рідше), а також рухові порушення та парестезії.

Симптоми поступово регресують по мірі відновлення мієліну (може продовжуватися до 6 місяців);

2)   аксонотмезіс – переважне ураження чи загибель аксону при збереженні епіневрія, периневрія, ендоневрія та швановських клітин. Виникає при травмі, компресії, розтягуванні нерву.

Прояви: більш виразні рухові порушення, а також порушення чуттєвої та вегетативної функцій нерву.

Відновлення функцій не завжди повне, може продовжуватися на протязі багатьох місяців, іноді рік та більше.

3)   нейротмезіс – розрив нерву з перетином аксону та оболонок.

Прояви: повна утрата перелічених функцій нерву. Через 2 – 3 тижня після розриву нервового стовбура на центральному кінці образується травматична неврома.

Прогноз відновлення функцій несприятливий.

Обов’язкові лабораторні дослідження

-   Загальний аналіз крові (1 раз у 10 днів)

-   Реакція Васермана (RW),

-   Цукор крові

-    Загальний аналіз сечі

-   Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, ферменти крові)

Обов’язкові інструментальні дослідження

-   рентгенологічне дослідження хребта та кінцівок – за показаннями

-   електронейроміографія (ЕНМГ) - за показаннями

-   КТ хребта та спинного мозку (за показаннями)

Додаткові інструментальні та лабораторні дослідження, консультації спеціалістів проводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання.

Консультації фахівців:лікаря-ортопеда (за показаннями)

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються– відновлення або покращення функції нерва.

Дієта:вільна (при діабетичній невропатії –№ 9).

Санаторний режим:ІІ- ІV

Кліматотерапія:загальна (аеротерапія, геліотерапія, талассотерапія).

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально – в залежності від характеру та локалізиції ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:

-   вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м’язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м’язах з чиненням до них опіру;

-   пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м’язах;

-   активна лікувальна гімнастика з облегченням – з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м’язів, дихальними вправами;

-   активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м’язів, дихальними вправами;

-   активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

-   розвиток практичних навичок;

-   прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою

 За показаннями – лікування положенням за допомогою підтримуючих пов'язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізиологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.

Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м'язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутністі больового синдрому та набряків ураженої кінцівки); при невральному міодистрофічному синдромі класичний масаж доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію. Тривалість масажу у ділянці локальної болючості підбирається індивідуально: у середньому від         20 секунд до 2–3 хвилин у кожній точці. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносністі кожної процедури, стану хворого крапковий масаж проводять щоденно або через             1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15 – 20 процедур.

Бальнеотерапія:включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром’язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями. Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв’язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та віразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттеві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

-   Радонові ванни: оказують найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферийний кровообіг, стан нервово-м’язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонов води з концентрацією радону у ванні 1,5 – 3 кБк/л; Т води 36–37 º С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10 - 15 процедур.

-   Скипідарні ванни: оказують гарний болезаспокійливий дефект, релаксуючий, покращують периферийну гемодинаміку. Використовується біла скипідарна емульсія у кількості 30 мл на 200 мл води, Т води 37–38 ºС; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10-15 процедур, які проводяться через день або 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

-   Сірководневі ванни: оказують рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Концентрация сірководню – 50–100–150 мг/л; Т води 35–37 º С; тривалість процедури від 8 до 12 хвилин; на курс лікування 12 - 14 процедур, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день.

Пелоїдотерапія– включається у курс лікування у період регресу симптомів у подострій стадії процесу та стадії неповної ремісії захворювання у хворих з рефлекторно-нейром’язовими проявами остеохондрозу хребта і травматично-компресіонними нейропатіями, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на уражені ділянки, або на уражені кінцівки та відповідний сегмент спинного мозку; Т грязі 38-40º С; тривалість процедури від 15 до 30 хвилин, на курс 10-15 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

-   СМС (при відсутності М-відгуку при проведенні електродіагностики): роздвоєний електрод площиною по 100 см 2фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта при ураженні верхніх кінцівок та плечового поясу та на нижньогрудному – поперековому відділі хребта при ураженні нижніх кінцівок. Електрод площиною 150-200 см 2– розташовують на передній чи задній поверхні передплечій чи гомілок, в залежності від ураження згинальної чи розгинальної групи м’язів. Режим змінний, ІІІ ((ПН) та ІV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30 - 100 Гц в залежності від ступеню ураження нервово- м’язового апарату, глубина модуляцій 75–100 % , сила струму 8–20 мА, тривалість процедури по 5–7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування – 12–15 процедур, щоденно.

-   Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1–2 мл 1 % розчину новокаїну; суміш за допомогою шприця наносять краплями на зону проєкції компресії нервового ствола і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелинової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ультразвуковий випромінювач площиною 4 см 2, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів             4–10 мс; інтенсивність 0,1-0,8 Вт/см 2в залежності від зони дії та стадії захворювання; тривалість дії на поле 5 хвилин; загальна тривалість процедури – до 15 хвилин; на курс лікування 10 – 15 процедур, щоденно.

-   Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск встановлюють на область С V– D IIпри ураженні нервів верхніх кінцівок або D X– L IIпри ураженні нервів нижніх кінцівок, при використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку у 2–2,5 витка; вихідна міцність (апарату індуктотермії ІКВ-4) – 2–4 ступінь; травалість процедури – 15–20 хвилин; курс лікування 10 – 15 процедур, через день.

-   Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнитна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

-   Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрачервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки 1-3 Дж на см 2, щоденно, на курс 14-15 процедур.

-   Електростимуляція паретичних м’язів: проводиться після електродіагностики (при значному болевому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на електрорухальній ділянці ураженого нерва або м’яза, інший електрод площиною 200 см 2розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 см 2розташовують та фіксують перший - на електрорухальній ділянці нерва, а другий - у місці переходу м’яза у сухожилля. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів – від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у 2–6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим дліннішими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м’яза проводисться впродовж 2–8 хвилин, при стомленні м’язу надається відпочинок впродовж 2–3 хвилин; курс лікування до 20-25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування : 24 дні.

 Критерії якості лікування: зменшення або повна ліквідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень) при виконанні спеціальних тестів на провокування цих симптомів - при тунельних синдромах; покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; повне відновлення соціально-побутової активності.

Протипоказання :загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання, різкі порушення у руховій сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м’язових атрофій, що потребує хірургічної корекції.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дітей з поліневропатіями та іншими ураженнями  периферичної нервової системи

 

1. Шифр по МКХ-10: G 61 - G 64.

2. Назва захворювання– Поліневропатії та інші ураження периферичної нервової системи

Класифікація: G 61 – Запальна поліневропатія:

G 61.0 – Синдром Гійєна–Барре - гострий (після-) інфекційний поліневрит

G 61.1 – Сироваткова невропатія

G 61.8 – Інші запальні поліневропатії

G 62 – Інші поліневропатії:

G 62.0 – Медикаментозна поліневропатія

G 62.1 – Алкогольна поліневропатія

G 62.2 – Поліневропатія, спричинена іншими токсичними речовинами

G 62.8 – Променева поліневропатія

G 63 – Поліневропатія при хворобах, класифікованих в інших рубриках:

G 63.0 - Поліневропатія при інфекційних та паразитарних хворобах, класифікованих в інших рубриках

G 63.1 - Поліневропатія при новоутвореннях

G 63.2 - Діабетична поліневропатія

G 63.3 - Поліневропатія при інших ендокринних хворобах та порушеннях обміну речовин

G 63.4 – Поліневропатія при недостатності харчування

G 63.5 – Поліневропатія при системних ураженнях сполучної тканини

G 63.6 – Поліневропатія при інших кістково-м’язових ураженнях

G 64 – Інші розлади периферичної нервової системи

Полінейропатії мають спільний патогенетично обгрунтований підхід до діагностики та лікування, у з’вязку з чим вищеперелічені захворювання об’єднані у єдиний протокол.

3. Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: порушення чутливості за полінейритичним типом (симетричні множинні дистальні) та рухові порушення (парези за периферійним типом у дистальних відділах кінцівок)

Обов’язкові лабораторні дослідження

-   загальний аналіз крові (при відхиленні від норми дослідження повторювати 1 раз у 10 днів)

-   реакція Васермана (RW)

-   цукор крові (повторюють у динамиці за показаннями)

-   загальний аналіз сечі

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:

-   Біохімічні дослідження крові (загальний білок, білкові фракції, сечовина, гострофазові показники, печінкові проби, коагулограма, ліпідограма) – за показаннями, з урахуванням етіології захворювання

-   Електроміографія (ЕМГ) – за показаннями

Консультації фахівцівна предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед, лікар ЛФК та інші) проводяться за показаннями на початку лікування, з урахуванням етіології захворювання

4. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються- покращення чутливості за полінейритичним типом, покращення загального стану, поліпшення або компенсація рухових та трофічних розладівя, соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Дієта:вільна (при діабетичній поліневропатії – обмеження цукру).

Санаторний режим:ІІ-ІV

Кліматотерапія:загальна (аеротерапія, геліотерапія, талассотерапія), в залежності від загального стану хворого.

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим підбираються індивідуально – в залежності від характеру та локалізиції ураження, поширеності та тяжкості рухових порушень, загального стану хворого:

-   вправи з посилкою вольових імпульсів до уражених м’язів, які поєднуються з активними рухами у симетричних здорових м’язах з чиненням до них опіру;

-   пасивна лікувальна гімнастика - при повній відсутності рухів в уражених м’язах;

-   активна лікувальна гімнастика з облегченням – з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м’язів, дихальними вправами;

-   активна лікувальна гімнастика з обтяженням - з поступовим зростанням дозування, чергується з вправами на розтягування м’язів, дихальними вправами;

-   активна лікувальна гімнастика з гімнастичними снарядами;

-   розвиток практичних навичок;

-   прогулянки на свіжому повітрі з дозованою ходьбою

 За показаннями – лікування положенням за допомогою підтримуючих пов’язок, шин, лонгет (з метою створення середньофізиологічного положення кінцівок). Вони знімаються для проведення ЛФК та масажу.

Протипоказані як сильне перерозтяження паретичних чи паралізованих м’язів, так і повне розслаблення, укорочення, які призводять до розвитку інтерстиціального фіброзу та стійких контрактур.

Масаж: класичний стимулюючий по загальноприйнятій методиці (назначається при відсутністі больового синдрому та набряків уражених кінцівок, коли на перший план виступають симптоми нервово-м’язового та вегетативного випадіння); доповнюється рефлекторно-точковим масажем, який включає основні класичні прийоми: погладжування, розтирання, розминання та вібрацію, а також линійним масажем кінцівок в центрострімкому напрямі з використанням тонізуючих прийомів. Сила впливу та тривалість процедури поступово збільшуються від процедури до процедури (в середньому тривалість процедури не перевищує 20 хвилин). В залежності від переносністі кожної процедури, стану хворого масаж проводять щоденно або через 1-2 дні. На курс лікування призначається від 10 до 15 – 20 процедур.

Бальнеотерапія:Вибір бальнеопроцедур різного фізико-хімічного складу повинен базуватися на використанні його основного ефекту. У зв’язку з цим необхідно враховувати стадію патологічного процесу та віразність клінічних симптомів (біль, контрактура, чуттеві та вегетативно-судинні та трофічні порушення), а також супутні соматичні захворювання.

-   Радонові ванни: оказують найбільш виразний болезаспокійливий ефект, а також позитивний вплив на периферийний кровообіг, стан нервово-м’язового апарату. Застосовують природні та приготовані радонові води з концентрацією радону у ванні 1,5–3 кБк/л; Т води 36–37º С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; через день; на курс лікування 10-15 процедур.

-   Скипідарні ванни: оказують гарний болезаспокійливий ефект, релаксуючий, розсмоктувальну дію, покращують периферийну гемодинаміку. Використовується біла або жовта скипідарна емульсія. Склад білої скипидарної емульсії: 500 мл дистилірованої води, мила дитячого 30 г, саліцилової кислоти 1 г, спирту камфорного 30 мл, скипідару живичного 500 мл. Склад жовтої емульсії: води дистилірованої 200 мл, олії касторової 300 г, гідрату окису калія чи натрія 40 г, кислоти олеїнової 225 мл, скипідару живичного 750мл. Кількість емульсії на одну ванну (200 л) – 20 – 60 мл. На першу ванну витрачається 20 мл, на кожну наступну – на 5 – 10 мл більше.  Т ванни 36 – 39 º С; тривалість процедури від 10 до 15 хвилин; на курс лікування 10 - 15 процедур, які проводяться через добу.

-   Сульфідні ванни: оказують рефлекторно-резорбтивну дію на різні органи та системи, особливо чуттєві до сірководню периферійні нервові структури. Досягається седативний ефект, стимулюється виведення з організму продуктів розпаду, зниження рівня цукру в крові, активація обмінних процесів.  Концентрация сірководню – 50–100–150 мг/л (1,5; 3; 4,5 ммоль/л); tо води 34–38 º С; тривалість процедури від 5 до 15 хвилин; на курс лікування 10-12 ванн, які проводяться 2 дні підряд з перервою на 3-й день, або через добу. Сульфідні ванни застосовуються у вигляді полу- та загальних ванн.

Пелоїдотерапія– включається у курс лікування у стадії неповної ремісії захворювання, при відсутності набряку тканин. Лікувальна грязь накладається на відповідні сегментарні зони та на кінцівки, або тільки на кінцівки у вигляді високих рукавичок, брюк, шкарпеток; t огрязі 40-44º С; тривалість перших процедур 10–15хвилин, при гарній переносимісті їх збільшують до 20-30 хвилин, на курс 10-15 процедур, через добу.

Апаратна фізіотерапія:

-   СМС на дистальні відділи кінцівок та відповідний сегмент хребта: роздвоєний електрод площиною по 100 см 2фіксують паравертебрально на шийно-грудному відділі хребта або на нижньогрудному – поперековому відділі хребта. Другий електрод площиною 150 - 200 см 2– розташовують на дистальних відділах кінцівок. Режим змінний, ІІІ ((ПН) та ІV (ПЧ) рід роботи, частота модуляцій 30-100 Гц в залежності від ступеню ураження нервово- м’язового апарату, глубина модуляцій 75–100% , сила струму 8–20 мА, тривалість процедури по 5–7 хвилин кожним родом робіт. Курс лікування – 12 – 15 процедур, щоденно.

-   Електрофорез новокаїну по методиці Вермеля: електрод площиною 300 см 2розташовують в міжлопатковій зоні та з’єднують з катодом; другий роздвоєний електрод площиною по 150 см 2розташовують на ікроножних м’язах та з’єднюють з анодом; прокладку під анодом змочують 1–5 % розчином новокаїну; щільність струму 0,1 мА/см 2. Тривалість процедури 15–30 хвилин. Курс лікування – 10–15 процедур, щоденно.

-   Ультрафонофорез лідази або гідрокортизону: використовуються портативні ультразвукові апарати, з озвучуванням спочатку паравертебральної зони проєкції шийних та поперекових симпатичних вузлів, в подальшому – дистальних відділів кінцівок; один чи два флакони лідази по 64 ОД розчиняють у 1–2 мл 1 % розчину новокаїну; суміш за допомогою шприця наносять краплями на зону проєкції ураження і розтирають по шкірі, потім наносять невеликий шар вазелинової олії або 1% гідрокортизонова мазь наноситься тонким шаром на шкіру у ділянці впливу та після процедури залишається на шкірі; ульразвуковий випромінювач площиною 4 см 2, методика контактно-лабільна; режим імпульсний, з тривалістю імпульсів 4–10 мс; інтенсивність 0,2 Вт/см 2; тривалість дії на поле 3-5 хвилин; потім на дистальні відділи кінцівок у безперервному режимі, інтенсивність             0,4–0,6 Вт/см 2з тривалістю дії на поле 5 хвилин; на курс лікування 10–15 процедур, щоденно.

-   Індуктотермія: при використанні апарату ІКВ-4 індуктор-диск встановлюють на область СV–DII при ураженні нервів верхніх кінцівок або DX–LII при ураженні нервів нижніх кінцівок, при використанні індуктору-кабелю його навивають на кінцівку у 2–2,5 витка; сила анодного струму 4–6 ступінь (апарат ІКВ-4); травалість процедури – 10 – 15 хвилин; курс лікування 10–15 процедур, щоденно або через добу.

-   Високоінтенсивна імпульсна магнітотерапія (ВІМТ) (апарати АМИТ-01, АВИМП): магнитна індукція 150 мТл на зони ураження (дистальні відділи верхніх та нижніх кінцівок) контактно, лабільно або стабільно; тривалість процедури 5-15 хвилин, щоденно. Курс лікування - 10-12 процедур.

-   Лазеротерапія: використовують лазерне опромінювання червоного 0,63 мкм та інфрочервоного 0,78 мкм діапазону, доза на проекцію ураженої ділянки  1-3 Дж на см 2, щоденно, на курс 14-15 процедур.

-   Електростимуляція паретичних м’язів: проводиться після електродіагностики (при значному болевому синдромі назначається по мірі його зникнення): малий електрод розташовують на електрорухальній ділянці ураженого нерва або м’яза, інший електрод площиною 200 см 2розташовують паравертебрально в зоні відповідних сигментів спинного мозку; при двополюсній методиці 2 електрода площиною 4 см 2розташовують та фіксують перший - на електрорухальній ділянці нерва, а другий - у місці переходу м’яза у сухожилля. Перше поле: локтьовий розгинач пальців – загальний розгинач пальців. Друге поле: малогомілковий нерв – передній великогомілковий м’яз. Третє поле: малогомілковий нерв – довгий малогомілковий м’яз. Четверте поле: передній великогомілковий м’яз – короткий розгинач пальців. В залежності від ураження певних груп м’язів проводиться їх електростимуляція. Частота впливу варіює від 10 до 0,5 Гц, тривалість імпульсів – від 1000 до 10 мс, перерва між імпульсами у   2 – 6 разів більш тривала, ніж самий імпульс (чим важче ураження нерву, тим меншими повинні бути частота подразнення та тривалість імпульсу, і тим дліннішими інтервали між імпульсами); найчастіше застосовують експоненціальну форму імпульсів; електростимуляція кожного м’яза проводисться впродовж 2–8 хвилин, при стомленні м’язу надається відпочинок впродовж 2 – 3 хвилин; курс лікування до 20 - 25 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування : 24 дні.

 Критерії якості лікування : зменшення або повна ликвідація патологічної симптоматики (больового синдрому, чуттєвих порушень); покращення чи повне відновлення показників стимуляційної електроміографії; покращення чи відновлення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Протипоказання:загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування, гострий період захворювання та 3-4 місяця після нього, різкі порушення у рухальній сфері (паралічі, що перешкоджають самостійному пересуванню) та значні розлади функції тазових органів (крім хворих, які направлені у санаторії для лікування травм та хвороб хребта та спинного мозку), наявність м’язових атрофій, що потребує хирургічної коррекції.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування моноплегії (парез, параліч) кінцівки, як наслідок пологової травми периферичної нервової системи

(акушерський параліч) у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10: G 83.2.

  Р.14. За локалізацією ушкодження розрізняють:

  1. верхній (проксимальний) тип Єрба-Дюшена – ураження верхнього первинного лучне плечового сплетіння чи С 56корінців спиного мозку.

  2. нижній (дистальний) тип Дежерин-Клюмпке – ураження нижнього середнього первинних пучків плечового сплетіння чи С 7-D 1корінців спинного мозку.

  3. тотальний тип акушерського парезу руки – ураження верхнього та нижнього первинних пучків плечового сплетіння чи спинного мозку на рівні С 5-D 1, відриву цих корінців від спинного мозку, це найбільш тяжкий тип ураження.

2. Діагностика на санаторному етапі*

Основні клінічні критерії: порушення чутливості та рухові порушення (парези за периферійним типом) верхньої кінцівки, спричинені акушерською травмою, м’язові атрофії та контрактури верхньої кінцівки.

Обов’язкові лабораторні дослідження

-   загальний аналіз крові;

-   загальний аналіз сечі.

Додаткові інструментальні і лабораторні дослідженняпроводяться залежно від супутніх захворювань і тяжкості основного захворювання:

- електроміографія;

- реовазографія судин верхньої кінцівки.

Консультації фахівцівна предмет визначення спеціальних методик обстеження та лікування (ортопед) проводяться за показаннями на початку лікування

3. Санаторно-курортне лікування*

Дієта:№15

Санаторний режим:І- ІІ.

Кліматотерапія:І- ІІ режим.

Руховий режим: лікувальна фізкультура та руховий режим – в залежності від локалізації ураження, тяжкості рухових порушень, загального стану хворого.

Масаж: класичний стимулюючий, рефлекторно-точковий масаж. Курс лікування 10-12 процедур.

Бальнеотерапія:хлоридні натрієві, морські, сульфідні, йодобромні ванни (Т води 36-37º С, 10 хвилин, через день). Курс лікування 10 процедур.

Пелоїдотерапія:лікувальна грязь Т 38-40ºС, 10-15 хвилин, накладається на уражену ділянку і сегменти спинного мозку., №10 процедур на курс.

Теплотерапія:парафіно- озокеритові аплікації Т 45-48ºС, №10 процедур на курс.

Апаратна фізіотерапія:

-   Електростимуляція в’ялопаретичніх м’язів синусоїдальними модульованими струмами, тривалістю 5-10 хвилин, №10-12 процедур на курс;

-   Електрофорез (0,5-1% розчину новокаїну, 0,05% прозерину) на паретичну кінцівку, тривалістю 5-10 хвилин, №10-12 процедур на курс.

Додатково:

Гідрокінезотерапія (Т води 28-30ºС, 15-20 хвилин, через день), №10 процедур на курс.

Термін санаторно-курортного лікування : 24-36 днів.

 Критерії якості лікування : зменшення парестезій, вегетативно-судинних порушень, покращення рухової активності; соціальна адаптація та зниження ступеню інвалідізації.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування  дітей з неорганічним енурезом

 

1. Шифр по МКХ-10:F 98.0

2. Назва захворювання:неорганічний енурез.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії:анамнез захворювання, дизурічні розлади.

Лабораторні дослідження:

Обов’язкові:

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі.

Інструментальні дослідження:

Додаткові:ультразвукове дослідження нирок

Консультації:за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Cанаторний режим:І-ІІ;

Дієта:№ 15 з обмеженням гострих страв та спецій;

Кліматотерапія: І-ІІ режим

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна гімнастика

лікувальна дозована ходьба,

теренкур.

Масаж.

Бальнеотерапія:

Пелоїдотерапія.Грязьові аплікації („рейтузи”), температурою грязі 38-40°С, тривалістю 10-15 хв, через день, на курс 8-10 процедур.

Теплолікування. Парафіно-озокерітові „рейтузи”, температурою 40-45°С, тривалістю 15-20 хв, щодня, № 8-10 процедур.

 

Апаратна фізіотерапія.

- електрофорез 0,1% розчину прозерину, 0,1% атропіну, 0,5% папаверину, 0,03% платифіліну на ділянку сечового міхура, 10-15 хв, кожен день, 10-12 процедур;

 ультразвук на ділянку сечового міхура, частота 880 кГц, інтенсивність 0,1-0,4 вт/см 2, режим променевий, 3-5 хв, щодня, 10-12 процедур на курс;

 д’арсонвалізація промежини та стегон, області крижів, 3-6 хв, щодня, на курс 10-12 процедур;

 ультрафіолетове опромінювання області крижів, 1-2 біодоза, через день, на курс 2-4 процедури;

 електростимуляція сечового міхура СМТ-невипрямлений режим, ІІ род роботи, глибина модуляцій 50-75-100%, частота 10-30 Гц, тривалість процедур 6-8 хв, на курс 10-12 процедур;

 електросон терапія, частота імпульсів 10-20 Гц, сила струму до легкого почуття, тривалістю 20-30-40 хв, щодня або два дні підряд з перервою на 3 день, на курс 8-10 процедур;

голкорефлексотерапія;

психотерапія.

Термін санаторно-курортного лікування24 дні.

 Крітерії якості лікування:припинення мимовільного сечовипускання, зменшення клінічних симптомів захворювання.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                           Р.О.  Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009 №________

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ  САНАТОРНО-КУРОРТНОГО лiкування дітей З захворюванням нирок  та сечових шляхів

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з хронічним гломерулонефритом

Шіфр по МКХ - 10: N 03

Назва захворювання:хронічний гломерулонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії без порушень функції нирок.

 

Класифікація(наказ МОЗ України від 31.08.2004 №436) :

Форми: нефротична, змішана, гематурична.

Активність ниркового процесу: період загострення, період часткової ремісії, період повної клініко-лабораторної ремісії.

Стан ниркових функцій: без порушення функції нирок, з порушенням функції нирок, хронічна ниркова недостатність.

3. Діагностика на санаторному етапі

Основнi клiнiчнi критерiї: може протікати без виразних симптомів. Зрідка турбує біль в попереку, втомлюєміть, артралгії, зрідка дізурія.

-   Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

аналiз кровi клінічний;

загальний аналiз сечі;

Додатковi лабораторнi дослiдження:

аналiз сечi за Нечипоренком, Зимницьким;

бактеріологічні дослідження сечі за призначенням;

аналіз крові біохімічний – визначення загального білку крові, холестерину, протеїнограма.

Обов`язковi iнструментальнi дослiдження:

контроль артеріального тиску;

ультразвукове дослiдження сечової системи.

 

Додатковi інструментальні дослiдження:електрокардіографія (за необхідністю).

Консультації фахівців– отоларинголога, окуліста, уролога, гінеколога проводять за необхідністю.

4. Санаторно-курортне лікування (на кліматичних курортах, у теплий період)*

Основні терапевтичні ефекти, які очикуються - зменьшення клінічних симтомів захворювання: біль в крижах, порушення сечовідділення, загальнозміцнюючий ефект.

Санаторний режим:І - ІІ

Дієта(відповідно до рН сечі): 6 або 14, або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій, алергенів.

Кліматотерапія:І-ІІ режим - аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання – метод комплексного впливу сприяє загальнозмічнюючому ефекту , поліпшенню процесів обміну, кровообігу та дихання, регуляторних функцій організму.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур або лікувальна ходьба. Заборонено: волейбол, футбол, баскетбол.

Водолікування:

- при нефротичній формі гломерулонейрита - ванни сидячі або загальні хлоридні натрієві (20 г/л), перлинні, морськи, температурою води 37-38°С , через день; всього 8-10 ванн.

- светотеплова ванна для тулуба, 10-15 хв 1 раз на день, щодня, курс до 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:за необхідністю лікування хронічних осередків інфекції.

Психологічна реабілітація

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

          Критерії якості лікування:повна клініко-лабораторна ремісія, підвищення якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

  санаторно-курортного лікування дітей з хронічним пієлонефритом

1. Шифр по МКХ - 10: N 11.0

2 Назва захворювання:необструктивний хронічний пієлонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії без порушення функції нирок.

Класифiкацiя пієлонефриту(наказ МОЗ України Від 03.11.2008, №627)

клінічна форма: необструктивний, обструктивний;

характер процесу: гострий, хронічний (хвилеподібний, латентний);

активність: активна стадія (І, ІІ, ІІІ ступінь), часткова клініко-лабораторна ремісія ,повна клініко-лабораторна ремісія;

стадія: інфільтративна, склеротична;

стан функції нирок: без порушення функції нирок, з порушенням функції нирок, хронічна ниркова недостатність.

В класифікації виділяють дві клінічні форми ПН – обструктивну та необструктивну. Необструктивний ПН виникає в незмінених до того нирках і сечових шляхах, а обструктивний – на тлі попередньо змінених нирок або сечових шляхів. В основі хронічного ПН лежить специфічне імунне запалення з деструкцією та посиленим синтезом колагенових волокон, утворенням рубців у тканині нирок. Хронічний ПН має хвилеподібний і латентний перебіг. Для хвилеподібного перебігу ПН характерні періоди загострення з маніфестними клінічними симптомами. Латентний перебіг ПН характеризується тільки сечовим синдромом різного ступеню виразності.

Критерії активності пієлонефриту в дітей

Ознака

Ступінь активності

І

ІІ

ІІІ

Температура тіла

Нормальна чи субфебрильна

Менше 38,5 0С

Вище 38,5 0С

Симптоми інтоксикації

Відсутні чи незначно виражені

Помірно виражені

Значно виражені

Лейкоцитоз, 10 9

До 10

11-14

15 і більше

ШОЕ, мм/год

До 15

16-24

25 і більше

С-реактивний білок

Немає/+

++

+++/++++

3.Діагностика на санаторному етапі

Основні клінічні критерії: зрідка біль у животі, попереку, стомлюваність, головні болі, дизурія.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

аналiз крові клінічнийi;

загальний аналіз сечі;

аналіз сечі за Нечипоренком.

Додатковi лабораторнi дослiдження:

біохимічний аналіз крові з визначенням рівня креатинину, сечовини;

бактерiологічні: посiв сечi на визначення мiкрофлори та ii чутливостi до антибіотиків – за показаннями.

аналіз сечі за Зимницьким;

мазок iз піхви (для дівчат) за показаннями.

Обов'язковi iнструментальнi дослiдження:

контроль артеріального тиску;

ультразвукове дослiдження сечової системи – за показаннями 1 раз на 6-12 місяців.

Консультації фахівців- проводяться за призначенням: гінеколог, уролог, отоларинголог та ін.

4. Санаторно-курортне лікування(курорти із сухим та теплим кліматом) *:

Основні терапевтичні ефекти, які очікуються- зменьшення клінічних симтомів захворювання, поліпшення діурезу, загальнозміцнюючий ефект.

Санаторний режім:І-ІІ

Дієта:відповідно до рН сечі дієта: 6 або 14, або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія– один із основних методів лікування. Під впливом теплого та сухого повітря кліматопроцедур - формування загальнозміцнюючого ефекту, поліпшення функції нирок внаслідок посиленя віддачи води екстраренальним шляхом, рефлекторне поліпшення кровообігу. Призначають по І-ІІ режиму аеротерапію, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режім:ранкова гігіенічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), теренкур або лікувальна ходьба, ближній туризм, екскурсії.

Мінеральні води питні– один з основних методів санаторно-курортного лікування. Рекомендовано вуглекислі гидрокарбонатно- сульфатно-натрієво-кальцієві малої мінералізації або гидрокарбонатно-кальцієві-магнієві води. Це мінеральні води "Нафтуся", „Лужанська”, „Планета”, „Полтава”, Поляна Купіль. Режим дозування: 5 мл/кг маси тіла – разова доза ,тричі перед їжою, четвертий раз – на ніч з урахуванням добового ритму роботи нирок. Методика призначення питної води залежить від кіслотоутворюючої функції шлунку.

Бальнеолікування(при наявності стійкої ремісії сприяє поліпшенню геодинаміки, процесів обмцну, загальнозміцнюючому ефекту):

мінеральні ванни або хлоридні натрієви (10 г/л-20 г/л), або на звичайній воді загальні або сидячі, 5-10 хвилин, Т води 37-38 0С, щодня або через день, курс №8-10, під контролем за самопочуттям.

Теплолікування

грязьові ілові аплікації (38-40ºС) на поперекову область, 8-10 хв, через день, курс 8-10 процедур;

озокеритові аплікації на поперекову область, температура озокериту 40-45 оС, 20-25 хв, щодня або через день, курс 8-10 процедур.

Пелоїдотерапію протипоказано хворим на хронічний калькульозний пієлонефрит у загостренні основного або супутніх захворювань, макрогематурії. Озокеритотерапія – більш щадний метод лікування.

Апаратна фізіотерапія:

- при наявності хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів, шлунку, печінки за загальними методиками для дітей з урахуванням віку.

Для лікування хронічного пієлонефриту апаратна фізіотерапія призначається в окремих випадках:

- ампліпульстерапія (СМС - терапія) області нирок. Розташування електродів: роздвоєний електрод розміщають в місті проекції нирки, другий електрод        20 см 2в епігастральній області, струм перемінний- 3-4 рід, частота 80 Гц, глибина модуляції 50%, сила струму до відчуття помірної вибрації, тривалість процедури 5-7 хв кожного струму, щодня. Всього 6-10 процедур. Призначають для підвищення тонусу сечових шляхів при гіпотонії та атонії, посиленя діурезу, зменшення запального процесу при хронічному необструктивному пієлонефриті у фазі ремісії, нефрогенній гіпертензії.

- ультразвукова терапія області проекції нирок, режим імпульсний - 4 мс, контакт прямий, методика жвава, інтенсивність 0,2 - 0,4 Вт/см 2, по 3 хв на кожне поле, щодня або через день. Курс 8-10 процедур. Призначають у фазі латентного запального процесу. Протипоказання: полікістоз, гідронефроз, стриктури сечовіду, сечокам’яна хвороба.

Психологічна реабілітація.

Термін санаторно-курортного лікування:18 - 24 дні.

Критерії якості лікування: зникнення або зменьшення болю в поперековій области, покращення загального стану за основними клінічними та лабораторними показниками.

Протипоказання:хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікістоз нирок, декомпенсирований гідронефроз.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол санаторно-курортного

лікування дітей з хронічним циститом

1. Шифр по МКХ - 10: N 30

Назва захворювання:хронічний цистит, період ремісії без ниркової недостатності.

Класифiкацiя:

Клінічна класифікація грунтується на глибині запального ураження слизової оболонки:

- катаральний;

- гранулярний;

- бульозний;

- геморагічний.

Залежно від перебігу розрізняють гострий і хронічний.

2.Діагностика

Основні клінічні критерії:біль в області сечового міхура, уретри, відчуття пекучості в уретрі, порушення сечовідділення.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі.

Додатковi лабораторні дослідження:

аналiз сечi (проба 3-х склянок) та за Нечипоренко;

бактерiологічні: посiв сечi на визначення мiкрофлори;

мазок з піхви у дівчат (за необхідністю).

Інструментальнi дослiдження:

контроль артеріального тиску;

ультразвукове дослiдження сечового міхура.

Консультації фахівців– уролога, гінеколога, оторіноларинголога проводяться за призначенням.

Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очикуються– протизапальний, спазмолітичний, трофостимулюючий ефект сечового міхура при хронічному процесі.

Санаторний режім: І-ІІ

Дієта (відповідно до рН сечі): 6 або 14, або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія:І - ІІ режими, аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режім:

- ранкова гігіенічна гімнастика,

- лікувальна фізкультура (групова),

- лікувальна ходьба – щадний режим.

Питне лікуваннямінеральної води сприяє поліпшенню уродинаміки та рН сечі. Призначають мінеральну воду гидрокарьбонатно-сульфатно-натрієву-кальцієву малої мінералізації (типу Славьяновська, Смирновська), розова доза 2-3 мл/кг маси тіла, суточна доза дітям 7-8 років 100-150 мл, 9-12 років 150-        200 мл, 13-18 років 200-250 мл, за 45-60 хвилин до прийому їжи, курс 10-        14 днів.

Теплолікування- для поліпшення м’язового тонусу та кровообігу сечового міхура:

Грязьові аплікації(38-40 оС ) на область сечового міхура або по типу боягузів, 10-15 хв, через день. Курс №8 процедур.

Парафино-озокеритові аплікації«боягузи» (40-45 оС), 15-20 хв, щодня або через день, №8-10.

Теплолікування призначають при відсутності протипоказань.

Апаратна фізіотерапія:

При катаральному циститі – ультратонотерапія абласті сечового міхура,        3-5 хвилин на процедуру, щодня, №8-10.

При гранулярному та бульозному циститі – електрофорез 2% кальція хлориду (+) або лидази 32-64 од. (+), 1% цінку сульфату (+)області сечового міхура, 10-15 хвилин, щодня, №8-10. При бульозному циститі електрофорез !% фурадоніну на область сечового міхура, 10-15 хвилин, щодня, №8-10.

При гранулярному циститі:

 – мікрохвильова терапія: СМХ-терапія на область сечового міхура, потужність проміння 4-8 Вт, 8-10 хвилин, щодня, №8,

- або мікрохвильова терапія (ДМХ-терапія). Випромінювач апарату розташовують в області проекції сечового міхура. Доза слабко теплова (6-8 Вт), тривалість 8-10 хв щодня. Курс 3-4 процедури;

- або діадінамотерапія області сечового міхура і крижів. Електроди розташовують в області сечового мухіра і крижів. Струм - двотактний хвильовий з довгими періодами по 4-6 хв, щодня , курс №4-5 процедур.

Для поліпшення кровообігу, м’язового тонусу сечового міхура – інфрачервона лазерна терапія на область сечового міхура. Частота 80 Гц, 5 хвилин на поле, щодня, №6-8.

Рефлексотерапия: Е 36, Gi 4, Gi 11, J 22, J 4, J 3, T 1, T 3, T 14, T 20.

Термін санаторно-курортного лікування:18 - 21 - 24 дні.

Критерії якості лікування: відсутність клінічних проявів; поліпшення або нормалізація лаборатоних даних в сечі.

Протипоказання:специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, язва, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол санаторно-курортного

лікування дітей з нейрогенною дисфункцією сечової системи

1. Шифр по МКХ - 10: N 31

Назва захворювання:нейрогенна дисфункція сечової системи.

Класифікація (Наказ МОЗ України від 29.12.2003р. №624 :

Серед нейром’язевих дисфункцій сечового міхура існують 2 групи:

неорганічного походження, які виникають внаслідок порушення контролю з боку нервової системи за функцією сечового міхура та сфінктера уретри при повному збереженні цілісності її центрального та переферичного відділів і при відсутності анатомічних обструкцій нижніх сечових шляхів;

спинальний сечовий міхур, який викликаний вродженими (менінгомієцелє) або травматичними ураженнями термінального відділу спинного мозку.

Виділяють дві основні клінічні форми нейром’язевих дисфункцій, характерні для обох зазначених груп:

гіперрефлекторний (спастичний) сечовий міхур;

гіпорефлекторний (гіпотонічний) сечовий міхур.

2.   Діагностика на санаторному етапі

Загальні клінічні симптоми нейром’язевих дисфункцій сечового міхура, при наявності яких слід проводити інструментальні методи обстеження:

- енурез, денне нетримання сечі (імперативні поклики на сечовипускання), часте сечовипускання (через 30 хв. - 1,5 год.), рідке сечовипускання (2-3 рази на добу) великими порціями (400-600 мл) сечі, натужування під час сечовипускання, наявність тонкої і в’ялої струї сечі, гостра затримка сечі, повне або часткове нетримання сечі, відсутність поклику на сечовипускання.

Основні клінічні критерії:порушення сечовідділення.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

аналiз крові клінічнийi;

загальний аналіз сечі.

Додатковi лабораторні дослідження:аналіз сечі за Нечипоренком.

Додатковi інструментальні дослідження:

ультразвукове дослiдження сечового міхура з визначенням ємкості сечового міхура, залишкової сечі та її об’єму.

Консультації фахівців- проводяться за призначенням.

3.   Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очикуються– при гіперрефлекторному сечовому міхуру усунення підвищенної скоротливості, при гіпорефлекторному сечовому міхуру – підвищення скоротливої здатності стінки сечового міхура, які визначаються відсутностю або зменшенням проявів клінічних сиптомів (енурез, денне нетримання сечі, нормальна частота сечовипускання та ін.)

Санаторний режім: І-ІІ

Дієта (відповідно до рН сечі): 6 або 14, або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія:І-ІІ режим - аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режім:

- ранкова гігіенічна гімнастика, лікувальна фізкультура (групова), лікувальна дозована ходьба.

Бальнеотерапіюпризначають при гипорефлекторному типі сечового міхура: загальні або сидячі ванни хлоридні натрієві (10г/л), або морські, Т води 36-37 0С, протягом 10 хвилин, щодня, курсом 8-10 процедур.

Теплолікуванняпризачають при гіперрефлекторному типі сечового міхура: парафіноозокеритові аплікації на область сечового міхура або попереково-крижову ділянку, 40-45 0С, 15-30 хв, щодня, №10-20;

Апаратна фізіотерапія:

При гіперрефлекторному сечовому міхуру:

СМТ на низ живота. Режим перемінний, 3 и 4 рід роботи, частота струму 100 Гц, глибина модуляцій 50 %, тривалість посилок 2-3 сек, по 2-3-5хв., щодня, №10;

або льтрафонофорез на паравертебральну область і область сечового міхура. Частота 880 кГц, інтенсивність 0,1-0,4 вт/см 2режим імпульсний, 3-5 хв, щодня, №10-12;

електрофорез 0,1% атропіну (+), 0,03% платифіліну (+), 0,5% папаверину (+) або 0,5% эуфіліну (+) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, № 10-12;

Электрофорез 0,33% ацетілсаліцилової кислоти (-) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, № 10-15.

МРТ, 15-30 хв, щодня, № 10-12.

        При гіпорефлекторному сечовому міхуру:

Электрофорез 0,1% прозерину (+), 0,25 % галантоміну (+) або 5% кальцію хлориду (+) на область сечового міхура, 10-15 хв, щодня, №10;

СМТ на область сечового міхура. Режим перемінний, 2 рід роботы 5-15 хв, частота модуляцій 30 Гц, глибіна 75-100%, тривалість посилок 2-3 сек, щодня, № 10:

або ДДТна низ живота. Послідовність струмів та тривалість їх дії: ритм сінкопа, сила струму по відчуттю безболісної вибрації, 5-7 хв, щодня № 10;

інфрачервона лазеротерапіия на область сечового міхура, 80 Гц, щодня, № 7-8;

Лазеротерапія гелій-неоновым лазером (червоний спектр випромінювання) на біологічно активні точки. Потужність 25 мВт/см 2, щодня, №7-8;

MPT, 15-30 хв, щодня, № 10-12;

Психокорекція

Термін санаторно-курортного лікування:18 - 21 - 24 дні.

 Критерії якості лікування: відсутність або суттєве зменшення проявів клінічних симптомів (енурез ,денне нетримання сечі, нормальна частота сечовипускання та ін.), підвищення якості життя.

Протипоказання:специфічний інфекційний цистит в гострій і підгострій стадіях (туберкульоз, сифіліс, гонорея і ін.), поліпозний, язва, геморагічний проктит, виразні порушення сечовипускання, злоякісні пухлини.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей з сечокам'яною хворобою

1.   Шифр по МКХ - 10: N 20-21

Назва захворювання:сечокам'яна хвороба

Хімічний склад каміння:оксалати, урати, фосфати, карбонати, цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові каміння.

2. Діагностика на санаторному етапі

Основнi клiнiчнi критерiї: може протікати без виразних симптомів. Зрідка турбує більі у попереку, втомлюєміть, зрідка дізурія.

Обов'язковi лабораторнi дослiдження:

-   загальний аналiз кровi;

-   загальний аналiз сечі;

Додатковi лабораторнi дослiдження:

- аналiз сечi (проба 3 х склянок);

- проба за Нечипоренком у динаміці,

- проба за Зимницьким у динаміці;

- бактерiологічні: посiв сечi на визначення мiкрофлори та ii чутливостi до антибіотиків (за призначенням);

- мазок iз уретри на хламiдii, уреоплазми, микоплазми та iн.

Обов`язковi iнструментальнi дослiдження:

- ультразвукове дослiдження сечового мухіра, нирок.

Консультації фахівців– гінеколога, уролога проводяться за призначенням.

3. Санаторно-курортне лікування*

Основні терапевтичні ефекти, які очикуються- зменьшення клінічних симтомів захворювання: біль в крижах, порушення сечовідділення.

Санаторний режім:І - ІІ

Дієта:відповідно до рН сечі дієта: 6 або 14 або дієта №15 з обмеженням гострих страв та спецій.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Руховий режим:

-   ранкова гігіенічна гімнастика,

-   лікувальна фізкультура (групова),

-   теренкур або лікувальна дозована ходьба,

Мінеральні води для питного лікування:

Питне лікування сприяє нормалізації водно-сольового обміну, поліпшенню діурезу, відродженню дрібного каміння. За наявністю каміння вільного відходження призначаються углекіслі-гідрокарбонатно-сульфатно-натрієві-кальцієві води малої мінералізації, або слабкої мінералізації гідрокарбонатно-кальцієво-магнієви води (типа Нафтуся, Лужанська, Свалява, Поляна Купель, Поляна Квасова, Євпаторійська, Планета, Полтава, Товтри, Дана), 3-4 рази на день за 40 хв до їжі (3-5 мл/кг маси тіла на прийом), 4 раз за 60 хв. перед сном, курс 18-21 днів.

Водолікування:

- мінеральні ванни або хлоридні натрієві (20 г/л), перлінні, кисневі, хвойні при Т води 37-380 С, тривалістю процедри 6-10 хвилин дітям 7-10 років, 8-12 хвилин дітям старшого віку, через день, курс №8-10 процедур. Піся бальнеотерапії рекомендовано відпочинок на протязі 30 хвилин.

- або лікувальні душі (циркулярний, дощовий).

Теплолікування:лише за відсутністю протипоказань

- грязьові аплікації на поперекову зону при температурі грязі 38-40°С, 8-10-15 хв, через день, на курс №8 процедур.

- парафінові аплікації на поперекову область, парафін - температура        42–46°С, 15 хв, щоденно або через день, курс 8 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

при наявності хронічних осередків інфекції верхніх дихальних шляхів, шлунку, печінки за загальними методиками для дітей з урахуванням віку.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Протипоказання:хронічний пієлонефрит у фазі активного запалення, наявність ознак декомпенсації нирок (олігурія, підвищений залишковий азот); полікистоз нирок, декомпенсований гідронефроз; караловидні рецидивуючі камені нирок.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                           Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009  №________

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ  САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІВЧАТ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ І ХВОРИХ НА ГІНЕКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування

запалень внутрішніх геніталій у дівчат

 

1. Назва захворювання та шифр за МКХ-10:

Хронічний сальпінгіт і сальпінгоофорит

Шифр N 70.1

Хронічний метрит та ендометрит

Шифр N 71.1

Хронічний параметрит

Шифр N 73.1, N 73.6

Тазові перитонеальні спайки

Шифр N 99.4

2 Діагностика на санаторному етапі

Обов'язковий гінекологічний огляд:

ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд,

огляд молочних залоз.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

аналіз виділень з піхви на ступінь чистоти, флору,

бактеріологічне дослідження урогенітальних відділень,

загальний аналіз крові та сечі,

Додаткові лабораторні дослідження:

-   імунологічне дослідження крові,

-   аналіз сечі по Нечипоренко.

         Додаткові інструментальні дослідження:

- УЗД органів малого тазу,

Консультації фахівців :педіатра, нефролога за показаннями.

3. Санаторно-курортне лікування*

Лікування фізичними методами переслідує:

1)   досягнення в патологічному вогнищі знеболюючого, протизапального і розсмоктуючого ефектів;

2)   профілактику прогресування запального процесу і його загострення;

3)   відновлення порушених функцій статевої системи;

4)   ліквідацію повторно виникаючих змін діяльності нервової, ендокринної, серцево-судинної і інших систем;

5)   підвищення активності компенсаторно-захисних механізмів організму.

Санаторний режим:I-III

Дієта:№7 або №15, вітамінізована.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Водолікування:

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого, 8-10 процедур на курс лікування;

або кисневі ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37°С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв. Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн дітям молодшого шкільного віку, до 10-12 — старшим школярам і підліткам,

або шавлієві ванни температурою води 36-37ºС, 10–15 хв, через день №10,

або дощовий душ. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур.

Пелоїдо- або теплолікування:

         - грязьові аплікаціїу вигляді «боягузів» при температурі грязі при 1-5-й процедурах 38° С і тривалості впливу від 10 до 15 хв Температуру грязьових аплікацій під час 6-10-ї процедур підвищують до 40° С, тривалість процедур - від 15 до 20 хв, через день;

         - Озокеритовіабо парафіновіаплікації у вигляді «боягузів» нагрівають до температури 40-42°С ,тривалість процедур 10-15 мін, через день, курс 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

електрофорез віджиму грязі (рапи) на ділянку придатків матки,

або лікарняний електрофорез з цинком або міддю синусоїдальним модульованим струмом (СМС) – вище лонного зчленовування і попереково-крижова область, сила струму – до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 8-10 процедур

або діадинамічними струмами (ДДС) над лонним зчленовуванням і попереково-крижовою областю, сила струму – до відчуття під електродами вираженої, але не болісної вібрації, 10-15 хв, щодня, на курс лікування 8-10 процедур.

або ультрафонофорез з гідрокортизоном в імпульсному режимі лабільно над лонним зчленовуванням і паховою областю з 0,6 Вт/см 2до 1,0 Вт/см 2, з 5 хв до 7 хв, щодня, на курс 7 процедур;

Додатково:

-  рефлексотерапія,

-  лазеротерапія;

-  магнітні поля – у вигляді магнітного поля змінної (ЗмМП) низької частоти, починають із зовнішніх процедур, потім застосовують порожнинні, тривалість 10 хв, щодня, на курс лікування 10 процедур;

-  магніто-лазерна терапія;

-  сантиметровохвильова або дециметровохвильова терапія;

-  рефлексотерапія;

-  фітотерапія;

-  лікувальні клізми з ромашкою тощо;

-  психокорекція;

-  медикаментозна терапія: біостимулятори, вітамінотерапія;

-  загальний масаж.

 

Термін санаторно-курортного лікування :18-21-24 дні.

 Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, зменшення або зникнення больового синдрому, зменшення або зникнення анатомічних змін в придатках матки, відновлення нормального положення і рухливості внутрішніх статевих органів, відновлення менструальної функції, відновлення тестів функціональної діагностики, показників клінічних досліджень.   

Примітка:Досвід лікування на грязьових курортах свідчить про те, що терапевтичний ефект після курсу пелоїдотерапії іноді наступає не відразу, а через 1-1,5 міс. після повернення хворого з курорту (фаза післядії), тривалість позитивного ефекту після одноразового курсу лікування рідко триває більше 6-8 міс., для закріплення його результатів доцільно направляти хворих на грязелікування 3 роки підряд з інтервалом в 8-12 міс.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

діагностики та санаторно-курортного лікування

затримки статевого розвитку у дівчат

 

Шифр за МКХ-10:Е-30.0

Назва захворювання:затримка статевого розвитку.

Діагностика на санаторному етапі

Обов'язковий гінекологічний огляд:

морфограма,

ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

тести функціональної діагностики (кольпоцитологія).

Додаткові лабораторні дослідження:

-   біохімічні дослідження сироватки крові,

-   гормональні дослідження (соматотропний гормон, ФСГ, ЛГ, пролактин, естроген).

Обов’язкові інструментальні дослідження:

-   УЗД органів малого тазу,

Консультації фахівців :ендокринолога, гінеколога, кардіолога, психоневролога за показаннями.

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:I-III

Дієта:№15, вітамінізована.

Кліматотерапія:I-II режим аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Водолікування:.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого, 8-10 процедур на курс лікування;

або кисневі ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37°С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн;

або перлинні ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 10 до 15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом до 10-12 процедур;

або вуглекислі ванниз насиченням води вуглекислим газом не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3, при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності, курсом до 10 процедур;

або шавлієві ванни температурою води 36-37ºС, 10–15 хв, через день, курсом до 10 процедур;

або хвойні температурою води 36-37ºС, 10–15 хвилин, через день, курсом до 10 процедур;

або дощовий душ. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає від 8-10 до 12 процедур.

Пелоїдо- або теплолікування:

грязьові аплікаціїпо рефлекторно-сегментарній методиці на комірну зону і проекцію наднирників, або у вигляді „боягузів” при Т грязі від 38°С до 40°С, тривалості процедур від 10 до 15 хвилин, через день, курсом до 8-10 процедур;

або парафінові аплікаціїу вигляді „боягузів” температурою 40-42ºС,

або озокеритові аплікаціїу вигляді „боягузів” температурою 37-38ºС з поступовим підвищенням до 40-42ºС, 15-20 хв, щодня, або через день №8-10.

Апаратна фізіотерапія:

синусоїдальна модульована терапія на ділянку придатків,

або індуктотермія на ділянку придатків,

вібраційний масаж – паравертебральний зліва і справа в ніжньогрудном, поперековому, крижовому відділах хребта, інтенсивність вібрації максимальна, з 6 до 10 хв на кожну сторону, щодня, на курс 8-10 процедур;.

Додатково:

магнітотерапія;

магнітолазерна терапія;

лазерна терапія;

електросон за седативною методикою,

дарсонвалізацїя комірної зони,

рефлексотерапія;

загальний масаж або масаж комірної зони;

аромафітотерапія;

психокорекція;

медикаментозна терапія: комплекс вітамінів, біостимулятори.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування:

зниження ступеня або відсутність затримки статевого розвитку, поява менструації, підвищення якості життя.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування

аменореї та гіпоментструального синдрому у дівчат

 

Шифр за МКХ-10:N 91 (N 91.0, N 91.1, N 91.3, N 91.4)

Назва захворювання:аменорея і гіпоменструальний синдром (психогенна).

Діагностика на санаторному етапі

Обов'язковий гінекологічний огляд:

морфограма,

огляд молочних залоз,

ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

тести функціональної діагностики (кольпоцитологія).

Додаткові лабораторні дослідження:

- біохімічні дослідження сироватки крові,

- гормональні дослідження (соматотропний гормон, ФСГ, ЛГ, пролактин, естрогени, прогестерон, кортизол, ТТГ, тироксин, трииодтиронін),

- 17-кетостероїди сечі.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів малого тазу,

Консультації фахівців :ендокринолога, психоневролога за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:I-III

Дієта:№15, вітамінізована.

Кліматотерапія:I-II режим,

аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Водолікування:.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв залежно від віку хворого, 8-10 процедур на курс лікування;

або йодобромніз вмістом йоду у воді не менш ніж 10 мг/дм3, брому — 25 мг/дм3, солі— 10 мг/дм 3, температурою води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день, на курс 8-10 процедур.

або кисневі ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37°С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн;

або перлинні ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 10 до 15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом до 8-10 процедур;

або вуглекислі ванниз насиченням води вуглекислим газом не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3, при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності, курсом 6-8 процедур;

або шавлієві ванни температурою води 36-37ºС, 10–15 хв, через день, курсом до 10 процедур;

або хвойні температурою води 36-37ºС, 10–15 хвилин, через день, курсом до 10 процедур;

або дощовий душ. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає 8-10 процедур.

Пелоїдотерапія:

Грязьові аплікаціїпо рефлекторно-сегментарній методиці на комірну зону і проекцію наднирників, при Т грязі від 38°С до 40°С, тривалості процедур від 10 до 15 хвилин, через день, курсом до 8-10 процедур;

або електрофорез віджиму грязі на комірну зону, щільність струму         1-2 мА/см 2, тривалість процедур 10-15 хв, щодня або через день, курсом               8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

лікарський електрофорез міді або цинку синусоїдальним модульованим струмом (СМС) – вище лонного зчленовування і попереково-крижова область, сила струму – до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 8-10 процедур;

або гальванічний комір (за А. Е. Щербаком) з 6 мА/см 2до 16 мА/см 2, з 6 хв до 16 хв, щодня, на курс лікування 8-10 процедур;

вібраційний масаж – паравертебральний зліва і справа в ніжньогрудном, поперековому, крижовому відділах хребта, інтенсивність вібрації максимальна, з 6 до 10 хв на кожну сторону, щодня, на курс 8-10 процедур;

магнітні поля – у вигляді магнітного поля змінної (ЗмМП) низької частоти на область матки, тривалість з 10 до 20 хв, щодня, на курс лікування 8-10 процедур.

Додатково:

магнітотерапія на рефлексогенні зони сегментарної інервації серця;

електросон за седативною методикою,

короткохвильова терапія комірної зони,

загальний масаж або масаж комірної зони;

рефлексотерапія;

аромафітотерапія;

психокорекція;

медикаментозна терапія: комплекс вітамінів, біостимулятори.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

 Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, психологічного статусу, надбавка ваги, поява чи повна нормалізація менструальної функції, тестів функціональної діагностики.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування ювенільних кровотеч

 

Шифр за МКХ-10:N 92 (N 92.0, N 92.1, N 92.2)

Назва захворювання:менорагії, метрорагії, метропатії.

Діагностика на санаторному етапі

Обов'язковий гінекологічний огляд:

ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд;

огляд молочних залоз.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові та сечі,

коагулограма ( двічі до та після лікування).

Додаткові лабораторні дослідження:

-   біохімічний аналіз крові,

-   гормональне дослідження крові (ФСГ, ЛГ, ПРЛ, естрадіол, тестостерон, кортизол),

-   17-кетостероїдів сечі.

Обов’язкові інструментальні дослідження:

-   УЗД органів малого тазу,

Консультації фахівців :ендокринолога, гематолога за показаннями.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:I-II

Дієта:№15, вітамінізована.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Бальнеолікування.

При гіперестрогенії:

хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв, через день або два дні поспіль з перервою на третій день, 8-10 процедур на курс лікування;

або йодобромніз вмістом йоду у воді не менш ніж 10 мг/л, брому — 25 мг/л, солі— 10 мг/л, температурою води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день, на курс 8-10 процедур.

або кисневі ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37°С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення до 8-10 ванн;

При гіпоестрогенії:

вуглекислі ванниз насиченням води вуглекислим газом не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3, при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності, курсом до 8-10 процедур;

Апаратна фізіотерапія.

При гіперестрогенії: гальванізація ділянки верхніх шийних симпатичних гангліїв, вібромасаж сосків;

При гіпоестрогенії: електрофорез міді на ділянку придатків матки, вібромасаж паравертебральної ділянки.

Додатково: лазеротерапія, магнітотерапія (або лазеромагнітотерапія);

рефлексотерапія;

аромафітотерапія;

психокорекція;

медикаментозна терапія: вітамінотерапія, антианемічні препарати, утеротоніки, гормональне лікування.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування :поліпшення загального стану, нормалізація менструальної функції, показників крові.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування дисменореї у дівчат

 

Шифр за МКХ-10:N 94 (N 94.4, N 94.5)

Назва захворювання:дисменорея.

Діагностика на санаторному етапі

Обов'язковий гінекологічний огляд:

ректоабдомінальне обстеження або бімануальний огляд;

огляд молочних залоз.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові та сечі (двічі до та після лікування);

дослідження піхвового вмісту,

тести функціональної діагностики (кольпоцитологія).

Обов’язкові інструментальні дослідження:

- УЗД органів малого тазу,

- електрокардіографія.

Консультації фахівців :ендокринолога, психоневролога, невропатолога за показаннями.

3.  Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:I-II

Дієта:№15, вітамінізована.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації, морські купання.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Водолікування:.

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування;

або йодобромніз вмістом йоду у воді не менш ніж 10 мг/л, брому —  25 мг/л, солі— 10 мг/л, температурою води у ванні до 36-37° С, тривалість процедури 10-15 хв, відпускають через день або два дні поспіль з перервою на третій день, на курс 8-10 процедур.

або кисневі ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37°С, тривалістю від 7-10 хв до 12-15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курсове призначення: до 8-10 ванн;

або перлинні ваннина хлоридній натрієвій, морській чи прісній воді при температурі 36-37° С, тривалістю від 10 до 15 хв Розстановка процедур — через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом до 8-10 процедур;

або вуглекислі ванниз насиченням води вуглекислим газом не менш ніж 1,0-1,4 г/дм 3, при температурі води 36-37° С з поступовим її зниженням до третьої і п'ятої процедур до 34-35° С. Тривалість процедур становить від 6-8 хв до 10-12 хв залежно від вікової реактивності, курсом до 10 процедур;

або шавлієві ванни температурою води 36-37ºС, 10–15 хв, через день, курсом до 10 процедур;

або хвойні температурою води 36-37ºС, 10–15 хвилин, через день, курсом до 10 процедур;

або дощовий душ. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

ультразвукова терапія в імпульсному режимі,

лікарський електрофорез новокаїну синусоїдальним модульованим струмом (СМС) на ділянку сонячного сплетення, сила струму – до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 10-12 процедур;

лікарський електрофорез склоподібного тіла синусоїдальним модульованим струмом (СМС) – вище лонного зчленовування і попереково-крижова область, сила струму – до появи під електродами вираженої вібрації, щодня, на курс 10-12 процедур;

Додатково:

лазеротерапія, магнітотерапія (або лазеромагнітотерапія);

рефлексотерапія;

аромафітотерапія;

психокорекція;

медикаментозна терапія: вітамінотерапія, седативні препарати.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

         Критерії якості лікування: поліпшення загального стану, нормалізація менструального циклу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування вульвитів і вульвовагінітів у дівчат

 

Шифр за МКХ-10:N76.1, 76.3

Назва захворювання:вульвіт, вульвовагініт.

Діагностика на санаторному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

бактеріологічне дослідження уретри та піхвового вмісту,

дослідження на гельмінти.

Додаткові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові,

-   дослідження піхвового вмісту на хламідії, мікоплазми, уреаплазми,

-   аналіз крові на цукор.

Консультації фахівців :педіатра, дерматолога, невролога за показаннями

 

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:I-II

Дієта:№15, вітамінізована.

Кліматотерапія:І-ІІ режим, аеротерапія, повітряні і сонячні ванни розсіяної радіації.

Руховий режим:

ранкова гігієнічна гімнастика,

лікувальна дозована ходьба,

лікувальна гімнастика групова.

Водолікування:.

Загальне бальнеолікування:

Хлоридні натрієві ванниз мінералізацією солей 20 г/л, температурою води 36-37° С, тривалість процедур від 7-10 хв до 12-15 хв, 8-10 процедур на курс лікування;

або порожнинне бальнеолікування:

ванни місцеві сидячи з настоєм трав,

або піхвове зрошення (через катетер) хлорідною натрієвою водою з мінералізацією солей 20 г/л.

Лікувальні душі:

висхідний душ, температура води 37° С, тривалість процедур від 3 до 5 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає до 8-10 процедур

або дощовий душ. Терапевтична дія: тонізуюча, трофічна, спазмолітична, імуностимулююча. Методика лікування: температура води 37° С, тиск 1,0-1,5 атм., тривалість процедур від 3-5 до 10 хв, призначають щодня, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день. Курс включає 8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

УФО на область вульви;

біле світло лампи „Біоптрон” на область вульви.

Додатково:

або мазі з сінтоміціном,

санація вогнищ хронічної інфекції;

лазеротерапія;

фітотерапія;

медикаментозна терапія: лікувальні свічки, антисептичні аплікації з лікарськими засобами, вітамінотерапія, імуностимулятори.

Термін санаторно-курортного лікування:18-21-24 дні.

Критерії якості лікування:

поліпшення самопочуття, клінічних показників, нормалізація аналізів піхвових мазків.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Директор Департаменту

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                                Р.О.Моісеєнко

Затверджено

Наказ моз України

від ________ 2009 № _______

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ  САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ  З ЗАХВОРЮВАННЯМИ  ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

 

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування  дітей

хворих на цукровий діабет

 

1. Шифр по МКХ-10:

R73.0 - Знижена толерантність до глюкози

Е.10- Цукровий діабет типу 1

Е.11- Цукровий діабет типу 2

Санаторно-курортному лікуванню підлягають діти з порушеною толерантністю до глюкози, хворі на цукровий діабет 1 і 2-го типів, незалежно від його ступеня важкості тільки за умови стабільного ідеального, оптимального або субоптимального глікемічного контролю, за відсутності або наявності хронічних ускладнень діабету (які не супроводжуються порушення функцій внутрішніх органів і не потребують лікування в умовах стаціонару), а також супутніх захворювань периферійної нервової системи, судинних ускладнень без органічних розладів.

 

в изначення (ВООЗ, 1999):цукровий діабет – це група метаболічних захворювань, що характеризуються гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих факторів.

Класифікація цукрового діабету (ВООЗ , 1999)

Цукровий діабет типу 1(деструкція b-клітин, що зазвичай призводить до абсолютної інсулінової недостатності):

А. Автоімунний

Б. Ідіопатичний

Цукровий діабет типу 2(з переважною резистентністю до інсуліну та відносною інсуліновою недостатністю або з переважно секреторним дефектом та резистентністю до інсуліну або без неї).

Гестаційний цукровий діабет.

Інші специфічні типи:

А. Генетичні дефекти функції b- клітин

В. Генетичні дефекти в дії інсуліну

С. Хвороби екзокринної частини підшлункової залози

D. Ендокринопатії

E. Цукровий діабет, індукований ліками та хімікаліями

F. Інфекції:

G. Незвичні форми імуногенного діабету:

H. Інші генетичні синдроми, що іноді поєднуються з діабетом:

Критерії діагнозу цукрового діабету (IPAD 2006-2008)

Наявність симптомів цукрового діабету плюс глікемія у випадково взятій пробі крові ³ 11,1 ммоль/л

Глюкоза в крові натще ³ 6,3 ммоль/л (капілярна та венозна кров) 

Глюкоза в крові через 2 години після вуглеводного навантаження ³ 11,1 ммоль/л.

 

Цукровий діабет типу 1.

Визначення: Цукровий діабет, що розвинувся внаслідок деструкції b-клітин, з наступною абсолютною інсуліновою недостатністю.

 

Критерії діагностики цукрового діабету

 

1. Клінічні:

- поліурія;

- полідіпсія;

- поліфагія;

- втрата маси тіла;

- нічне нетримання сечі;

- сухість слизових оболонок рота;

- сверблячка шкіри і слизуватих;

- підвищена нервова збудливість;

- головний біль;

- біль в черевній порожнині, нудота, блювота (особливо при діабетичному кетоацидозі);

- діабетичний рум’янець;

- запах ацетону з рота;

- стоматит, в т.ч. ангулярний стоматит;

- часті інфекції;

- фурункульоз, ячмені;

- порушення зору.

2. Параклінічні:

 

2.1.   Обов‘язкові лабораторні

- гіперглікемія ;

- кетонурія;

- глюкозурія

2.2.    Додаткові лабораторні

- С-пептид в сироватці крові знижений або відсутній (м.б. нормальним);

- Підвищений рівень глікованого гемоглобіну;

- Підвищений рівень фруктозаміну;

- Наявність автоантитіл до антигенів бета-клітин, до інсуліну та до різних ізоформ глутаматдекарбоксилази (при ЦД 1 типу);

 

 

Класифікація за ступенем важкості

Легка форма.

- В анамнезі відсутні кетоацидоз та коми.

- Відсутні мікро- та макросудинні ускладнення ЦД. Може бути діабетична ретинопатія 1ст. або нефропатія 1-2 ст.

-  

- Досягнення ідеального (оптимального) глікемічного контролю ЦД досягається дієтою, фізичним навантаженням.

Середньої важкості

- В анамнезі – кетоацидоз.

- Діабетична ретинопатія 1 ст. (непроліферативна).

- Діабетична нефропатія 3 ст. (стадія мікроальбумінурії).

- Діабетична артропатія, хайропатія 1 ст.

- Діабетична ангіопатія ніг 2-3 ст.

- Діабетична дистальна поліневропатія.

- Для досягнення ідеального (оптимального) глікемічного контролю використовують інсулін або таблетовані цукропонижуючі препарати, або їх комбінацію.

Важка форма.

- Лабільний перебіг хвороби (частий кетоацидоз, кетоацидотична кома).

- Діабетична ретинопатія 2 ст. (передпроліферативна) або 3 ст. (проліферативна).

- Нефропатія 4 ст. (стадія протеїнурії) або 5 ст. із ХНН.

- Діабетична автономна невропатія різних органів, соматична поліневропатія з вираженим больовим синдромом.

- Діабетична енцефалопатія.

- Діабетична катаракта, у т.ч. зі зниженням зору.

- Діабетичні макроангіопатії.

- Діабетична остеоартропатія, хайропатія 2-3 ст.

- Затримка фізичного і статевого розвитку (синдром Моріака та Нобекура).

- Хворі потребують постійного введення інсуліну.

 

Класифікація за станом глікемічного контролю:

- ідеальний;

- оптимальний;

- субоптимальний;

- високий ризик для життя.

-  

Табл. Цільові показники глікемічного контролю

(ISPAD Consensus guidelines, 2006-2008)

Рівень глікемічного контролю

 

Ідеальний

Оптимальний

Субоптимальний

Високий ризик (потребує активного втручання)

Клінічна оцінка

Глікемія

Не підвищена

Без наявності симптомів діабету

Поліурія, полідіпсія, енурез

Нечіткий зір, болючі судоми, відставання у зрості, пізній пубертат,

Низький рівень глікемії

Не знижений

Періодичні легкі гіпоглікемії, відсутні важкі

Епізоди важких гіпоглікемій (з втратою свідомості та судомами)

інфекції шкіри та геніталій, ознаки судинних ускладнень

Біохімічна оцінка

Глікемія натще, ммоль/л

3,6 – 5,6

5,0 – 8,0

> 8,0

> 9,0

Глікемія після їжі, ммоль/л

4,5 – 7,0

5,0 - 10,0

10,0-14,0

> 14,0

Глікемія перед сном

4,0 – 5,6

6,7 – 10

< 6,7 або 10-11

< 4,4 або > 11,0

Глікемія вночі, ммоль/л

3,6 – 5,6

4,5-9

< 4,2 або > 9,0

< 4,0 або > 11,0

НbА1с, %

< 6,05

< 7,5

7,5-9,0

> 9,0

 

3. Обстеження при проведенні санаторно-курортного лікування

Лабораторні:

- глікемічний профіль / добове моніторування глікемії;

- креатинін та сечовина крові;

- аналіз сечі на глюкозу та ацетон;

- С-пептид в сироватці крові;

- глікований гемоглобін / фруктозамін;

- добова мікроальбумінурія (МАУ), протеїнурія

-  

Інструментальні:

- УЗД органів черевної порожнини;

- РВГ нижніх кінцівок;

- капіляроскопія;

-нейроміографія;

- УЗДГ магістральних судин;

- термографія нижніх кінцівок

- Консультаціі спеціалістів:

-   ендокринолог,

-   окуліст (дослідження очного дна)

-    невропатолог (дослідження вібраційної, тактильної, температурної та больової чутливості)

-   стоматолог

-   хірург кабінету діабетичної стопи (корекція плоскостопості)

3. Санаторно-курортне лікування*

 

Санаторний режим:щадний.

Кліматотерапія:аеротерапія, геліотерапія, таласотерапія.

Руховий режим: ранкова гігієнічна гімнастика, дозована лікувальна фізкультура. Фізичне навантаження потребує коректування дієти та зменшення дози інсуліну короткої дії відповідно енерговитратам. Проводити ФН рекомендується через 1-2 години після їжі. До, під час і після ФН слід вимірювати концентрацію глюкози в крові.

Протипоказане інтенсивне ФН при глікемії вище за 12-14 ммоль/л, оскільки це може спровокувати розвиток кетоацидозу.

Дієтотерапія:

- харчування різноманітне, адаптоване за віком, відповідне до фізичної активності та режиму введення інсуліну;

- перевага - кашам, хлібу, овочам і фруктам;

- обмежувати сіль та цукор;

- споживання жирів не забороняється маленьким дітям, але не бажане дітям старшого віку і підліткам;

- оптимальна кратність харчування протягом доби: 3 основних і 3 легких прийомів їжі;

- добова калорійність їжі для дитини розраховується за формулою: 1000 ккал + 100 ккал на кожен рік її життя. З цієї кількості: вуглеводів 50–55 %, жирів – 30%, білків – 15-20%.

 

Табл. Розподіл калоражу їжі протягом доби:

% від добової калорійності їжі

% від добової потреби у вуглеводах

1-й сніданок

25%

30%

2-й сніданок

10-15%

10%

Обід

25-30%

30%

Полуденок  

5-10%

5%

1-а вечеря

20-25%

15-20%

2-а вечеря

5-10%

5%

- після розрахунку кількості калорій, що припадають на вуглеводи, визначають кількість хлібних одиниць (ХО) для можливості проведення взаємозаміни продуктів (10-12 г вуглеводів їжі прийнято за 1 ХО), що дозволяє замінювати продукти за еквівалентною кількістю вуглеводів.

Приблизна добова кількість ХО:

- 4 – 6 років – 12-13 ХО

- 7 – 8 років – 15-16 ХО

- 11 – 14 років: хлопчики – 18-20 ХО, дівчатка – 16 - 17 ХО

- 15 – 18 років: хлопчики – 19-21 ХО, дівчатка – 17 –18 ХО

Мінеральні води:для пиття маломінералізована гідрокарбонатно-натрієва мінеральна вода.

Бальнеотерапія:

- хлоридно-натрієві ванни: концентрація 10–20 г/л, температура води  36–37 °С, впродовж 5–10 хвилин, через день, на курс 10-12 процедур (з 1 місяця).

- кисневі ванни (вміст кисню 35–45 мг/л, температура води 36–37 °С, впродовж 5–15 хвилин, на курс 10–12 процедур) (з 2–3 років).

- сульфідні ванни: концентрація 25–50 мг/л при температурі води 36–37°С, тривалість перших 2-х ванн 7–8 хвилин, надалі 10–12 хвилин, на курс лікування 8–10 процедур (з 5–6 років).

- скипидарні ванни: 20–40 мл білої емульсії на процедуру, додавати по 5 мл емульсії через процедуру, температура води 36–37 °С, впродовж 10 хвилин, через день, на курс лікування до 10 процедур; перед зануренням в ванну хворому змазуються вазеліном особливо чуттєві ділянки шкіри (пахові складки, проміжність, статеві органи, підпахвові впадини, якісь подряпини на тілі), уникаючи її подразнення) (з 5 років). 

- перлинні, розмаринові, шавлійні  ванни (з 2–3 років).

- підводний душ-масаж: температура води 36–37 °С, тиск води 0,5–1 –1,5 атм в залежності від віку, тривалість 5–10 хвилин, щодня чи через день, на курс 8–10 процедур (з 2 років).

- циркулярний душ: температура  води  36 °С, тиск 1,0–1,5 атм, тривалістю до 5 хвилин, через день, на курс 8–10 процедур (з 2 років).

Пелоïдо-, озокерито-, парафінотерапія:

- Аплікації озокериту або парафіну на епігастральну ділянку температурою 45–48 °С, тривалістю 10–20 хвилин, через день, на курс 8–10 процедур (з 6 місяців).

- Лікувальні грязі на епігастральну ділянку температурою 36–39 °С, тривалістю до10 хвилин, через день, на курс 8–10 процедур (з 2–3 років).

При дистальній діабетичній невропатії призначають аплікації озокериту, парафіну або грязі у вигляді рукавичок чи шкарпеток, температурою 36–39 °С, тривалістю до 10 хвилин, через день, на курс 8–10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

- інгаляції, аероіонотерапія, синглетно-киснева терапія, аерофітотерапія.

- магнітотерапія на надчеревну ділянку, індукцією 10 мТл, експозиція 10–15 хвилин, через  день, на курс 10 процедур (з 6 місяців). 

- КВЧ-опромінення епігастральної ділянки, довжина хвилі 5,6 мм, непереривний  режим, впродовж 10–15 хвилин, щодня, на курс 10 процедур (діти з 7 років).

- СМС-терапія (ампліпульс-терапія). Одну прокладку розташовують над  проекцією підшлункової залози, другу - на  хребті, сегменти  Th 11–12. Частота  модуляції  100–150 Гц, щільність струму до 2 мА/см 2, вид струму – змінюючи  посилку струму з різними параметрами  модуляцій, впродовж  5–10 хвилин, на курс 10 процедур, щодня чи через день (з 3 місяців).

- оксигенобаротерапія: дитяча камера Мана – 2 (0,3 мПа), впродовж 40–60 хвилин, щодня, на курс лікування 10 процедур (з 2–3 років).

При супутньому ускладненні цукрового діабету у вигляді діабетичної дистальної невропатії, діабетичної хайропатії призначаються наступні методи апаратної фізіотерапії:

- магнітотерапіянижніх кінцівок чи кістей проводиться бігучим| імпульсним| магнітним| полем в режимі| синусоїдального| поля з індукцією| на поверхні| випромінювача 35–45 мТл| та частотою| пробігу| 10–16 Гц впродовж 15–20 хвилин щодня| на кожну| кінцівку|, курс лікування| 10 процедур. 

-дарсонвалізація нижніх кінцівок чи кистей з тривалістю процедури на одне поле до 3–6 хвилин|, щодня чи через|из-за| день, на курс лікування до 10–12 процедур (з 2 років).

- електрофорезрозчину бішофіту: гідрофільні прокладки, змочені 15–25% водним розчином бішофіту, накладають на позитивно заряджені роздвоєні електроди та розташовують їх на стегнових м’язах чи кистях, а негативний електрод — на поперекову ділянку чи міжлопаткову зону при силі струму 10 мА, тривалість процедури 10–15 хвилин,  щодня чи через день, загальний курс лікування 10 процедур (з 2 років).

- електрофорезрозчину КІ: гідрофільні прокладки, змочені 2–5% розчину КI, накладають на негативно заряджені роздвоєні електроди та розташовують їх на обох кистях, а позитивний електрод — на поперекову ділянку, чи міжлопаткову зону при силі струму 6–10 мА, тривалість процедури 10–15 хвилин,  щодня чи через день, загальний курс  лікування 10–12 процедур (з 2 років).

- діадинамотерапіяна ділянку литкових м’язів: двонапівперіодний непереривний (ДН) струм – 30 секунд, однонапівперіодний хвильовий (ОХ) струм – до 6 хвилин (3 хвилини в прямій полярності, 3 хвилини – в зворотній), сила струму до явної вібрації, до 10 хвилин, щодня, на курс лікування 8–10 процедур (з 3 років).

- індуктотермія: слабо термічні дозування (індуктор циліндричної форми діаметром 12–22 см) на нижні кінцівки чи кисті впродовж 10–15 хвилин, щодня чи через день, на курс  лікування 10–12 процедур (з 5 років).

- лазеротерапія: зовнішнє опромінення гелій-неоновим лазерним випромінюванням ділянки проекції стегнових, підколінних артерій, контактне, надсудинне потужністю 15 мВт, довжиною хвилі 633 нм, потужністю на кінці світловоду 7–10 мВт/см 2, експозицією 10–20 хвилин, щодня, на курс 8–10 процедур (з 6 місяців).

За наявності ліпоїдного некробіозу у зоні ураження:

- лазеротерапія

- ультразвукова терапія

- електрофорез із судинно-трофічними медикаментами.

За наявності ліподисторофій локально:

- лазеротерапія

- ультразвукова терапія

- електрофорез із судинно-трофічними медикаментами.

Термін санаторно-курортного лікування: 18-24 дні.

Критерії ефективності лікування:

- покращення глікемічного контролю ЦД (ідеальний/оптимальний або субоптимальний): поліпшення загального стану, відсутність діабетичних скарг, позитивна динаміка проявів хронічних ускладнень діабету.

Протипоказання до санаторно-курортного лікування:

- Цукровий діабет із глікемічним контролем з високим ризиком кетоз та кетоацидоз, лабільний перебіг, схильність до гіпоглікемій, алергія до інсуліну.

- Ускладнені форми цукрового діабету із важкими формами невропатії, мікро-макроангіопатії, (проліферативна ретинопатія із частими крововиливами, прогресуюча втрата зору, катаракта, хронічна ниркова недостатність ІУ-У стадії, гостра больова невропатія, остеоартропатія, виражені прояви діабетичної автономної вісцеральної невропатії (кахексія, ентеропатія, кардіопатія, тощо).

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей хворих на ожиріння

 

1. Код МКХ 10:

Е 66.0 - Аліментарно-конституційне ожиріння

 

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на аліментарно-конституціональне ожиріння, не ускладнене.

Визначення:Хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрати енергії в осіб зі спадковою схильністю або за її відсутності.

Класифікація ожиріння:

Первинне:

Аліментарно-конституційне;

Діенцефальне:

Гіпоталамічне;

Церебральне;

Змішане;

Вторинне:

Наднирникове (синдром або хвороба Іценка-Кушинга);

Панкреатичне (гіперінсулінізм);

Гіпотиреоїдне;

Гіпогонадне;

Спадкові синдроми, що супроводжуються ожирінням (Прадера-Віллі, Лоуренса-Муна-Барде-Бідля, Фреліха, Морган‘ї-Стюарта-Мореля, Бер‘єсона-Форсмана-Лемана, Альстрема, глікогеноз 1-го типу тощо);

Змішане.

2. Обстеження при проведенні санаторно-курортного лікування

1. Загальне клінічне обстеження:

- Визначення зросту і маси тіла, розрахунок індексу маси тіла (кг/м 2), (оцінка проводиться за допомогою таблиць або перцентильних діаграм (див. додатки №1 і №2)),

- окружність талії (ОТ) і стегон (ОС), індекс "окружність талії/окружність стегон" (ОТ/ОС),

- пропорції тіла, характер розподілу жирової тканини

- наявність стрій,

- статевий розвиток

- артеріальний тиск

Ожиріння діагностують при збільшенні маси тіла за рахунок жирової тканини, при перевищенні індексу маси тіла (ІМТ) >97 перцентилі для даного віку і статі.

Визначення ІМТ для відповідного віку і статі - див. додатки №1 і №2.

Визначення ожиріння за індексом маси тіла (ІМТ, кг/м 2):

 

ІМТ для відповідного віку і статі

Дефіцит маси тіла

< 5-ї перцентилі

Нормальна маса тіла

від 5-ї до 85-ї перцентилі

Надмірна маса тіла

> 85-ї перцентилі до < 97-ї

Ожиріння

>97-ї перцентилі

Абдомінальний (андроїдний) тип ожиріння діагностують, якщо індекс ОТ/ОС для хлопчиків > 0,9; для дівчаток > 0,8.

2. Лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі,

- глікемія натщесерце та через 2 години після їжі або глюкозо-толерантний тест (глюкози - 1,75 г/кг маси тіла, але не більше 75 г),

- ліпідограма (холестерин, тригліцериди, ХЛПНЩ, ХЛПДНЩ, ЛПВЩ, індекс атерогенності).

- інсулін, С-пептид,

-у разі  потреби - ТТГ, вільний Т4, інші гормональні дослідження 

3. Інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини

- ЕКГ,

- при необхідності - УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз, дівчаткам – УЗД органів малого тазу.

4. Консультаціі спеціалістів: ендокринолог, дієтолог, при необхідності - кардіолог, невролог.

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:тренуючий чи тонізуючий.

Дієта: №8, раціональне харчування, розвантажувальні дні 2 рази на тиждень. Рекомендується дієта зі зниженою енергетичною цінністю за рахунок зменшення кількості тваринних жирів. Кулінарна обробка та вибір продуктів визначається наявністю супутніх хвороб.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні ванни (за режиму слабкого холодового навантаження (I режим) від 40 кДж м –2 ,при температурі не нижче 20–21 °С, щодня, на курс лікування до 10–12 процедур), таласотерапія, геліотерапія (зона розсіяної радіації).

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, тривалістю не менше 1 години, біг та рухливі ігри.

Мінеральна вода.Мінеральні води малої мінералізації для пиття.

Бальнеотерапія:

- озонові ванни: температурою 36–37 °С, впродовж 10 хвилин, з перервою на 3-й день, на курс лікування до 10 процедур (діти з 12 років).

- кисневі ванни: вміст кисню 35–45 мг/л, температура води 36–37 °С, впродовж 5–15 хвилин, на курс 10–12 процедур (з 5–6років).

- вуглекислі ванни: температура води 35–36 °С, впродовж 5–10 хвилин, на курс лікування 8–10 процедур (з 4–5 років).

- морські, перлинні ванни (з 2–3 років).

- душ Шарко: тиск води 100–150 кПа, температура води 36–37 °С, з поступовим  зниженням температури води до кінця  курсу до 30–32 °С, впродовж 3–5 хвилин,  щодня, на курс лікування до 10–12 процедур (з 5–6 років)

- циркулярний душ: температура води 36°С, тиск 1–1,5 атм., тривалістю до 5 хвилин, через день, на курс лікування 8–10 процедур (з 2–3 років).

- прохолодні обливання  та  обтирання

- гідрокінезотерапія

Рефлексотерапія(масаж загальний та локальний, вібромасаж, вакуум-масаж).

Апаратна фізіотерапія:

- інгаляції, аероіонотерапія, синглетно-киснева терапія, фітотерапія, аромотерапія.

- Електросон  на частотах 20–40 Гц, 30– 40 хвилин, щодня, на курс лікування 10 процедур (з 2–3 років).

Термін санаторно-курортного лікування 24 дні.

Критерії ефективності лікування:позитивна динаміка клінічних проявів хвороби, поліпшення загального самопочуття, зменшення маси тіла, позитивна динаміка біохімічних показників крові.

Протипоказання до санаторно-курортного лікування:хворі з ускладненим ожирінням та тяжкими супутніми захворюваннями. Ожиріння як складова генетичних хвороб.

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей, хворих на гіпотиреоз

 

1. Шифр по МКХ 10:

Е 00 - Синдром вродженої йодної недостатності 

Е 02. - Субклінічний гіпотиреоз (мінімальна тиреоїдна недостатність)

Е 03.0 – Природжений гіпотиреоз з дифузним зобом

Е 03.1 - Природжений гіпотиреоз без зоба

Е 03.3 – Післяінфекційний гіпотиреоз

Е 03.4 – Атрофія щитоподібної залози (набута)

Е 03.8 – інший уточнений гіпотиреоз

Е 03.9 – Не уточнений гіпотиреоз

Е. 89 – Післяпроцедурний гіпотиреоз

Санаторно-курортному лікуванню підлягають хворі на субклінічний гіпотиреоз, гіпотиреоз у стані медикаментозної компенсації.

Визначення. Гіпотиреоз - клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.

Класифікація.

А. За рівнем ураження:

1. Первинний (тиреогенний)

2. Вторинний (гіпофізарний),  третинний (гіпоталамічний)

a.   Пангіпопітуїтаризм

b. Ізольований дефіцит ТТГ

c. Аномалії гіпоталамо-гіпофізарної ділянки

3. Тканинний (транспортний, периферичний) – резистентність до гормонів ЩЗ; гіпотиреоз при нефротичному синдромі.

Б.  1. Вроджений:

a.   аномалії розвитку щитовидної залози: дисгенезія (агенезія, гіпоплазія, дистопія, ектопія);

b. дизгормогенез: уроджені ензимопатії, що супроводжуються порушенням біосинтезу тиреоїдних гормонів; дефект рецепторів до ТТГ;

c. уроджений пангіпопитуїтаризм;

d. транзиторний;

- Ятрогенний;

- Спричинений материнськими тиреоблокуючими антитілами;

- Ідіопатичний.

1. Набутий:

- тиреоїдити (автоімунний тиреоїдит, гіпотиреоїдна фаза, підгострий вірусний),

- післяпроцедурний (операції на щитоподібній залозі),

- ятрогенний (тиреостатична терапія радіоактивним йодом, тиреостатики)

- ендемічний зоб

В. За пребігом:

1. Транзиторний

2. Субклінічний (мінімальна тиреоїдна недостатність)

3. Маніфестний

Г. За станом компенсації:

  1. Компенсований
  2. Декомпенсований

Д.Ускладнення: тиреогенний нанізм, енцефалопатія, кретинізм, поліневропатія, міопатія, гіпотиреоїдна кома, порушення статевого розвитку (затримка або передчасне статеве дозрівання), тощо.

2. Обстеження при проведенні санаторно-курортного лікування

1. Клінічні прояви

Слабкість, млявість, сонливість, погіршення пам'яті та уваги, мерзлякуватість,  гіпотермія, одутлисть обличчя, кінцівок, язика,  затримка росту різного ступеня, затримка або випередження статевого розвитку, розлади менструального циклу,  зниження інтелекту різного ступеня, надбавка маси тіла на тлі зниженого апетиту, сухість блідість шкіри, випадання волосся, ламке, сухе волосся, брадикардія, парестезії, метеоризм, закрепи.  

2. Лабораторні дослідження:

-  Загальний аналіз крові та сечі.

- Гормональна діагностика (повинна проводитись високочутливими наборами):

При субклінічному гіпотиреозі: підвищення тиреотропного гормону (ТТГ) (вище за 2,5 мОД/л, але не вище за 10 мОД/л) при нормальному рівні вільного Т4 і відсутності клінічної симптоматики.

При маніфестнму гіпотиреозі - підвищення ТТГ вище за 10 мОД/л і зниження вільного Т4;

При вторинному гіпотиреозі рівень ТТГ у межах норми або знижений, вільний Т4 знижений.

- титр антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів (АМФ),

- титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів (АТПО),

- ліпідограма.

- іонізований та загальний кальцій крові,

- інші обстеження, в т.ч. гормональні – в залежності від наявності супутніх хвороб

3. Інструментальні дослідження: 

- УЗД щитоподібної залози,

- ЕКГ.

- УЗД серця, органів черевної порожнини,

4. Консультацiï спеціалістів: ендокринолог, невролог, інші – при необхідності.

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторний режим:щадний.

Кліматотерапія:аеротерапія (повітряні ванни, сонячні ванни тільки у зонах розсіяної радіації), таласотерапія.

Руховий режим:ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура.

Дієта повинна компенсувати добову потребу у йоді, бути збагаченою вітамінами (А, Е, С, В1, В6, Д), мікроелементами (кальцій, цинк, селен), з підвищеним вмістом білків, при підвищеній масі тіла енергетична цінність дієти повинна бути знижена за рахунок тваринних жирів.

Мінеральні води:  для пиття маломінералізована хлоридно-натрієва чи йодована мінеральна  вода.

Бальнеотерапія:

- йодобромні ванни (склад: іонів йоду – 10 мг/л -1, іонів брому – 25 мг/л -1),       температура  води  36–37 °С, впродовж 5-10 хвилин, з перервою  на  3–й день, на курс 10 процедур (з 1 місяця).

-  хлоридно-натрієві  ванни (10–20 г/л), температура води 36–37 °С, впродовж 5–10 хвилин, через  день, на курс 10–12 процедур (з 1 місяця ).

Апаратна фізіотерапія:

- Сантиметровохвильова терапія (СХТ) ділянки щитоподібної залози, дистанційно (5–7 см від поверхні), вихідна потужність до 30 Вт ,впродовж 10 хвилин, щодня, на курс 10 процедур (з 3 місяців)

- при гіпотиреозі внаслідок автоімунного тиреоїдиту - інфрачервона  лазеротерапія  ділянки  щитоподібної залози, режим  неперервний, потужність 0,02 Вт, впродовж 4 хвилин, щодня, на курс 10 процедур (з 6 місяців).

Інгаляційна терапія: аромофітотерапія, синглетно-кисневий коктейль.

Лікувальний  масаж спини 5–20 хвилин в залежності від віку, щодня чи через день, на курс 10–12 процедур.

Термін санаторно-курортного лікування:  18-24 дні.

Критерії ефективності лікування:поліпшення загального стану, підтримання медикаментозного еутиреозу; нормалізація рівня ТТГ, біохімічних показників

Протипоказання до санаторно-курортного лікування:гіпотиреоз у стані декомпенсації (маніфестний), вторинний гіпотиреоз (при пухлинних ураженнях гіпоталамо-гіпофізарної вісі)

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування дітей із затримкою росту

 

 

Санаторно-курортному лікуванню підлягають діти із сімейно–конституційною затримкою росту, порушенням харчування.

Визначення:

Низькорослість- відставання у рості на 1-2 стандартних відхилення (СВ, δ) для відповідного віку і статі.

Субнанізм- відставання у рості на 2-3 δ для відповідного віку і статі.

Нанізм- відставання у рості > 3 δ для відповідного віку і статі.

Крім того, нанізм діагностують, якщо у пацієнта після закриття зон росту зріст у чоловіків не перевищує 130 см,  у жінок - 120 см.

Класифікація причин затримки росту:

1. Сімейна низькорослість.

2. Спадково-конституційна затримка росту і фізичного розвитку.

3. Ендокринні розлади (у разі відсутніості їх лікування):

- гіпотиреоз;

- дефіцит гормону росту (гіпопітуїтаризм, ізольований дефіцит СТГ);

- нечутливість до гормону росту - дефіцит ІПФ-І (синдром Ларона);

- надлишок глюкокортикоїдів (синдром та хвороба Іценка-Кушинга);

- надлишок андрогенів або естрогенів (екзогенних, передчасне статеве дозрівання – справжнє і несправжнє, в т.ч. вроджений адрено-генітальний синдром);

- цукровий діабет;

- нецукровий діабет (внаслідок пухлини, неонатального інсульта мозку).

4. Хронічні хвороби, системні розлади, в т.ч. із залученням сполучної тканини:

5. Генетичні синдроми:

- хромосомні аномалії (синдром Шерешевського-Тернера, хвороба Дауна тощо);

- не хромосомні синдроми (синдроми Нунан, Рассела-Сільвера, Прадера-Віллі тощо).

6. Дефекти тканин-мішеней:

- внутрішньоутробна затримка росту (синдром плода алкоголіка, синдром плацентарної недостатності тощо);

- кістково-хрящеві розлади (ахондроплазія, гіпохондроплазія тощо).

7. Порушення харчування.

8. Психо-соціальна карликовість.

Обстеження при проведенні санаторно-курортного лікування

1. Загальне клінічне обстеження:

- Антропометрія з оцінкою росту, швидкості росту та маси тіла за центильними кривими для відповідної статі (додатки 3 і 4).

2. Лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові та сечі

- загальний та іонізований кальцій крові

- біохімічні дослідження

- інші дослідження – за наявності показань.

3. Інструментальні дослідження:

- УЗД органів черевної порожнини,

-   ЕКГ

- рентгенологічне дослідження "кісткового" віку (у разі відсутності обстеження за місцем спостереження). 

-   інші дослідження – за наявності показань.

Консультацiï спеціалістів:ендокринолог, при необхідності - невролог, дитячий гінеколог, ортопед тощо.

Сімейно – конституційна затримка росту

Шифр по  МКХ 10 - Е-34.3

1. Сімейна низькорослість

Анамнез:

- В сімейному анамнезі є випадки низькорослості.

- Нормальний зріст і маса тіла при народженні.

Клініка:

- дефіцит зросту 1-3 δ;

- пропорційна затримка  зросту;

- щорічні темпи росту нормальні;

- настання пубертатну своєчасне;

- дефіцит осифікації відсутній;

- кінцевий зріст низький.

Гормональна діагностика:

- Селективний дефіцит СТГ: спонтанна секреція СТГ  нормальна, одна з двох стимуляційних проб негативна (немає адекватного підвищення СТГ) .

-  

2. Спадково-конституційна затримка росту

Анамнез:

- в сімейному анамнезі є випадки затриманого росту і статевого розвитку;

- нормальний зріст і маса тіла при народженні.

Клініка:

- дефіцит зросту і маси тіла < - 2,5 δ;

- пропорційна затримка  зросту;

- протягом перших років життя повільні темпи росту;

- у період лінійного росту (від 3-х років до пубертату) – нормальні темпи росту

- дефіцит осифікації 1-4 роки;

- затримка статевого розвитку на 2-4 роки, по типу pubertas tarda;

- час настання пубертатного „стрибка” росту затриманий;

- прогноз кінцевого росту задовільний.

Гормональна діагностика:

- Соматотропна, тиреоїна і гонадотропна функції гіпофізу, як правило, нормальні або помірно знижені.

Санаторно – курортне  лікування*  

Санаторний  режим:тренуючий.

Дієта:№15, вітамінізована, з достатньою кількістю білків (до 4 г/кг маси на  добу).

Кліматотерапія:аеротерапія, сонячні  ванни,  таласотерапія.

Руховий  режим:ранкова  гігієнічна  гімнастика, лікувальна  фізкультура.

Мінеральна вода:мінеральні води малої мінералізації для пиття.

Бальнеотерапія:

- загальні хлоридно-натрієві ванни різної концентрації (від 10 до 20 г/л), вуглекислі, перлинні, ароматичні при температурі води 36–37°С, тривалість перших 2-х ванн 7–8 хвилин, надалі 10–12 хвилин, на курс лікування 8–10 процедур (з 1 місяця).

- морські ванни (концентрація солей 10–20 г/л), при температурі води 36–38°С, впродовж 10–20 хвилин, щоденно, або через день, на курс лікування 8–10 процедур (з 2–3 років).

Гідротерапія:

- підводний душ-масаж: температура води 36– 37°С, тиск води 0,5–1–1,5 атм, тривалість процедури 5–10 хв., щодня чи через день, на курс 8–10 процедур (з 2 років).

- циркулярний душ, температура води 36°С, тиск 1–1,5 атм., тривалістю до 5 хвилин, через день, на курс 8–10 процедур (з 2 років).

Рефлексотерапія:Масаж  класичний,  кожен  день, № 10–12.

Апаратна  фізіотерапія:

- електрофорез  хлориду Са на комірцеві зону впродовж 10–15 хвилин, через день, на курс лікування 8–10 процедур (з 2 років).

- УВЧ-терапія:  трансцеребрально, поперечні пластини № 2, 3, потужністю 30 Вт, впродовж 8 хвилин, щодня, на курс лікування 8–10 процедур (з 1–2 років).

- оксигенотерапія: дихання 20–30 хвилин (киснем 10–15 хвилин, повітрям 10-15 хвилин), щодня,  на курс лікування 10 процедур (з 1–2 років)

- загальне  СУФ-опромінення у суберитемних  дозах, по основній схемі, щодня, на курс лікування 10 процедур (з 1 місяця).

- оксигенобаротерапія: дитяча камера Мана – 2 (0,3 мПа), впродовж 40–60 хвилин, щодня, на курс лікування 10 процедур (з 2–3 років).

-  аерофітотерапія (з ірисом, 20 мл, впродовж  10 хвилин, щодня, на курс лікування 10 процедур).

- киснево-синглетна терапія.

Термін санаторно-курортного лікування: 24 дні.

Критерії ефективності лікування:нормалізація маси тіла, поліпшення самопочуття, нормалізація лабораторних показників у випадку супутніх захворювань.

Протипоказання до санаторно-курортного лікування:тяжкі хронічні хвороби в стані декомпенсації

Директор Департамету

материнства, дитинства

та санаторного забезпечення                                           Р.О.Моісеєнко

додатки до протоколів

Додаток 1. Індекс маси тіла у хлопчиків різного віку

Додаток 2. Індекс маси тіла у дівчаток різного віку

 

Додаток 3. Нормативи росту дівчаток

Додаток 4. Нормативи росту хлопчиків

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від_________2009  №________

 

КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ  САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАХВОРЮВАНЯМИ ШКІРИ  ТА ПІДШКІРНОЇ КЛІТКОВИНИ

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування екземи у дітей

1.Шифр по МКХ-10: L 30

         Назва захворювання:Екзема

Класифікація екземи:

І. За етіопатогенетичним чинником:

1. Істинна

2. Мікробна:

  - екзема наружного слухового проходу

  - нумулярна (монетовидна)

  - паратравматична

  - мікотична

3. Себорейна

ІІ. За клінічним перебігом:

гостра

хронічна

2. Діагностика:

         Основні клінічні критерії: істинна (ідіопатична) форма супроводжується гострозапальною набряклою еритемою з висипанням групи найдрібніших серопапул або пухирців, мокнуттям і утворенням кірок; захворювання проявляє еволюційний поліморфізм.

Мікробна екзема розвивається на місці хронічних осередків інфекції, утворюючи гострозапалльні, різко відмежовані крупнофестончаті вогнища.

Себорейна екзема розвивається у хворих на себорею на ділянках шкіри (так звані себорейні ділянки), багатих сальними залозами (волосиста частина голови, вушні раковини і т.і.) у вигляді еритематозних плям, що лущаться, із зливними папулами жовтувато-бурого кольору.

Екзема у дітей відрізняється вираженістю ексудативного компоненту, великою кількістю висипань, схильністю до ускладнення вторинною інфекцією.

Обов 'язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові;

-   загальний аналіз сечі;

-   аналіз калу на глистові інвазії.

Додаткові:

- імунологічні дослідження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE),

- мікологічні дослідження шкіри.

Обов'язкові інструментальні дослідження:

- дермографізм,

- перевірка ізоморфної реакції подразнення.

Додаткові:

- електрокардіографія.

Консультації фахівців:за призначенням

3. Санаторно-курортне лікування*

Завдання етапу:надати гіпосенсибілізуючої, протизапальної дії, що зменшує мокнуття та заспокоює свербіж дію, нормалізувати порушену функцію гіпофізарно-наднирковозалозної системи, понизити збудливість кори великого мозку, сприяти відновленню трофічної функції шкіри.

Санаторній режим:загальний

Дієта:6, або 7, або 15, або за показаннями.

Руховій режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна фізкультура.

Кліматотерапія:І-II режимах (індивідуально). Сонячні ванни розсіяної радіації, повітряні ванни та морські купання.

Ліманотерапіяпри температурі води не нижче 28°С тривалістю 8-12 хв, на курс 13-14 купань.

Водолікування:

- хлоридні натрієві ванни з мінералізацією солей 20-40 г/л при температурі води 36-37°С, тривалість 10-15 хв, процедури проводять через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур;

- сірководневі загальні ванни (концентрація 100 мг/л) на термальній воді, або 4-камерні, при температурі води 36-37°С, тривалість 10-15 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом 8-10 процедур;

- або хвойні ванни, при температурі води 36-37°С, тривалість 10-15 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом 8-10 процедур;

- або сульфідні ванни (температура 35-37°С), тривалість процедури         8-12 хв, 2 дні підряд з перервою на 3-й день (концентрацію поступово підвищують від 0,1 до 0,4 г/л, застосовують при екземі, яка не ускладнена піодермією);

- або йодобромні (температура 34-37°С), тривалість процедури 6-12 хв, через день, курсом 8-10 процедур;

- або шавлієві (температура 35—36°С), тривалість процедури 8-15 хв, через день, курсом 8-10 процедур;

- ванни загальні крохмальні, висівкові, марганцеві або з настоєм квіток ромашки (температура 36-37°С), тривалість процедури 10-15 хв через день (після загального УФО);

- при хронічній інфільтративній екземі у ділянці промежини і сильному свербінні душ сульфідною або прісною водою (температура 37-38°С, 98-146 кПа), тривалість процедури 5 хв, щодня або через день.

Пелоїдо- або теплотерапія:

- місцеві грязьові аплікації на осередки ураження при температурі 38-40°С тривалістю 10-15 хв , на курс 8-10 процедур.

- озокеритові або парафінові С, 10-15аплікації (50-55 хв, щоденно, №8-10 процедур на курс лікування).

Апаратна фізіотерапія:

- УФО місцеве (2-3 біодози, через день; при обмежених поразках)

- або лазеротерапія (доза 1,5-3 мВт/см2), тривалість процедури від 2 до 8 хв щодня. На курс лікування 8-10 процедур,

- або ультразвукова терапія осередків ураження. Режим безперервний, доза 0,4-0,6 Вт/см2, тривалість процедури 5-8 хв Щодня або через день (контактне середовище - рафінована соняшникова олія),

- або електричне поле УВЧ на область ураження, поперечно або тангенціально, доза слабкотеплова, тривалість процедури 10-12 хв, щодня або через день,

- або магнітотерапія на ділянку ураження. Зазор 1-2 см, режим безперервний, струм синусоїдальний, індукція 20-25 мТл, тривалість процедури 10-20-10 хв, щодня. На курс лікування від 10 до 15 процедур,

- або мікрохвильова терапія ділянки ураження, доза слабкотеплова, тривалість процедури 15 хв , щодня або через день;

- сульфідна шапочка (методика така ж, як при випаданні волосся, застосовують при себорейній екземі волосистої частини голови);

- электрофорез сульфідної води концентрації до 0,4 г/л на ділянку ураження, тривалість процедури 10-15 хв щодня або через день;

- ультратонтерапія місцева, тривалість процедури 8-12 хв щодня (при сильному свербінні). На курс лікування 10-15 процедур;

 

Термін санаторно-курортного лікування: 18-21-24 дні.

Критерії якості лікування:зникнення, або зменшення висипань та свербіння.

Протипоказання :гостра стадія екземи, мікробна екзема

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування  псоріазу удітей

Шифр по МКХ-10:L 40

Назва захворювання:Псоріаз, період стабілізації і регресу псоріатичних осередків ураження.

Класифікація псоріазу( Беляєв Г.М., Рижно А.Л., 2005 р.):

псоріаз нігтів;

псоріаз обмежений;

псоріаз поширений;

псоріатична артропатія;

пустульозний псоріаз;

псоріатична еритродермія;

долонньо-підошовний псоріаз.

Діагностика на санаторно-курортному етапі

Курортне лікування на бальнеологічних/климатичних і грязьових курортах показано в усі періоди року, проте хворі із зимовим типом псоріазу підлягають лікуванню в літній час. Рекомендується напрям на курортне лікування до Криму, бальнеологічні курорти з сульфідними, радоновими, йодо-бромистими водами, лікувальними грязями, нафталанской нафтою.

Обов 'язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові

-   загальний аналіз сечі

Додаткові:ревмопроби

Додаткові інструментальні дослідження:

дермографізм

перевірка ізоморфної реакції подразнення

діаскопія і вітропресія

метод пошкрібування

електрокардіографія,

рентгенографія уражених суглобів.

 

Консультації фахівців: за призначенням.

4. Санаторно-курортне лікування*

Санаторній режим:загальний.

Дієта:6, або 7, або 15 (за показаннями).

Руховій режим:

-   ранкова гігієнічна гімнастика,

-   лікувальна фізкультура (групова або індивідуальна при псоріатичному артриті),

-   лікувальна ходьба.

Поширений псоріаз

Эксудативний псоріаз:

Кліматотерапія:І-II режим (індивідуально):

сонячні ванни розсіяної радіації хворим зимовим типом псоріазу у стадії стабілізації і регресу,

повітряні ванни,

морські купання.

Бальнеолікування.

- термальні ванни або морські, або штучні вуглекислі ванни на морській воді, або хлоридні натрієві ванни 40 г/л, температури 36-37°С, тривалістю 15 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Грязелікування.Сегментарні грязьові аплікації температурою 38-40°С тривалістю 10-15 хв, на курс 8-10 процедур.

Фототерапія:

- Загальні УФ-опромінювання (по основній та прискореній схемі).

- Сегментарно-зональні УФ-опромінювання (на комірну зону, „боягузів”, сегменти хребта), відстань 100 см, еритемні дози (2-4-6 біодоз), площа опромінювання не більше 300 см 2, процедури через 2-5 днів;

- Селективна УФ-терапія. Опромінювання з 1-2 біодоз до 5-7 біодоз, процедури 4-5 разів в тиждень.

Псоріатична еритродермія

Кліматотерапія:І режим.

сонячні ванни розсіяної радіації хворим зимовим типом псоріазу у стадії стабілізації і регресу,

повітряні ванни,

морські купання при температурі води не нижче 22-24°С.

Бальнеолікування.

- Хлоридні натрієві ванни (20 г/л) або морські при температурі 36-37°С, тривалістю 8-12 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, на курс 8-10 процедур.

Обмежений псоріаз,

Кліматотерапія:І-ІІ режим.

сонячні ванни розсіяної радіації,

повітряні ванни,

морські купання хворим псориатичним артритом при температурі води не нижче 22-24°С.

Ліманотерапіяпри температурі води не нижче 28°С тривалістю 8-12 хв, на курс 10-12 купань.

Бальнеолікування.

- штучні сірководневі ванни на ропі (концентрація 100-150 мг/л) температурою 36-37°С, тривалістю 10-15 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом 8-10 ванн;

- крохмальні, содові, хвойні, шавлієві, скипидарні, вуглекисло-сірчановодневі, йодобромні та лужні ванни призначаються через день (температура 36-37°С), курсом 8-10 процедур.

Пелоїдо- або теплотерапія:

- місцеві грязьові аплікації С),температури 38-40°С (при гіперкератичних бляшках – температура грязі 42-44 тривалістю 10-15 хв, через день або два дні поспіль з відпочинком на третій день, курсом 8-10 ванн;

- аплікації нафталаном, парафіном, озокеритом, що сприяють розсмоктуванню інфільтратів. Температура С, тривалість 15-2045-50 хв, на курс 8-10 процедур;

- парафино-озокеритові аплікації на область ураженого суглоба (45-50°С) або грязьові аплікації (38-40°С).

Апаратна фізіотерапія:

- осередкове УФ опромінювання з відстані 50 см, з 2-3 біодоз, один раз в 3-5 днів, на курс 6-8 опромінювань.

- ультрафонофорез на область осередків сірчаної або гідрокортизонової мазі.

 

 

Псоріатична артропатія (поза загостренням):

- ультрафонофорез з гідрокортизоновою маззю призначається на область уражених суглобів і на паравертебральну область сегментарної зони, режим безперервний або імпульсний, методика рухома, доза 0,2—0,4 Вт/см 2, тривалість 5-8 хв, через день, на курс 10-12 процедур.

- магнітотерапія (змінне магнітне поле), форма струму синусоїдальний, режим роботи безперервний, час дії 10 хв, на курс 8-10 процедур, щодня або через день;

- СМВ-терапія на область суглоба, слаботеплова доза або теплова, щодня, на курс 10-12 процедур;

- ДМВ-терапія: випромінювач встановлюється над ураженим суглобом із зазором 3-5 см, потужність 20-30 Вт, експозиція 7-10 хв, щодня або через день, на курс 8-10 процедур;

- Диадинамотерапия: струм ДВ, сила струму - до відчуття вібрації, тривалість 8-10 хв, на курс 6-10 процедур;

Додатково:

- внутришній прийом мінеральних вод (5 мг/кг маси тіла);

- електросон;

- рефлексотерапія;

- фітотерапія (жовчогінний чай);

- психотерапія за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування:18-24 дні.

Критерії якості лікування:зменшення або відсутність нових висипань та свербіння, при псоріатичному артриті - зникнення або зменшення болю, поліпшення руху в суглобах.

Протипоказання :прогресуюча стадія псоріазу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування парапсоріазу у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:L 41

Назва захворювання: Парапсоріаз

Класифікація парапсоріазу:

1.Ліхеноїдний парапсоріаз

2.Капльовідній парапсоріаз

3. Бляшечний парапсоріаз  

2. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов 'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі.

Додаткові:- ревмопроби

Обов 'язкові інструментальні дослідження

- дермографізм;

- діаскопія і вітропресія;

- метод пошкрібування.

Додаткові:за призначенням - електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

3.Санаторно-курортне лікування*

Санаторній режим:І-ІІІ.

Дієта:6, або 7, або 15, або за показаннями.

Руховій режим:

-   ранкова гігієнічна гімнастика,

-   лікувальна фізкультура.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія: сірководневі загальні або 4-камерні, або хвойні, або хлоридні натрієві ванни (20г/л) при температурі води 36-37°С, 10-15 хв, через день, на курс №8-10.

Пелоїдо- або теплотерапія:грязьові, або озокеритові, або парафінові аплікації.

Апаратна фізіотерапія:

-  PUVA-терапія або ультрафіолетове опромінення, місцеве комбіноване ульрафіолетове та інфрачервоне опромінення,

-  ультрафонофорез сірчаної, аналгінової або гідрокортизонової мазі,

-  або (з обережністю!) діадинамічні струми,

-  або змінне магнітне поле низької частоти.

Додатково:

- внутрішній прийом мінеральних вод;

- електросон;

- фітотерапія (жовчогінний чай);

- психотерапія за показаннями;

- медикаментозне лікування: вітаміни, заспокійливі лікарські засоби, антигістамінні та десенсибілізуючі препарати.

Термін санаторно-курортного лікування : 18-24 дні.

Критерії якості лікування : зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіння, при псоріатичному артриті - зникнення або зменшення болю, відновлення руху в суглобах.

Протипоказання:гостра стадія парапсоріазу.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування атопічного дерматиту у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:L 20 - L 20.9

Назва захворювання: атопічний дерматит

L 20 Атопічний дерматит.

L 20.8 Інші атопічні дерматити.

L 20.9 Атопічний дерматит неуточнений.

2. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Діагностичні критерії атопічного дерматиту

Обов’язкові:

1. Свербіння;

2. Типова морфологія і локалізація уражень: згинальні поверхні кінцівок, посилення шкірного малюнку;

3. Ліхенізація шкіри на згинальних поверхнях кінцівок, посилення шкірного малюнку;

4. Хронічний рецидивуючий перебіг;

5. Атопія в анамнезі і в родині.

Додаткові

1. Сухість шкіри;

2. Іхтіоз, посилення шкірного малюнку долонь, фолікулярний кератоз;

3. Позитивна шкірна реакція гіперчутливості негайного типу з харчовими та іншими алергенами;

4. Підвищений рівень загального сироваткового IgE;

5. Виникнення захворювання в ранньому віці (до 2 років);

6. Схильність до інфекції шкіри переважно стафілококової та герметичної етіології;

7. Неспецифічний дерматит кистей та стоп;

8. Екзема сосків;

9. Хейліт;

10. Рецидивуючий кон’юнктивіт;

11. Лінії Дені (складка Дені – Моргана на нижніх повіках);

12. Білий дермографізм;

13. Темні кола навкруг очей;

14. Блідість або еритема обличчя;

15. Складка на передній поверхні шиї;

16. Свербіння при потінні;

17. Алергія до вовни і розчинних жирів;

18. Залежність клінічного перебігу від факторів зовнішнього середовища та емоцій.

Лабораторні тести

1. Позитивні шкірні тести з харчовими, побутовими або грибковими алергенами;

2. Окрім загального сироваткового, підвищення рівнів специфічних IgE-антитіл;

3. Клітинні реакції гіперчутливості уповільненого типу in vitro;

4. Еозинофілія;

5. Порушення показників функціонального стану шлунково-кишкового тракту;

6. Дисбактеріоз.

Ступінь тяжкості АтД визначається поширеністю шкірного процесу, локалізацією, наявністю вторинної шкірної інфекції і респіраторних проявів атопії.

Обов'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі.

Додаткові:

- біохімічний аналіз крові (загальний білок, білірубін, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, фібриноген, СРБ, глюкоза);

- імунологічні дослідження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE);

- аналіз калу на глистові інвазії.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторній режим:І-ІІ.

Дієта:6 або 7, або 15 (за показаннями).

Руховій режим:

ранкова гігієнічна гімнастика

лікувальна фізкультура.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія:

внутришній прийом мінеральних вод залежно від функціонального стану органів травлення;

загальні сірководневі (загальні або 4-камерні) ванни;

хвойні ванни (концентрація 20г/л або 40 г/л);

сульфідні ванни (0,1 г/л), Т води 35-36°С, тривалість процедури 8—12 хв, на курс 8-10 процедур;

Пелоїдо- або теплотерапія:грязьові, озокеритові аплікації.

грязьові аплікації на осередок ураження, температура 38-40°С, 10-15 хв, щодня, на курс 8-10 процедур;

озокеритові аплікації на осередок ураження, температура 42-44°С, 15-20 хв, щодня, на курс №8-10 процедур.

Додатково:

- електросон (частота 5-15 Гц), тривалість процедури 30-40 хв, щодня, курсом 8-10 процедур;

- ультрафонофорез гідрокортизону на осередки ураження;

- фітотерапія (жовчогінний або заспокійливий чай);

- психотерапія;

Термін санаторно-курортного лікування :18-21-24 дні.

Критерії якості лікування:зникнення або зменшення висипань та свербіння.

Протипоказання:гостра стадія.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

 

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування гніздового

облисіння (алопеції) у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:L 63.

Назва захворювання:Гніздове облисіння

2. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

-   загальний аналіз крові

-   загальний аналіз сечі.

Додаткові:

-   алергологічні дослідження,

-   дослідження функції щитовидної залози.

Інструментальні дослідження:

Додаткові:електрокардіографія.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

3. Санаторно-курортне лікування*

Санаторній режим:І-ІІ.

Дієта:1 або 15, за показаннями.

Руховій режим:

- ранкова гігієнічна гімнастика,

- лікувальна фізкультура.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнеотерапія:

внутришій прийом мінеральних вод залежно від функціонального стану органів травлення;

сірководневі ванни загальні або 4-камерні, або хвойні, або зрошення сірководневою водою волосистої частини голови (концентрація сірководня 150—250 мг/л).

 

Пелоїдо- або теплотерапія:

грязьові аплікації на ділянки облисіння, температура 38-40°С, 10-15 хв, щодня, на курс 8-10 процедур;

озокеритові аплікації на ділянки облисіння, температура 42-44°С, тривалість 10-15 хв, щодня, на курс №8-10 процедур.

Апаратна фізіотерапія:

-дарсонвалізація або дециметро-вохвильова терапія;

- ультрафіолетові опромінювання вогнищ поразки проводять після попереднього змащування вогнищ фотосенсибілізуючими засобами (розчинами псоралену, бероксана, маззю з пуваленом (2—5 біодоз, через 2—3 дні, на курс 6—8 процедур);

- доцільне призначення діатермії або індуктотермії з використанням резонансних індукторів на область шийних симпатичних вузлів, масаж комірної зони і волосистої частини голови. Вакуум-масаж ділянки поразки рекомендується поєднувати з подальшим грязелікуванням;

- показана СМС-терапія на комірну зону (режим змінний, III і IV рід роботи, глибина модуляцій 50—100% тривалість 10—15 хв, на курс 8-10 процедур);

- діадинамічні струми по наступній методиці: впливають двохнапівперіодним хвильовим (ДВ) струмом на область верхніх шийних симпатичних вузлів по 3 хв справа і зліва, сила струму до відчуття виразної, але безболісної вібрації. Щодня, 8-10 процедур на курс лікування. Через 1—2 місяці курс лікування повторюють;

- ультрафонофорез прогестерону на область підборіддя (2,5% масляний розчин). Режим імпульсний, доза 0,4 Вт/см 2, тривалість процедури до 10 хв На курс 7-8 процедур, з последуючим нанесенням прогестсронової мазі.

Додатково:

- масаж комірцевої зони;

- рефлексотерапія;

- фітотерапія (жовчогінний чай);

- психотерапія;

Термін санаторно-курортного лікування:18-24 дні.

Критерії якості лікування:поява пушкового волосся (при його відсутності), поодиноких довгих волосин.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

Клінічний протокол

санаторно-курортного лікування іхтіозу у дітей

1. Шифр по МКХ-10:L 85.0

Назва захворювання:Іхтіоз

2. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов'язкові лабораторні дослідження:

загальний аналіз крові

загальний аналіз сечі.

Додаткові:

імунологічні дослідження (визначення рівня IgA, IgM, IgG, загального сироваткового IgE).

Обов 'язкові інструментальні дослідження:

-   дермографізм,

-   діаскопія,

-   метод пошкрібування.

Додаткові:за показаннями електрокардіографія, дуоденальне зондування.

Консультації спеціалістів: за показаннями.

3.Санаторно-курортне лікування*

Показанням для санаторно-курортного лікування являються обмежені та розповсюджені форми іхтіозу у хронічній стадії захворювання, без схильності до екзематизації.

Санаторній режим:загальний.

Дієта:6, або 7, або 15.

Руховій режим:

-   ранкова гігієнічна гімнастика,

-   лікувальна фізкультура,

-   лікувальна дозована ходьба.

Кліматотерапія:ефективне лікування в літній період - аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання..

 

Бальнеотерапія: сірководневі загальні або 4-камерні, або хвойні ванни, загальні ванни з крохмалем, хлоридом або гідрокарбонатом натрію (температура води 37—38°С, тривалість 10-15 хв) з подальшим змащуванням шкіри кератолітичними мазями або жирними кремами, на курс 8-10 процедур.

Санаторно-курортне лікування хворих на іхтіоз проводитися на приморських і бальнеологічних курортах з сульфідними водами.

Пелоїдо- або теплотерапія:грязьові, або озокеритові аплікації.

Апаратна фізіотерапія:Загальні ультрафіолетові опромінювання проводяться по основній або прискореній схемі.

Додатково:

- внутришній прийом мінеральних вод залежно від функціонального стану органів травлення (5 мг/кг маси тіла);

- електросон (частота 10-15-20 Гц, 20-30-40 хв, через день №8-10);

- психотерапія за показаннями.

Термін санаторно-курортного лікування :18-24 дні.

Критерії якості лікування:зникнення, або зменшення, або відсутність нових висипань та свербіння.

Протипоказання:не існує.

Можливі побічні дії та ускладнення— відсутні, за винятком можливої індивідуальної непереносності фізичного фактору.

 

Клінічний протокол

 санаторно-курортного лікування обмеженої склеродермії у дітей

 

1. Шифр по МКХ-10:L 94.0

Назва захворювання: Обмежена склеродермія

2. Діагностика на санаторно-курортному етапі

Обов 'язкові лабораторні дослідження:

- загальний аналіз крові

- загальний аналіз сечі

- показники ревматологічних досліджень (оксипролін та інші)

- кал на я/гельминтів

Додаткові:

    - алергологічні дослідження,

- печінковий комплекс, білковій спектр крові,

- цукор крові

Інструментальні дослідження:

- електрокардіографія,

- реовазографія

Консультації спеціалістів: за показаннями.

3. Санаторно-курортне лікування*

Завдання:надати загальнозміцнюючу дію, зменшити інфільтрацію, затримати процес ущільнення, поліпшити кровопостачання в тканинах, активізувати процеси відновлення, підвищити проникність клітинних елементів, поліпшити адаптаційно-трофічну функцію сполучної тканини.

Санаторній режим:загальний.

Дієта:15 (раціон № 5) або за показаннями, збагачена овочами, фруктами, натуральними соками, макро- та мікроелементами, відварами шипшини, вівса, напоїв з дріжджів.

Руховій режим:тренувальний, лікувальна фізкультура (індивідуальна), механотерапія.

Кліматотерапія:аеротерапія, повітряні, сонячні ванни, морські купання.

Бальнео-пелоїдотерапія.Курс лікування починається з вступних ропних або вуглекисло-ропних ванн (в останньому випадку концентрація вуглекислоти 1 г/л), мінералізація 40 г/л, № 5 – 4, призначають їх 2 дні поспіль з днем перерви, Т 0С 36 – 37 0, 5 – 7 – 10 хв. Після 4 – 5 ванни призначають грязьові аплікації на вогнища склеродермії, можливо за типом „рейтузи” з захватом ділянок спини, живота та грудей, які призначають через день, Т 0С 39 – 40 0, поспіль збільшуючи тривалість процедури вод 10 до 30 хвилин, всього на курс 20 – 24 грязьові процедури дітям після 10 років, 15 – 20 процедур дітям до 8 років, чергуючи їх через день з ваннами, всього на курс до 15 – 20 ванн. При переважному пошкодженні верхніх кінцівок грязьові аплікації призначають на шійно-комірцеву ділянку та руки (короткі або високі рукавички), При геміатрофії обличчя Ромберга грязьові компреси на обличчя, Т 0С 38 – 39 0.

Радонові ванни, конц. радону 1,5 – 3,0 кБк/л, Т 0С 37 – 38 0С, 8 – 10 – 12 хв, 2 дні поспіль з днем перерв, № 10 дітям після 8 років, № 8 дітям до 8 років.

Теплотерапія:, нафталанові, парафінові, озокеритові аплікації на область вогнищ ураження С), тривалість процедури 20—30 хв., через день. У 3-ій(температура 45—50  стадії теплові процедури протипоказані.

Масаж:м'яких тканин ділянки вогнищ ураження з маслом обліпихи через 30 – 40 хвилин після бальнео-процедур, масаж кінцівок.

Апаратна фізіотерапія:

- електрофорез лідази на ділянку вогнищ склеродермії (дітям 3 – 6 років – 16 – 32 од., 7 – 10 років 32 – 64 од, старше 10 років 64 одиниці, 10 – 12 процедур;

- або електрофорез ронідази на ділянки склеродермії, щільність струму 0,03 – 0,05 мА/см 2дітям 3 – 6 років , 0,05 – 0,07 мА/см 2дітям 7 – 10 років, 0,08 – 0,1 мА/см 2дітям 11 років та старше, 5 – 10 хвилин, № 15 – 25;

- діадинамотерапія області ураження. Струм модульований довгими періодами, тривалість процедури 8—10 хв., щодня, курс №10;

- магнітотерапія області ураження. На відстані 5-10 см індукція 20 мТл, тривалість процедури 10-15 хв., щодня. На курс лікування 8–12 процедур;

- кріомасаж рідким азотом або снігом вугільної кислоти проводять при обмеженій склеродермії (по 1-2 хвилини на вогнище, 2—3 рази на тиждень, на курс в середньому 10-12-15 процедур, 2-3 курси з місячною перервою);

- ультразвук або фонофорез пелоїдина з флуцинаром, або 1% гідрокортизону, з 3% пеніциламіном на осередок ураження, інтенсивність впливу ультразвуку 0,2–0,4–0,8 Вт/см 2, через день або щоденно. На курс лікування 8–10–12 процедур, проводять 2-3 курси. Поєднують з йодо-бромними ваннами, через день;

- вакуум-фонофорез лідази, ронідази, теоніколу з діметилсульфоксидом, гумізолю або пелоїдину на